У неділю, 15 жовтня, у Польщі стартували парламентські вибори, від результатів яких залежить фінансова та військова допомога Україні.
Про це повідомляє "Голос Америки".
Боротьба йтиме за 500 місць у Сенаті та Нижній палаті парламенту. Основними суперниками перегонів стали націоналістично-популістські та центристські сили. Подальша підтримка України – одне з ключових питань, яке розколює польське суспільство та політичні кола.
З 2015 року у Польщі при владі знаходиться партія "Право і справедливість", мета якої – отримати третій термін, незважаючи на зростаючу критику за відмову від демократичних стандартів та верховенства права. "ПіС" звинувачують у політизації судової системи, придушенні ЗМІ та обмеженні прав меншин. У планах цієї політсили далі підтримувати Україну у війні з РФ, але при цьому не жертвуючи власними інтересами Польщі. Раніше членом цієї партії був чинний польський президент Анджей Дуда.
Головним суперником партії "Право та справедливість" є "Громадянська коаліція". Її очолює екс-прем'єр Польщі Дональд Туск. Ця політсила об'єднала кілька ліберальних і центристських сил. Ця партія бореться за встановлення більш гармонійних відносин Варшави та ЄС, а її лідери виступають за продовження військової та політичної підтримки України.
"Третій шлях" – правоцентристська сила, яка виступає як альтернатива двом попереднім партіям.". Вона виступає за спрощення податкової системи, пропонує допомогу малому бізнесу та збільшення витрат на освіту. "Третій шлях" також підтримує подальшу військову допомогу Україні.
"Нові ліві" пропонують зосередитись на реформах трудового законодавства, розширенні прав жінок та ЛГБТ-спільнот, лібералізації абортів. Партія також зазначає, що Польща має й надалі всіляко підтримувати Україну.
Ультраправа політсила "Конфедерація" зосередилася на критиці "підлабузницького ставлення влади" до України. Вона виступає за відміну соціальних пільг для українських біженців і пропонує, щоб Польща віддала перевагу посиленню власного війська, а не постачанню зброї Києву.
