Польський політолог, експерт аналітичного центру Strategy&Future Марек Буджич в інтерв'ю з Юрієм Романенком поділився своїм баченням поточної динаміки у відносинах між Заходом та Україною в контексті російсько-української війни.

На думку Буджича, сила спротиву України може слабшати прискореними темпами, що загрожує негативними наслідками. Він зазначає, що відсутність належної допомоги з боку Заходу не пов'язана із недооцінкою ситуації:

"Відсутність допомоги та рішень з боку Заходу не пов'язана з недооцінкою ситуації або нестачею знань. Це швидше пов'язано з іншими стратегічними інтересами, які мають для Заходу вищий пріоритет у цій ситуації. Інтереси України не збігаються зі стратегічними інтересами США та Європи, а це важливо для партнерства. Ця відмінність є досить фундаментальною, безумовно, це не пов'язано з недоліком знань.

Політолог наводить приклад роботи американського експерта Філа Карбера, який влітку 2022 року підготував для України звіт, який став важливим керівництвом для успішного настання ЗСУ в Лимані, Куп'янську та Херсоні. Цей факт, на думку Буджича, спростовує поширену думку про те, що Захід недостатньо обізнаний або повільний у діях.

Буджич вважає, що Захід знає, що потрібне Україні для перемоги у війні, в тому числі завдяки військовим місіям західних країн на українській території. Він наголошує, що причина не в нестачі інформації чи в настроях західної громадської думки, яка найчастіше проукраїнськіша, ніж позиція деяких урядів.

"Якби політики на Заході дотримувалися лише такої опортуністичної лінії і лише реагували на громадську думку, то масштаб підтримки України мав би бути більшим, а не меншим. Це питання відмінності стратегічних інтересів і відсутність стратегії перемоги в цьому протистоянні з Росією."

На думку політолога, в основі американської політики лежить переконання у реальній перспективі ескалації української війни до регіонального чи ядерного конфлікту, чого США прагнуть уникнути. Буджич зазначає, що президент Байден неодноразово заявляв про відмову відправляти американських солдатів на Україну, наголошуючи на локальному характері війни.

"Це робить українську війну локальною. Саме тому Росія може обирати інші стратегії використання своїх ресурсів і приймати рішення, відмінні від тих, які вона ухвалила б за перспективи глобальної війни або конфлікту з НАТО."

Буджич стверджує, що російська політика стримування щодо США та НАТО виявилася ефективнішою, ніж американська політика стримування Росії через загрозу санкцій, яка зазнала невдачі в момент російської агресії.

Політолог зазначає, що зараз НАТО переходить до політики стримування через заперечення - створення потенціалу сил, здатного запобігти досягненню агресором своїх цілей. Однак для такої зміни політики альянсу потрібен час та значні фінансові витрати.

"Під час війни з Росією країна може відновити свій потенціал і підготуватися до майбутніх викликів, отримуючи додатковий час. В даний час ця ситуація не йде надто добре, але процес уже розпочався."

Буджич проводить паралелі із ситуацією в Європі в 1938 році, коли західні країни, прагнучи виграти час, спрямовували гітлерівську агресію на Чехію та Польщу. Він зазначає, що і зараз, підтримуючи Україну, Європа та США отримують можливість приймати важливі рішення у найбільш зручний для себе момент.

Популярні новини зараз

У ДТЕК та Укренерго попередили, як відключатимуть світло 14 червня

YASNO запускає програму для встановлення сонячних електростанцій для бізнесу та побутових клієнтів

В Україні подорожчав бензин: що з дизпаливом та автогазом

Меркель приховала інформацію про плани Путіна щодо газового шантажу – ЗМІ

Показати ще

"Американці вважають, що до 2028 року вони матимуть військовий потенціал, достатній для захисту Тайваню від можливої ​​агресії з боку Китаю. Пентагон оцінює, що Європі знадобиться багато часу на розвиток промислового сектору, зміцнення збройних сил та їх повне оснащення. Це важливо для забезпечення безпеки та конкурентоспроможності Європи."

На думку польського експерта, така стратегія реалізується завдяки інтересам України. Він вважає, що для переконання українського керівництва та суспільства у нереальності повторення війни з Росією, Заходу слід би сформулювати відповідні гарантії.

Буджич бачить загрозу для України у сценарії замороженої війни під тиском союзників або через виснаження сил із подальшим відновленням конфлікту за кілька років, коли Росія знову відчує себе сильніше.

"Це реальна загроза, яку український народ має враховувати, і щоб чинити тиск на Україну, щоб вона розглянула питання про заморожування війни, слід сформулювати гарантію, наприклад, у так званому міжнародному контексті".

Політолог згадує німецьку формулу, згідно з якою Україна може бути прийнята до НАТО, але тільки на територіях, які контролює Київ і визнані міжнародною спільнотою. Однак він зазначає, що зараз альянс не готовий надати Україні навіть таку обмежену безпекову гарантію.

В якості альтернативи Буджич розглядає "ізраїльське рішення", яке передбачає надання Заходом фінансової допомоги, достатньої для створення Україною численної, ефективної та добре озброєної армії, здатної запобігти повторній російській агресії. Але він вказує на проблему короткостроковості відповідних двосторонніх угод:

"Проблема в тому, що кожна з цих угод із Великобританією, Нідерландами, Німеччиною чи Францією говорить про десятиліття фінансування, але насправді суми стосуються найближчого року. Це означає, що перспектива перетворення України на східноєвропейський Ізраїль також є сьогодні ілюзорною перспективою, бо достатньо зміни уряду у Великій Британії, Франції або, як зараз, у Нідерландах, і ця перспектива може відсунутися."

На думку Буджича, запропоновані Заходом варіанти не дають Україні реальних гарантій і є "певною пасткою".

Політолог зазначає, що наразі серед українських еліт немає серйозної дискусії щодо можливості застосування "корейського сценарію" замороженого конфлікту для вирішення поточних проблем. Це, на його думку, вказує на те, що єдиним реальним сценарієм залишається продовження війни, яка не приносить користі Україні та не дає їй змоги перемогти.

"Це продовження конфлікту, і Росія прийняла цю формулу в російських стратегічних колах, звертаючись до досвіду війни між Іраком та Іраном, яка тривала 8 років. Вони готові до тривалої війни з Україною, подібної до тієї, що тривало між Іраком та Іраном."

Буджич висловлює сумнів у здатності української держави витримати війну в такому тимчасовому обрії і наголошує, що ця проблема торкається не лише України, а й усієї Центральної Європи. В основі ситуації, що склалася, на його думку, лежать фундаментальні відмінності в стратегічних інтересах залучених сторін.

"На мій погляд, українська держава не витримає цієї війни в такому тимчасовому горизонті, і це реальна проблема, яка торкається не лише України, а й взагалі усієї Центральної Європи, але тут фундаментально важливі відмінності у стратегічних інтересах. І в цьому полягає складність ситуації."

-------------------------------------------------- -----------

Рекомендую переглянути всю розмову з Мареком Буджишем на каналі Юрія Романенка.