Історія однієї зради-10: вбивство Східного ГЗК

Скажу відверто, я б волів закінчити історію зрад, мені боляче, що ресурси і можливості нашої прекрасної країни занедбуються і знецінюються. Разом з тим, я розумію, що поки керманичами енергетичної галузі залишаються деркачівські посіпаки, нічого не зміниться, тож я продовжую лупати цю скелю.

На черзі нова історія – про те, як банкрутять ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" і вбивають сировинну основу атомно-промислового комплексу України.

ДП "Східний ГЗК" – це один з 28 уранодобувних центрів світу, серед яких він знаходиться в першій десятці, а також є найбільшим у Європі. Комбінат є єдиним в Україні підприємством, яке забезпечує видобуток природного урану і виробництво його оксидного концентрату. Географічно комбінат розташований у двох областях (Дніпропетровський та Кіровоградський) та має центральний офіс у м. Жовті Води.

Так от – поки однією рукою Герман Галущенко будує у Лондоні Нью-Васюки, іншою він продовжує витягати із нашої виснаженої галузі останні копійки і заганяє у банкрутства стратегічні підприємства.

Ви пам'ятаєте цифри останньої лондонської стратегії, де міністр Галущенко, надуваючи щоки, обіцяє збільшення встановленої потужності атомних електростанцій до 30 ГВт (зараз 13,8 ГВт).

Для збільшення цих самих потужностей нам потрібно збільшити виробництво уранового концентрату. Для досягнення ресурсної незалежності та задоволення 100% потреб атомної галузі – його потрібно виробляти 2400 тонн на рік.

Протягом тривалого періоду обсяг виробництва урану на ДП "Східний ГЗК" складав від 800 до 1000 тонн уранового концентрату на рік.

Але починаючи з 2021 року, коли з легкої руки міністра Германа Галущенка на підприємство був призначений новий очільник Сергій Шовгеля, цей обсяг впав практично у два рази від попередніх років і надалі лише продовжував критично знижуватися. За 2022 рік він склав всього 120 тонн, що в 6,5 рази менше відповідного періоду минулих років.

Цілком зрозуміло, що ці нікчемні обсяги виробництва супроводжуються сотнями мільйонів збитків, заборгованістю по заробітній платі, податкам до бюджету в умовах воєнного стану.

Комбінат включає в себе три шахти, урановий та сірчанокислотний заводи, допоміжне виробництво. З легкої руки Германа Галущенка всі вони зараз практично не працюють. Чому? Адже у всьому світові зростає попит на уран.

Тому що стратегія злочинного угруповання Деркача / Галущенка – знищити все українське, що становило б "загрозу" домінуванню росіян в атомній енергетиці.

Тож керівництво підприємства, що цілеспрямовано привело його до такого стану з благословіння Міністерства енергетики та НАЕК "Енергоатом", розробило нехитрий план: виділити зі складу ДП "Східний ГЗК" майно "ліквідних" активів (шахта "Новокостянтинівська" та частини підрозділів Жовтоводського майданчика) та передати їх НАЕК "Енергоатом", а майно "неліквідних" активів (дві уранові шахти та "залишки" Жовтоводського майданчика) разом із кредиторською заборгованістю, що це ж керівництво і наростило, залишити державі, перекласти на державний бюджет і благополучно про це "забути".

Необхідно розуміти, що можливість виконувати виробничу програму та в кінцевому випадку на 100% забезпечити Україну урановою сировиною може бути забезпечена лише завдяки комплексній роботі трьох шахт ДП "Східний ГЗК", як цілісного майнового комплексу. Сама лише шахта "Новокостянтинівська" не зможе забезпечити видобуток уранової руди для виконання виробничих показників. І не питання не лише економіки, а і національної безпеки!

Але "ніт", Міністерство енергетики України йде своїм шляхом …

А такі "дрібниці" як 4500 чоловік трудового колективу, що залишаються без роботи у воюючій країні – останнє, що хвилює наше енергетичне керівництво …

Часу мало, команду Московського Обкому треба виконувати, кошти на кону не малі, тому швиденько на колінці нашкрябають проект розпорядження Кабінету Міністрів України "Про передачу об'єктів державної власності з видобування та переробки уранової руди" з цинічним обгрунтуванням, нібито це сприятиме "збереженню урановидобувної галузі".

"Обґрунтування" направили до Міністерства економіки та Міністерства фінансів. Що ж вони отримують у відповідь?

Міністерство фінансів України у своєму висновку дає зрозуміти, що прекрасно бачить перспективу подальшого фінансування неліквідних активів і тому НЕ ПІДТРИМУЄ проект розпорядження.

Багато зауважень надало і Міністерство економіки України, яке не виявило впливу реалізації проекту на показники економічного і соціального розвитку, тому що його розробником не надано ні фінансово-економічних обгрунтувань, ні статистичних даних. А крім того, переліку об'єктів, що хоче загарбати НАЕК "Енергоатом", Мінекономіки теж у проекті розпорядження не знайшло.

Якщо перекласти з юридичної мови на фейсбучний лексикон, висновки міністерств можна зазначити як "ви що там ох..їли всі!???"

А тим часом Сергій Шовгеля як ні в чому не бувало, намагаючись виправдати повну некомпетентність, штампує безглузді листи-обґрунтування відсутності коштів (просто тупі списки наказів без посилань, це так, щоб всі в них просто "потонули", задовбуючись їх перевіряти).

Три роки колектив інформував Президента, РНБО, КМУ, Верховну Раду, СБУ та інших про те, що комбінат умисно доводять до банкрутства (на всі органи однаковий текст).

До речі, сам Сергій Шовгеля на підприємстві не з'являвся останнім часом взагалі – "реформатор" відлежувався на лікарняному більш як півроку, доки місяць тому його не звільнили.

Що-що, а інстинкт самозбереження в очільника працює, тому що багато теплих слів почув би він в цей час на свою адресу – особливо від дружин добровольців-шахтарів комбінату, що в складі сформованого батальйону пішли на фронт.

Так так, незважаючи ні на що, одні пішли на фронт боронити Батьківщину, а інші, користуючись тим, що більшість активної частини колективу відсутня на комбінаті та не чинять опору, з ще більшою наснагою знищують стратегічне підприємство. І кожного дня шахтарі-добровольці на фронті дізнаються про те, як Шовгеля і компанія залишають їх сім'ї без засобів до існування в тилу.

Як вам здається, що буде після їх повернення з фронту? Вони продовжать чекати реакції Президента, РНБО, КМУ, Верховну Раду, СБУ? Чи організують самосуд?

На останок наведу лише окремий епізод, який пояснює механізм виведення коштів з комбінату та доведення його до банкрутства …

Річ у тім, що урановий концентрат має індикативні біржові ціни і на цьому важко вкрасти. Тому крадуть в основному на інструментах, техніці та рятівних комплектах для шахтарів, закупівлі палива для автотранспорту (возять не залізничним, а автотранспортом), закупівлі хімічних елементів для виробництва сірчаної кислоти та безпосередньо уранового концентрату. Одним з таких елементів є вапно.

Ви пам'ятаєте перший графік, який наочно демонструє, як виробництво уранового концентрату зменшилося в рази?

Ви думаєте, це корелюється з кількістю вапна, яке купується НАЕК "Енергоатом" та вагонами продовжує прибувати на комбінат? Я знаю, що ви так не думаєте, тому що давно зрозуміли суть деркачівсько-галущенківських схем …

Тобто виробництво майже стоїть, оплаті йдуть, гроші виводяться, а на комбінат замість вапна постачається чортзна-що.

Але ж на підприємстві є лабораторія, яка проводить вхідний аналіз та контролює, щоб у вапні активний кальцій складав не менше 90%. Лише така якість підходить для запуску сировини в подальший процес виробництва.

Нічого страшного, лабораторію ломають об коліно, вона вимушена "малювати" необхідну якість вапна, виробництво стоїть і сировину складують просто неба. Полежавши ж на відкритому повітрі, овіяне вітром і намочене дощем, через короткий час концентрація активного кальцію сильно падає і кінці в воду. Ніхто вже нічого не доведе.

А вартість однієї тони вапна складає більше 6 тис. грн, тобто один вагон місткістю 60 тонн цієї нікому не потрібної субстанції коштує близько 400 тис. грн. Банкет оплачується за державний кошт, а значить – "танцюють всі".

Наразі задача Московського Обкому майже виконана – ДП "Східний ГЗК" майже мертве, банківські рахунки арештовані, дефіцит поточних обігових котів складає понад 900 млн. грн., борги з заробітної плати (включаючи податки) становить 350 млн. грн. та перевищують 5 місяців, дефіцит персоналу понад 400 працівників.

Сам факт банкрутства підприємства – це різке зменшення власного виробництва урану в Україні, що прямо суперечить рішенню РНБО щодо нарощування виробництва уранового концентрату, введеному в дію указом Президента України.

А у якості димової завіси (операції прикриття) Герман Галущенка вже веде переговори з канадським виробником уранового концентрату щодо "модернізації" галузі, яку він системно знищує:

Очевидно, у свідомості Деркача/Галущенка модернізацією галузі є повна її руйнація, бо в них все по Оруеллу: війна – це мир, свобода – це рабство, незнання – це сила.

Рекомендуємо відео: