Україна подала звіт до Енергетичного Співтовариства на рівні з країнами Європейського Союзу, з дотриманням усіх європейських регламентів та законодавства. Цей дедлайн однаково стосується як країн-членів ЄС, так і держав, що не входять до Євросоюзу, але є учасниками Енергетичного співтовариства та зобов’язані впроваджувати європейські норми та стандарти в енергетиці.

За інформацією Міністерства економіки, під час підготовки звіту українські фахівці проаналізували значний обсяг даних і внесли актуальну статистику та контекстуальну інформацію до спеціалізованих онлайн-платформ Європейського агентства з навколишнього середовища та Секретаріату Енергетичного співтовариства. Документ готувався за тією ж методологією, що й у країнах ЄС, що дозволило здійснювати порівняльний аналіз та запозичувати кращі європейські практики.

Якщо країни ЄС зазвичай мають дворічний звітний цикл на підготовку інтегрованого звіту, то наша країна, яка ухвалила НПЕК лише в червні 2024 року, мала на розробку й подання цього комплексного документа всього кілька місяців.

"​​Перший інтегрований звіт щодо реалізації НПЕК , який ми підготували якісно і вчасно, попри стислі терміни, демонструє серйозність наших намірів інтегруватися в європейський енергетичний та кліматичний простір. Це результат ефективної комплексної міжвідомчої співпраці, який ляже в основу середньострокового економічного планування на найближчі роки. Завдяки звіту ми також змогли ідентифікувати сфери, де потрібні додаткові зусилля та інвестиції для досягнення поставлених цілей", — підкреслює Олексій Соболев, перший заступник Міністра економіки України.

Звіт містить детальний аналіз прогресу України в різних секторах енергетичної та кліматичної політики. Попри руйнівні наслідки війни, дослідження демонструє позитивну динаміку.

Документ складається з 23 тематичних додатків, що охоплюють: розвиток відновлюваної енергетики, функціонування ринків електроенергії та природного газу, забезпечення енергетичної безпеки, декарбонізацію економіки, енергоефективність та енергозбереження, впровадження інновацій в енергетичному секторі. Підготовка звіту вимагала координації між усіма залученими центральними органами виконавчої влади.

"Інтегрований звіт є не просто черговим звітним документом, але й важливим аналітичним інструментом для планування подальших кроків. Він демонструє, як Україна поєднує відбудову економіки з її структурною трансформацією, що дозволить вийти з цієї війни з більш сучасною та конкурентоспроможною економічною моделлю", — підкреслює Андрій Телюпа, заступник Міністра економіки України.

Основною цінністю звіту є можливість об'єктивно оцінити прогрес України у виконанні Національного плану з енергетики та клімату та виявити прогалини. На основі аналізу в майбутньому буде розроблений план дій для впровадження НПЕК.

"У рамках підготовки інтегрованого звіту ми провели всебічну оцінку прогресу виконання 144 політик та заходів НПЕК у розрізі шести ключових вимірів: декарбонізація, енергоефективність, енергетична безпека, внутрішній енергетичний ринок, дослідження, інновації та конкурентоспроможність. Попри всі виклики воєнного часу, нам вдалося оперативно організувати комунікації з усіма стейкхолдерами в інших міністерствах та відомствах, забезпечити високу якість звіту та охопити всі аспекти НПЕК. Наш наступний крок – побудова системної міжвідомчої взаємодії та спільна робота всього Уряду над продовженням впровадження Нацплану", — зазначає Андрій Кітура, керівник Офісу зеленого переходу.

Підготовка інтегрованого звіту стала також інструментом для кращого міжвідомчого координування та моніторингу прогресу реалізації заходів енергетичної та кліматичної політик, спрямованих на досягнення стратегічних цілей України в контексті європейської інтеграції та післявоєнного відновлення. Очікується, що аналіз стане основою для подальшого вдосконалення цих заходів.