"Рєзнікова у відставку": експерт пояснив, хто і навіщо атакує Міноборони

Міністерство оборони України перебуває під тривалою та системною атакою – постійна критика підкріплюється фейковими "зливами", вкидами про корупцію.

Про це написав у радник міністра оборони Олексій Копитько.

Він назвав кілька способів, які використовують інформаційні супротивники Міноборони, яких він також називає "швондерами".

Так, у травні було запущено фейк про те, що екс-глава департаменту держзакупівель Міноборони Богдан Хмельницький вийшов із СІЗО, незважаючи на низку злочинів. При цьому, вказувалося, що таку інформацію надало "джерело", пізніше це ж "джерело" визнало, що помилилося і Хмельницького ніхто не випускав. При цьому інформаційні супротивники розігнали неправдиву інформацію, звинувачуючи у всіх гріхах Міноборони.

Якщо з боку здається, що це дрібниця, пише Копитько, то насправді у цій дрібниці відбивається вся суть та підхід "швондерів" до справи. Вони не поспішають перевіряти факти, а просто вивалюють інформацію, навіть неправдиву, до ефіру.

"Це не журналіст – це "торпеда", яку хтось заряджає. І її продукт – не "розслідування", а звичайний "злив", - зазначає Копитько.

Також, додає радник міністра оборони, цей же інформаційний противник Міноборони "переплутав множення з діленням" при підрахунку ціни на пальне, проте йому вказали на помилку, яку він знову визнав. Незважаючи на це, через півтора місяці глава антикорупційного комітету Ради повторила, що "Міноборони купує дизель по 80".

Було вкидання і про дебіторську заборгованість – Міноборони звинуватили у "корупції" на 36 мільярдів гривень. При цьому пояснення були брехнею, а цифра – неактуальною. Експерти знову вказали "швондерам" на помилку, вони традиційно зробили обличчя "кирпичем".

Сюди ж відноситься і історія про "літні куртки" для ЗСУ.

Копитько вважає, що ці інформаційні противники не є бездоганними розслідувачами, адже помиляються в кожній історії, а всі факти вказують на їхню заангажованість.

Експерт додає, що серйозним ударом по працездатності Міноборони України стала історія з в.о. керівника департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Олександром Лієвим, коли його звинуватили у наявності російського паспорта.

У результаті через "15 хвилин" з'ясувалося, що це фейкова інформація, однак Лієв пішов із МО за власним бажанням.

При цьому за жоден з подібних вкидів "швондерів" не покарали. Це дає їм відчуття безкарності і вони успішно цим користуються.

Однак, наголошує Копитько, найстрашніше у діяльності противників Міноборони не це, а історія з контролем за постачанням озброєння із США до України.

Минулого року у США деякі політики почали розкручувати тему контролю над постачанням зброї. При цьому атака їх була спрямована на внутрішню ситуацію у Штатах та адміністрацію Байдена.

Проте українські швондери миттєво підхопили тему, заявляючи, що військово-політичне керівництво України втратило довіру партнерів.

При цьому мета таких вкиданнь точно невідома, це може бути спосіб заробітку, спроби прийти до влади або щось інше.

Рекомендуємо: " Хто і навіщо замість Резнікова?"

"Але, діючи в рамках внутрішньоамериканської конкуренції на користь однієї з груп проти іншої, вони підривають фундаментальний принцип відносин України зі США - збереження бікамеральної біпартійної підтримки. Це діяльність із очевидними ознаками лобізму на шкоду своїй країні під час війни", - зазначив Копитько.

У Міноборони звернулися до США із запитом про те, як оцінювати подібну діяльність інформаційних супротивників. Там відповіли, що у Штатах це можливо у двох випадках – якщо ти зареєстрований як лобіст чи іноземний агент. Якщо провадити діяльність без реєстрації та порушуючи правила, то можна або вилетіти з професії або сісти за ґрати.

В Україні немає ні відповідальності, ні захисних механізмів, тому після перемоги України чекає справжнє пекло, коли йтиметься про відновлення та створення нової армії. Через те, що іноагенти, які вважають себе розслідувачами, не несуть відповідальності, а чиновники можуть понести як дисциплінарну, так і кримінальну відповідальність, відстояти інтереси країни практично неможливо.

При цьому Копитько наголошує, що атаки зазнають тих сфер діяльності Міноборони, де почали проводити реформи і де ці реформи показують найкращі результати.

Тобто "швондери" борються не з корупціонерами, а навпаки – з реформаторами та антикорупціонерами, адже вони є конкурентами для перших. При цьому інформаційні противники Міноборони намагаються вибудувати модель, коли без їхньої керівної ролі та "благословення" не можна буде зробити жодної доброї справи.

Коли починається якась ініціатива, "швондери" імітують діалог. "Співробітничають", щоб зібрати інформацію. Потім починають "конструктивно критикувати". А в якийсь момент вибудовуються по-новому і завдають медіа-удару.

Вони починають "критикувати" з двох позицій: "Якщо реформа провалюється, це вина тих, хто не прислухався до порад" та "Якщо ж реформа проходить успішно, то завдяки їм, що демотивує реформаторів, і прискорює негативний відбір".

Останнє є одним з факторів, що демотивують, для людей, які дійсно тягнуть всю роботу всередині системи на собі.

Прикладом цього Копитько назвав створення другого закупівельного агентства Міноборони, яке займатиметься ресурсним забезпеченням – продовольством, паливом, формою тощо. "Швондери" заявляють, що це вони вигадали дану агенцію в лютому 2023 року. Однак про її створення міністр оборони Олексій Рєзніков говорив у 2021 році.

Підсумовуючи, Копитько зазначив, що на ринку лобізму діє бізнес-політичне угруповання, яке намагається побудувати монополію та нав'язати всім думку, що тільки її діяльність є еталонною, ґрунтується на моральному лідерстві та користується високою підтримкою.

Тому всі інші або мають підлаштуватися, або стануть об'єктом "атаки" і перетворяться на "корупціонерів". Для своїх атак на Міноборони це угруповання активно використовує майданчики одного з олігархів та колишнього політика, який має очевидні особисті мотиви.