2017 рік може стати переломним роком для України. До нового року ми підходимо у максимально небезпечних для України умовах як у внутрішній, так і у зовнішній політиці. У внутрішній площині аналітики розглядають як сценарій стабільності, як сценарії керованої дестабілізації (дострокові парламентські вибори, масові протести, силовий переворот), так і некерованої дестабілізації (зовнішня агресія, дестабілізація в регіонах, повстання мас). Яскравими індикаторами небезпечності ситуації є те, що українці одночасно констатують погіршення ситуації в країні і неправильність курсу влади (неправильний напрямок – 67%, погіршення ситуації – 73%). При цьому, провал ключових реформ підсилюється зовнішніми загрозами (очікувана політика новообраної адміністрації Трампа та потенційна реалізація «планів Пінчуків-Філіпчуків-Кремля», виборів у Франції та Німеччині).
Результатом політики постмайданної влади став гострий предмет незгоди з цієї політикою. Саме тому для власного самозбереження владі доведеться йти на поступки перед громадськістю та народом України, або дострокові парламентські вибори стануть реальністю. У випадку ж невиконання вимог громадськості та блокування проведення дострокових парламентських виборів нас можуть очікувати значно більш небезпечні і радикальні сценарії. Задля їх уникнення пропонується потенційний компроміс влади і суспільства, у результаті досягнення якого можна уникнути політичної дестабілізації. У випадку відмови логічно запустити процес повного перезавантаження влади.
Персональний компроміс – перша половина ультиматуму
Персональний компроміс передбачає відправку у відставку тих посадових осіб, що викликали найбільше обґрунтоване невдоволення українців, саботували реформи, були помічені у корупційних скандалах та схемах, порушували закони, підпадають під вимоги про очищення влади чи співпрацювали з режимом Януковича. Такий компроміс повинен бути укладений з державою, а тому стороною компромісу від влади мають стати особи, що по справедливості мали б очолити список на звільнення, а саме Президент Петро Порошенко та голова уряду Володимир Гройсман. Заміна звільнених осіб відбувається на повністю публічній конкурсній основі. Звільнені особи втрачають право бути призначеними на державні посади. До осіб на звільнення у рамках компромісу варто віднести таких 35 осіб як:
Дніпров Олексій, керівник Апарату Адміністрації Президента України; Парубій Андрій, голова Верховної Ради України; Кубів Степан, міністр економічного розвитку і торгівлі України; Черниш Вадим та Тука Георгій, міністр та заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України; Аваков Арсен, міністр внутрішніх справ України; Гриневич Лілія, міністр освіти України; Насалик Ігор, міністр енергетики та вугільної промисловості України; Клімкін Павло, міністр закордонних справ України; Стець Юрій, міністр інформаційної політики України; Жданов Ігор, міністр молоді та спорту України; Данилюк Олександр, міністр фінансів України; Петренко Павло, міністр юстиції України; Луценко Юрій, генеральний прокурор України; Холодницький Назар, керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури; Валендюк Олег, заступник начальника управління організаційно-аналітичного забезпечення діяльності керівництва департаменту забезпечення діяльності керівництва Генпрокуратури; Романюк Ярослав, голова Верховного Суду України; Холоднюк Зеновій, голова Державної судової адміністрації; Баулін Юрій, голова Конституційного Суду України та судді цього суду Вдовіченко Сергій, Гультай Михайло, Запорожець Михайло; Турчинов Олександр, голова Ради нацбезпеки та оборони України; Муженко Віктор, начальник Генерального штабу Збройних Сил України; Гонтарева Валерія, голова Національного банку України; Терентьєв Юрій, голова Антимонопольного комітету України; Євдоченко Леонід, голова Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України; Корчак Наталія, голова Національного агентства з запобігання корупції; Охендовський Михайло, голова Центральної виборчої комісії разом з усім дійсним складом ЦВК; Артеменко Юрій, голова Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення; Вовк Дмитро, голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП); Юшкевич Христина, т. в. о. голови Державного агентства лісових ресурсів України; Насіров Роман, голова Державної фіскальної служби України; Коболєв Андрій, голова НАК «Нафтогаз України»; Кучма Леонід, представник України у групі щодо врегулювання конфлікту на Донбасі.
Змістовний компроміс – друга половина ультиматуму
Змістовний компроміс передбачає швидке та системно-послідовне впровадження оновленою владою пакету реформістських заходів у внутрішній та зовнішній політиці, що дозволять Україні повернутися на шлях модернізації держави крізь призму Революції Гідності та на основі прогресивних розробок аналітичних центрів, громадськості і за підтримки партнерів із Заходу. При напрацюванні пакету використовувалися напрацювання РПР, Нової країни, Atlantic Council, Антикорупційного Форуму Львівщини, Free Voice IAC, Реформи мають бути справжніми, Сергія Дацюка та ін.
-
Злочини проти Революції Гідності та її вимог
-
Негайне розслідування протягом 6 місяців злочинів проти Євромайдану та покарання винних (очні та заочні вироки для тих, хто віддавав накази, та тих, хто їх виконував; покарання всіх винних у вбивствах, побитті, переслідуваннях, репресіях; арешт депутатів, що голосували за закони 16 січня; Ратифікація Римського статуту Міжнародного кримінального суду та максимізація співпраці щодо розслідування злочинів на Майдані; щотижневе звітування про хід розслідування усіх справ);
-
Очне та заочне покарання протягом 6 місяців всіх, задіяних у корупції режиму Януковича; реалізація усіх необхідних заходів з повернення активів режиму Януковича; організувати паралельне розслідування щодо закордонних рахунків та нерухомого майна, яке належить керівним посадовим особам режиму Януковича або їхнім родичам за кордоном;
-
Негайне розслідування протягом 6 місяців злочинів проти Євромайдану, що були вчинені вже в період після втечі Януковича, усіх резонансних корупційних справ та справ з саботажу реформ, а також сприяння в ухиленні від відповідальності посадовим особам режиму Януковича;
-
Антикорупційні термінові заходи
-
Прийняття НАЗК громадської процедури перевірки електронних декларацій чиновників та їх перевірка протягом максимум 30 днів на особу, а також розробка механізму конфіскації непідтвердженого законними доходами майна, активів та готівкових коштів з декларацій;
-
Встановлення безоплатного доступу до витягів з усіх державних реєстрів (юридичних осіб та фізичних осіб–підприємців, речових прав на рухоме, нерухоме майно та земельні ділянки);
-
Прийняття законодавства щодо створення антикорупційних судів; повне очищення на основі конкурсного добору суддів усіх рівнів;
-
Надати НАБУ права на прослуховування прийняттям законопроекту 4812;
-
Прийняття повного пакету законів про захист та матеріальне заохочення інформаторів та викривачів (4038а), стимулювання співпраці громадян зі слідством, що проводиться НАБУ, про можливість фіксації корупційних злочинів громадянами, а також співробітниками державних органів, узаконення застосування провокації хабара, скасування застави як запобіжного заходу в корупційних злочинах;
-
Забезпечення призначення головою Державного бюро розслідувань незалежної від Президента України особи;
-
Прийняття закону щодо накладення заборони на участь у процедурах усіх державних закупівель (стосовно фізичних та юридичних осіб, які були притягнуті до відповідальності за корупційні або пов’язані з процедурою закупівель правопорушення);
-
Прийняти законодавство та запустити функціонування інституту суду присяжних, а також здійснити виконання державою її міжнародних зобов’язань перед Європейським судом з прав людини щодо виконання рішень та компенсації шкоди і покарання суддів, що прийняли рішення з порушення прав і свобод українців;
-
Створення за підтримки міжнародних партнерів Міжнародної комісії проти безкарності в Україні (за прикладом Гватемали);
-
Соціально-економічні термінові заходи
-
Упровадження комплексу заходів та законодавчих змін (включно зі скасуванням схеми Роттердам+) з метою зниження непрозорих завищених тарифів на енергоносії та створення реального енергоринку ;
-
Перейти на єдину програму повної монетизації пільг та субсидій;
-
Розгорнути широкомасштабну боротьбу проти українських монополій та олігархічних активів із безпрецедентним тиском від Антимонопольного комітету України, а в разі саботажу – прийняття змін законодавства з розширення повноважень та зміни процедур АМКУ; провести публічний аудит всіх олігархічних активів, перевірку на законність їх привласнення, представляти календарний (помісячний) план деолігархізації;
-
Забезпечити повне відділення влади від бізнесу шляхом повного продажу активів чи передачі усіх активів у «сліпий траст», зокрема, усіх підприємств та медіа Президента України Петра Порошенка;
-
Прийняти законодавство, у якому визначити, що на час роботи на посадах керівників органів центральної влади та ОДА, народних депутатів, усі доходи цих осіб за виключенням заробітної плати за основним місцем роботи (дивіденди, роялті, доходи від розміщення депозитів тощо) – спрямовуються до державного бюджету України (ставка податку на прибуток для цих доходів становить 100%) та прирівняти порушення зазначених обмежень до складу злочину незаконного збагачення;
-
Прийняття податкових заходів за версією «Нової країни» (передача баз даних ДФС під контроль Мінфіну; створення єдиного публічного Реєстру автоматичного нарахування та відшкодування ПДВ; прийняття змін до законодавства щодо встановлення системи індивідуальної кримінальної відповідальності за акти перевірок та повне відшкодування завданих збитків; зменшення ставок податків та нарахування на заробітну плату; податок на прибуток замінити податком на виведений капітал; упровадити єдиний рахунок для сплати загальнодержавних податків; прийняття норми для повноцінного запуску електронного кабінету платника та інших електронних сервісів, включених до законопроекту 3357);
-
Подолання проблеми вирубування українських лісів (прийняття законопроекту 4480 про праліси, редакції санітарних правил від Міжнародного Фонду природи щодо заборони суцільних та санітарних рубок, а також встановлення надвисокого вивізного мита на ліс-кругляк);
-
Політичні термінові заходи
-
Відродити процес загальногромадської роботи над Конституцією шляхом створення публічної народної і громадської одиниці; результат напрацьованого має бути затверджений на всеукраїнському референдумі;
-
Прийняття спеціального закону «Про територіальні громади» з процедурою визначення правового статусу та меж територіальних громад, змісту статутів територіальних громад; прийняття законодавчих актів щодо сприяння децентралізації повноважень і ресурсів для місцевих громад; детальне нормативне врегулювання форм місцевої демократії на рівні закону «Про місцеве самоврядування в Україні» та ухвалення окремих законів, які б регламентували організаційні та процедурні аспекти кожної з ключових форм місцевої демократії;
-
Прийняття нової редакції закону про очищення влади, що унеможливлює уникнення люстрації та розширює критерії та суб’єктів очищення;
-
Скорочення кількості депутатів Верховної Ради України до 300 осіб;
-
Прийняття нового виборчого законодавства, що мусить передбачати відкриті списки, скасування мажоритарних округів, обмеження політичної реклами та прохідний бар’єр до парламенту у 3%; призначення чиновників на основі системи GMAT у спеціальних кабінетах з онлайн-трансляцією, публічністю результатів та детектором брехні;
-
Внесення змін до Конституції України щодо повного скасування недоторканності народних депутатів, суддів та президента; а також прийняття закону «Про імпічмент Президента України» та про відкликання депутатів та чиновників центральної та місцевої влади;
-
Скорочення фінансування державного апарату та оптимізація системи заробітних плат у державних органах та на державних підприємствах через встановлення прив’язки до мінімальної заробітної плати;
-
Прийняти закону про тимчасові парламентські слідчі комісії;
-
Прийняття законопроекту 1895, що передбачає відповідальність за неперсональне голосування у Верховній Раді України;
-
Прийняття законопроектів 2043а та 2913, що передбачають вдосконалення процедури притягнення до адміністративної відповідальності за порушення права на доступ до публічної інформації;
-
Зовнішньополітичні та безпекові термінові заходи
-
Ініціювання міжнародних переговорів у форматі консультацій Будапештського меморандуму щодо російської агресії та окупації як на сході України, так і у Автономній Республіці Крим; відмова від будь-яких контактів у форматі «Мінських домовленостей» поки РФ не забезпечить повне і тривале виконання п.1, а саме припинення вогню; під час міжнародних переговорів перейти на адекватну юридичну кваліфікацію ситуації (агресія РФ через дії її офіційних органів влади, а саме терористичних «ЛНР» і «ДНР»; воєнна окупація Донбасу та Криму від РФ; стан міжнародного збройного конфлікту між Україною та РФ);
-
Прийняття нового закону «Про всеукраїнський референдум» та початок підготовки загальнонаціонального референдуму про долю окупованого Донбасу; паралельно з цим — підготовка законодавчих актів щодо визнання окремих районів Донбасу окупованими територіями, а також механізмів забезпечення абсолютної блокади усіх окупованих територій;
-
У Будапештському форматі почати обговорювати досягнення міжнародної домовленості щодо концепту міжнародної адміністрації / управління над Кримом як проміжного формату деокупації Криму; підкріпити це активною економічною політикою щодо Криму і ліквідацією окремих економічно-юридичних прогалин у Конституції і законах України;
-
Підготовка та застосування усіх інструментів міжнародного тиску на РФ у міжнародних судах та міжнародних організаціях (у п. 17 та 18), а також розглянути питання ембарго на російську нафту, уведення санкцій проти причетних до заборони Меджлісу та порушень прав людини у Криму, створення міжнародного механізму фінансування Меджлісу у вигнанні, відкриття міжнародного фронту на невизнання Держдуми РФ;
-
Уведення українською владою максимального пакету санкцій як проти РФ, так і проти російської «присутності» в Україні; вжиття заходів на максимальне зменшення торгово-економічної залежності від РФ і залежності від терористичних «маріонеток» РФ;
-
Проголошення політики на безпрецедентне посилення обороноздатності України, системи територіальної оборони та військового резерву; поглиблення співпраці з НАТО у рамках «варшавських програм»;
-
Законодавчо врегулювати право громадян України на збройний захист себе та власного майна (у тому числі і з застосуванням зброї);
-
Вихід на міжнародну арену з офіційною пропозицією до держав Східної Європи та Балтійського регіону щодо створення Балто-Чорноморського міждержавного союзу як стимулу європейської інтеграції України;
-
Збільшення фінансування системи МЗС та реалізація цих коштів через забезпечення призначення повноважних послів усюди, де їх немає; посилення інформаційної діяльності з просування України у світі;
-
Запровадження комплексної програми СБУ щодо виявлення та притягнення до відповідальності в Україні проросійських політичних партій та політиків, медіа та журналістів, експертів та «ботів»; посилення контролю за організаціями з фінансуванням з держави-агресора.
Теперішня українська влада впритул підійшла до необхідності складного політичного вибору між власним необмеженим збагаченням та необхідністю компромісу заради самозбереження. Час, коли зрив реформ, корупцію і непрофесійність можна було пояснити політичною невизначеністю та російською агресією, минув. Настав час відповідальності влади за її політичні рішення. Саме тому у влади залишається менше ніж 6 місяців, що почати політичне самоочищення від корупціонерів та саботажників, або таке політичне чи радикальне очищення почне здійснювати українське суспільство.
