Украинцам объяснили новый порядок проверки денежных переводов с 28 апреля

Начинающий действие 28 апреля закон о финансовом мониторинге изменит порядок идентификации во время выполнения денежных операций, но 95 % клиентов банков он "не усложнит жизнь".

Об этом сказала первый зампредседателя Нацбанка Екатерина Рожкова в своем обращении, которое опубликовано на странице НБУ в Facebook.

Закон про фінмоніторинг. Що зміниться для громадян та бізнесу?
Новий закон про фінансовий моніторинг набуде чинності вже завтра. Сьогодні простою мовою розповідаємо про основні зміни, яких варто чекати українцям. ⚡️ Короткий і важливий вступ: для 95% банківських клієнтів ці зміни не ускладнять життя, а скоріше спростять. Адже всі клієнти банків уже є ідентифікованими. Вони вже одного разу були у відділенні, заповнювали анкету та надавали ксерокопії своїх документів. Їх ідентифікацію проведено. Зміни переважно стосуються неідентифікованих операцій. Але! Це не заборона їх проводити, це скоріше додаткові вимоги. Але про це згодом. Отже, все по порядку: 🚩 Перше, впроваджується ризик-орієнтований підхід у роботі з клієнтами. Тобто високоризикових клієнтів перевірятимуть більш прискіпливо. Наприклад, йдеться про політиків чи олігархів. Тобто тих, хто може проводити операції на великі суми. Операції звичайних людей - студентів, пенсіонерів, клієнтів в рамках зарплатного проєкту та «білого» бізнесу, що платить податки - перевірятимуть менше. В цьому просто немає сенсу. Адже ризиків, що всі перераховані займаються відмиванням грошей немає. 95% банківських клієнтів належать саме до низькоризикової категорії. 👀 По-друге, збільшення граничного порогу операцій обов’язкового фінмоніторингу. Раніше банки в обов’язковому порядку повідомляли Держфінмоніторинг про всі операції від 150 тис. грн, а серед підстав для цього було аж 17 ознак. Закон збільшує граничний поріг суми до 400 тис. грн та зменшує список ознак операцій. Тепер їх всього чотири. Звітувати потрібно про такі операції: готівка; переказ коштів за кордон; операції політиків; операції клієнтів з держав, які працюють «в антилегалізаційній сфері», як наприклад Північна Корея. Це все дасть змогу легше дихати бізнесу та банківським клієнтам. 🌱 По-третє, новий закон дає суттєву перевагу клієнтам банків, як наприклад дистанційна індентифікація. Це означає, що тепер, щоб відкрити рахунок у банку не потрібно йти у відділення. Засвідчити свою особу ви тепер можете або через відеозв’язок, або через систему BankID. Є і інші моделі. Про них ми детально писали за посиланням: https://bit.ly/3bJ6XPN 🧘‍♀️ По-четверте, закон розширює вимоги до ідентифікації тих, хто робить переказ грошових коштів. Це не стосується переказів грошей з карти на карту. Банківська карта – це вже ідентифікований продукт, і банк має інформацію про власників карток. Йдеться переважно про перекази без відкриття рахунку – наприклад поповнення рахунку через термінал. Тобто якщо ви будете поповнювати рахунок через термінал на суму 5 тис. грн і більше, потрібна ваша ідентифікація. До кінця року платіжні термінали будуть обладнані спеціальними зчитувачами карт. Але ці правила не стосуються: оплати комунальних послуг, сплати податків та інших обов’язкових державних платежів, оплати товарів чи послуг, поповнення кредитних карток до 30 тис грн. У цьому випадку ідентифікація не буде потрібна! 🤘 По-п’яте, закон суттєво розширює перелік суб’єктів первинного фінмоніторингу, тобто тих, хто фактично проводить ідентифікацію клієнта. Тепер їх перелік поповнюють, і поштові оператори, і ріелтори, і юристи, представники грального бізнесу, і ті, хто надає податкові консультаційні послуги. Всім, кого це стосується буде надано достатньо часу на адаптацію до кінця цього року! ‼️У підсумку! Якщо ви сумлінний клієнт та не проводите незаконних операцій, то зміни вас ніяк на зачеплять. Навпаки ви отримаєте додаткові переваги, такі як дистанційна ідентифікація. ▶️ Про все це у нашому відео розповідає перший заступник Голови НБУ Катерина Рожкова.
Posted by Національний банк України on Monday, 27 April 2020

Она заверила, что новый закон наоборот должен сделать проще процедуру осуществления переводов, так как идентификация клиентов банков уже была выполнена во время их первого визита, когда они приносили отксеренные копии документов.

Замглавы НБУ сказала, что проблем с переводами на сумму более 5000 гривен не будет, хотя по закону расширятся требования к идентификации выполняющих перевод.

Рожкова отметила, что нововведения не коснутся денежных переводов с одной карты на вторую. Банки уже имеют данные о владельцах карт.

"Речь идет преимущественно о переводах без открытия счета — например, пополнение счета через терминал. То есть для пополнения счета через терминал на сумму 5000 и больше нужна идентификация", — заявила она.

При этом Рожкова подчеркнула, что это не будет распространяться на оплату коммуналки, налогов и прочих обязательных платежей, услуг и товаров, а также пополнение кредиток на сумму до 30 тысяч гривен.

По словам представительницы НБУ, банки начнут более тщательно проверять высокорисковых клиентов (олигархов, бизнесменов, политиков), которые проводят переводы на крупные суммы.

Напомним, ранее мы писали, что согласно новому закону, для перечисления денег на сумму свыше 5 тысяч гривен нужно будет "авторизоваться".

Как сообщал портал "Хвиля", с 28 апреля для прохождения идентификации не нужно будет приходить в банк.

Также советуем к ознакомлению: соучредитель Украинского института будущего Анатолий Амелин в ходе онлайн-беседы с шеф-редактором "Хвилi" и политологом Юрием Романенко поделился мыслями о необходимых шагах Украины по выходу из кризиса.

Популярні новини зараз