Юрій Романенко провів розгорнуту бесіду зі спеціалістом з енергетики Михайлом Шустером про реальний стан української енергетики, перешкоди для інвесторів та про те, чому після війни електроенергія неминуче подорожчає. Розмова вийшла не про корупцію в чистому вигляді, а про системні бар'єри, які роблять енергетичне підприємництво майже неможливим.
Від домашніх батарей до великої енергетики
Шустер почав з практичного прикладу — домашніх систем резервного електропостачання. Він представив калькулятор, розроблений разом з AI, який допомагає правильно розрахувати необхідну потужність інвертора та ємність акумуляторів.
"Реклама звертає увагу на якийсь параметр, кажучи, що він хороший. Ну, реклама вона ж робить, вона ж показує хороше, а погане спеціально про це замовчує," — пояснює експерт. Типовий приклад: продавці акцентують увагу на потужному інверторі за $500-600 замість простого за $200, хоча для базових потреб потужний не потрібен.
Більше того, потужний інвертор має більший струм холостого ходу: "Просто за те, що він потужний, твій акумулятор повинен віддавати 60 Вт на годину як мінімум. Просто витрачати просто на те, щоб жив цей потужний інвертор."
Але домашня енергетика — лише ілюстрація до головної теми.
Чому електрика була дешевою
Шустер пояснює фундаментальну особливість довоєнної української енергетики: "У ній була безліч старих працюючих об'єктів генерації, які вже давно окупилися. Тобто не потрібно витрачати гроші для того, щоб повернути їх інвесторам. Тому всі гроші, які йшли, йшли на паливо, на зарплату персоналу, ну і на всякі дрібні бризки."
Ці "дрібні бризки" — евфемізм для корупції. Але навіть з корупцією ціна залишалася відносно доступною, тому що був відсутній капекс — витрати на капітальне будівництво.
Нова енергетика буде дорогою
"Уявіть собі, що в цьому міксі раптом з'являється капекс," — каже Шустер. Він наводить приклад з сонячною енергетикою: "Для того, щоб її впроваджувати, ввели спеціальний тариф 17 центів за кіловат, який був настільки шоколадний, що просто, ну, нікуди дітися."
Чому знадобився такий щедрий тариф? "Виходить, що нові об'єкти не в змозі конкурувати з побудованими станціями. І, відповідно, побудувати новий об'єкт, ну, по-чесному неможливо. Тобто його можна побудувати або на схематозі, або це діло підтримує держава."
Трамп розкрив страшну правду про війну в Україні
Не лише комуналка: на що дозволили витрачати 1000 гривень зимової допомоги
Обрані пенсіонери: ПФУ роз'яснив, кому в Україні дадуть 13-ту пенсію
Закордонний паспорт недійсний: кому з українців потрібно терміново змінити документи
Ключовий тезис: "Підкреслюю, не тому, що вона [сонячна енергетика] дорога, а тому, що нове енергетичне будівництво коштує освіжаюче дорого. Якщо електрика дорога на старих потужностях, то з необхідністю введення нових потужностей вона буде підніматися до дуже-дуже освіжаючих розмірів."
Квест підприємця: як побудувати станцію і розоритися
Шустер детально описує шлях людини, яка вирішила заробити на електроенергії. Починається все з "квадриги" — чотирьох параметрів, які потрібно звести докупи:
"Яка потужність, яку він повинен встановити, скільки йому потрібно землі для того, щоб встановити на неї цю потужність, де знаходиться приєднання, до якого потрібно від землі протягти лінію, і який клас напруги тобі потрібен."
Бар'єр перший: приєднання
"Сидить у вас товар, у нас купець. Причому хто тут товар, кого тут як би лохом привели," — іронізує Шустер. Формально потрібно написати заяву, підготувати техпроєкт. "Але у нього є тисяча можливостей його сюди не пустити під будь-яким приводом. Цей перший бар'єр, він просто так з кондачка непрохідний, ну зовсім."
Рішення? "Один з людей, які мене консультують, каже: 'Ну, от це питання, воно як раз простіше за інші, тому що воно вирішується за допомогою валізи'. Тобто ти приносиш валізу грошей, і якщо однієї валізи грошей мало, приносиш другу."
Але це не хабар за послугу — це лише за право отримати приєднання: "От ці дві валізи, це ти приніс за те, що ти отримаєш підключення таке, як ти хочеш. Але при цьому тобі потрібно ще там купити комірку, тому що її немає, ми її ще змонтуємо. Тобі потрібно ще у нас обладнання старе."
Бар'єр другий: земля
"Земля повинна бути енергетичного призначення. Якщо це земля іншого призначення, сільськогосподарського, припустимо, то змінити призначення на енергетичне, ну, це буде коштувати ще там кілька валіз грошей, і це займе невідомо скільки часу."
Проблема не тільки в корупції: "Там теж мережа. Це мережа така, один від одного там свої розбірки, там свої війни. І от тут ти застряг."
Бар'єр третій: сервітути
Для лінії електропередач потрібно домовлятися з кожним власником ділянки: "З кожним, чию ділянку ти перетинаєш, ти повинен домовитися. Є люди, які просто там отримують за це гроші і будуть за це отримувати гроші завжди. Вони продають право поставити на їхній ділянці опору. А там же, крім опори, є ще охоронна зона навколо цієї ЛЕП."
Шустер оцінює: "Це складніше навіть, ніж знайти ділянку. Це настільки складна задача, що коли кажуть, що от давайте скрізь буде розподілена енергетика, вивільняємо підприємницьку ініціативу, покличемо інвесторів, і у нас будуть будувати ці станції купами — ну от вам перша і найсерйозніша перешкода, яка не дасть це зробити."
Бар'єр четвертий: громади та громадськість
Якщо намагатися будувати в населених пунктах на низькому класі напруги: "Ти потрапляєш уже в зону видимості громади, яка теж же з людей складається. І люди ці не кристали місцями, м'яко кажучи, вони теж сидять і от це чекають. 'А, чувак, та ти ж наш. Ну-ка давай-ка зараз ми з тобою будемо розбиратися, що ти тут хочеш'."
Плюс громадські слухання: "Ну-ка, поставиш ти там газопоршневу установку, і ти там хоч кіл на голові теши, і у тебе там глушник стоїть з цю установку величиною, але ти не доведеш, що вона буде безшумна."
Захист Кудрицького
Несподівано Шустер захищає голову "Укренерго" Володимира Кудрицького, якого "облили брудом": "Кудрицький дуже розумна людина, і я з повагою до нього ставлюся."
У чому задум Кудрицького? "Приєднання можливе або до оператора системи розподілу, або до передачі, до 'Укренерго'. 'Укренерго' — це лінії 110 і 220. Тобі дорого обійдеться саме підключення, тому що потрібно купити трансформатор. Але все одно це тобі обійдеться дешевше, ніж домовитися от з усіма от цими людьми."
Шустер вважає, що у Кудрицького було "чітке розуміння, куди можна встановити от ці самі потужності для того, щоб уникнути от цього квесту. Мені здається, це абсолютно розумне і правильне рішення. І він під нього там знайшов інвестора. І от ця тема як раз робоча."
Інвестори — не дурні
"Є оману, що інвестор він [дурень] за визначенням. Ну, інвестор може бути і [дурнем], але у інвесторів є інституції, і ці інституції працюють за певними правилами," — пояснює Шустер.
При вартості проєкту від $3 млн: "Ти повинен пройти due diligence. І чим дорожче, тим круті ша фірма повинна бути, яка цей due diligence проводить. Дорогу угоду тобі оформляють англійські хлопці, і коштує це нерозумних грошей. І, відповідно, це витрати на старті."
Проблема в тому, що більшість проєктів не проходять перевірку: "Якщо у тебе що попало всередині знаходиться, то ти гроші заплатиш юристам. Вони від твого проєкту каменя на камені не залишать, і ти пролетів."
Аналіз ризиків працює за принципом відсіву: "Перший — війна. Застраховані чи ні. Якщо застраховані, можна перейти до розгляду. Якщо не застраховані, тут відсіялася там ще якась купа інвесторів. Що там у вас в проєкті? Земля неенергетичного призначення. Все, хлопці, до побачення."
Проблема продажу електроенергії
Навіть побудувавши станцію, підприємець стикається з новою проблемою. Шустер наводить приклад з ГЕС: "Звертається людина: є проєкт ГЕС, потужності такої колосальної. Я питаю: 'Покажіть, а як ви все це будете продавати?' Вони кажуть: 'У мене знайомий є, він продає, він мені дає ринок плюс 5%'."
Експерт пояснює проблему з агрегаторами: "Він продає твою електроенергію умовно за 10% від того, що продав. 10% залишається його. Ти от це от все зробив, пройшов через весь цей кошмар, все це встановив. І все це ти зробив для того, щоб агрегатор заробляв 10%, а у тебе залишалося два."
Більше того: "Якщо ти дрібний ще й ще й клопітний, то це 10% не обійдеться. Це може 15, а то і там 18, навіть 20% може бути, він з тебе візьме за свою послугу, і тут твоїх грошей немає взагалі."
Єдине рішення — енергетичні вузли
"Єдиним виходом з цієї ситуації є: лікарю, вилікуйся сам. Це кооперація генерації та споживачів, яка працює з енергосистемою тільки за перетоками," — формулює Шустер.
Переваги: "Ти відбудовуєшся від купи прихлебателів. Є способи радикально скоротити витрати на розподіл та передачу. Ти будеш за перетоки все одно платити, але якщо ти у себе всередині свого вузла основну частину виробляєш і споживаєш, а туди-сюди ганяєш за перетоками, ти платиш оператору за набагато меншу кількість кіловат, ніж ти виробив."
Друга перевага: "Коли ти платиш в енергосистему, що ти оплачуєш своїми грошима? Всі домовляки, весь бруд, який існує, весь от цей жах корупційний, все, що йде на здорожчання кіловата, це все ж ти оплачуєш як споживач."
Чому одних відключають, а інших ні
На питання про нерівномірність відключень Шустер дає технічну відповідь: "Коли по нас наносили удари, вони наносили їх, знаючи куди. У них є певна стратегія. Вони розділили захід від сходу, вони повибивали нам маневрені потужності, вони зробили досить тонке хірургічне."
Результат: "Є місця, де є надлишок електроенергії, там, природно, нікого не відключають. Є місця, де дефіцит, там, самі розумієте. Якщо розбили там крупний автотрансформатор, через який йшла велика потужність, можуть пустити тільки по слабких лініях. Якщо через цей великий трансформатор йшов там гігават, по слабких лініях вам пустять 100 МВт. Ви по-будь-якому в дефіциті, і більше вам просто не приведуть."
Політичний фактор теж є: "На Західній Україні простіше роздати, тому що поруч все. І, ну, і плюс політична логіка, що вони грають в тому числі на цьому, щоб умовно на Заході там було світло, а ці страждають на сході."
Майбутнє енергетики: дорого і складно
Шустер песимістичний щодо швидкого відновлення: "Дешевої енергії вже не буде. Малі модульні реактори — прекрасна тема, дуже подобається. У чому основна проблема атомної енергетики? Термін будівництва. Ключове питання — вартість грошей. Вартість грошей у три рази вище, ніж вартість обладнання."
Він наводить приклад з англійським проєктом АЕС: "Ці англійці вже озвучили цифру £100 млрд фунтів стерлінгів за два блоки. Навіть якщо вона на 60 років, це навіть от просто капекс розтягти на 60 років, це 30 центів за кіловат. Це тільки капекс, не враховуючи операційні видатки."
Що можна було б зробити? "Можна було б представити Україну у вигляді карти енергетичних інвестицій, вже підготовлених. Місця передбачуваної локалізації промисловості, в цих місцях — що там є з підстанцій і що там є із земель, щоб забезпечити найкраще співвідношення, щоб усі питання були вирішені мінімальними коштами."
Але Шустер скептичний: "Малоймовірно, щоб таке склалося. Навіть якщо красти не будуть, для того, щоб це зробити, це ж треба вміти. Це треба хотіти, потрібно хотіти, вміти, ну і так далі."
