Куди та чому тікають біженці: короткий огляд глобальних тенденцій

Звіт УВКБ ООН про глобальні тенденції 2018 року наочно відображає тривалу ескалацію глобального вимушеного переміщення. За останні 20 років кількість людей, змушених тікати від війни, переслідування чи насильства, зросла вдвічі. Сьогодні кожен із 108 людей на Землі є переміщеним.

У 2018 році, у середньому, кожні дві секунди щодня по всьому світу одна людина була змушена тікати від переслідувань, конфліктів або насильства. Станом на кінець 2018 року 70,8 мільйонів людей стали вимушеними переселенцями: кожен – із власною історією, яку можна розповісти; кожен – із власним зламаним і загубленим життям, родиною, яку вирвали зі звичного життя або втратили. Відчайдушно прагнучи безпеки і захисту, багато хто вдавався до небезпечних подорожей.

ПЕРЕМІЩЕННЯ

Наприкінці 2018 року понад 41 мільйон внутрішньо переміщених осіб (ВПО) становили більшість переміщених осіб у світі. Дехто зазнав переміщень декілька разів і пережив немислимо складні та небезпечні умови. УВКБ ООН та інші гуманітарні організації не мали доступу до них та не могли надати необхідної допомоги через загострення конфліктів у їхніх країнах.

Близько 26 мільйонів були біженцями, які втекли до сусідніх країн; 80% усіх біженців знайшли притулок у сусідніх країнах, причому 61% усіх біженців проживали у містах і міських районах. Також відомо, що більше 2/3 світових біженців, або 67%, походили лише з п’яти країн: Сирії, Афганістану, Південного Судану, М’янми та Сомалі.

Окрім ВПО та біженців, понад 3,5 мільйона осіб були шукачами притулку, які чекали на рішення про їхній статус, процес, який може тривати в деяких країнах роками; лише у 2018 році таких заяв було подано 1,7 млн.

Оскільки багато розвинених країн мають ускладнені процедури надання притулку та вживають більш суворих заходів для стримування біженців, наявні дані свідчать, що більшість біженців у світі – 84% — проживають у країнах, що розвиваються.

Третина біженців світу проживає у найменш розвинених країнах, чиє населення живе за межею бідності, але продовжує підтримувати біженців, часто приймаючи їх у власних будинках і громадах. Розвинені країни приймали лише 16% біженців світу.

БЕЗГРОМАДЯНСТВО

Хоча відомо, що мільйони людей є особами без громадянства (без громадянства або прав та доступу до послуг, які передбачаються громадянством), у 2018 році було зареєстровано 3,9 мільйонів осіб без громадянства в 78 країнах світу.

Популярні новини зараз

Укренерго оголосило про оновлений графік відключень на 22 листопада

У 2024 році в Україні розпочалася Третя світова війна, - Залужний

В Україні почали діяти нові правила купівлі валюти: як тепер обміняти долари

Путін скоригував умови припинення війни з Україною

Показати ще

Безгромадянство існує по всьому світу, у тому числі в 25 державах, які не дозволяють жінкам передавати громадянство своїм дітям або в країнах, які постраждали від конфліктів, де чимало батьків (татів) є невідомими, зникли або померли.

РІШЕННЯ

Кількість вимушених переселенців рекордно зростає, у той час як можливостей для довгострокового покращення їхньої ситуації меншає, а реалізувати їх стає все складніше. У той час як у 2018 році 13,6 мільйонів людей стали вимушено переміщеними особами, лише менше 3 мільйонів змогли повернутися назад додому.

З тих, хто добровільно повернулись додому та у безпечні умови, лише 593 800 були біженцями, які повернулися на батьківщину з-за кордону. І лише 92 400 біженцям, або 6,6%, із 1,4 мільйона біженців, визначених як дуже вразливі й такими, що потребують переселення, були запропоновані для переселення в 25 країн світу.

Одним із довготривалих рішень може бути місцева інтеграція; у 2018 році в 27 приймаючих країнах було натуралізовано 62 600 біженців, що на 15% менше, ніж кількість громадянств, які були запропоновані біженцям, і повних прав та послуг, що надаються приймаючими країнами у 2017 році.

ДЕМОГРАФІЯ

Дані мають вирішальне значення для ефективного планування гуманітарного реагування, послуг із захисту та, в кінцевому підсумку, впливають на законодавство та політику, які визначають долю мільйонів людей. Однак, доступ до достовірних даних може бути складним.

Щорічно, по мірі зростання кількості переміщених осіб, збільшуються й обсяги збору, перевірки та обміну даними. Це дозволяє отримати більш чітку інформацію не лише про тих, хто став вимушено переміщеним, але й про тих, хто їх приймає та підтримує.

Наприкінці 2018 року, половину біженців світу становили діти. Утім, ще більш тривожними є дані про частку дітей у конкретних групах біженців, і особливо кількість дітей, які тікають самостійно, без батьків. Щонайменше 138 600 дітей без супроводу дорослих або відокремлені від своїх родин, були змушені тікати, щоб уникнути конфлікту, насильства або переслідування.

Діти-біженці, які подорожують самостійно, стикаються з підвищеними ризиками для своєї безпеки, включаючи експлуатацію, сексуальне та гендерне насильство, торгівлю людьми та знущання. Однак фіксація їхньої кількості та визначення їхніх конкретних потреб зазвичай є складнішими. У Демократичній Республіці Конго 63% біженців становили діти. У Південному Судані та Уганді 62% були дітьми. Уганда повідомила про 41 200 дітей без супроводу дорослих, що є найвищим рівнем в усьому світі; крім того, вони зареєстрували 2800 дітей-біженців без супроводу дорослих у віці до п’яти років.

Половина біженців у світі – це жінки. Проте, частка жінок серед біженців у різних регіонах та країнах дуже різнилася, і жінки складали майже 60% біженців у Сербії, Косово, Боснії та Герцеговині, та лише 24% тих, кого прийняв Еквадор.

Люди похилого віку (60 років або вище) становили лише 3% біженців у світі в 2018 році. Переважно чимало уваги приділяється наймолодшій категорії біженців, проте саме літні люди найчастіше стикаються з величезними проблемами під час переміщення. Чимало з них фізично не можуть подолати подорож до безпечних місць або пережити важкі умови життя у вигнанні. Інші не мають доступу до базових послуг, таких як медицина і житло, особливо коли вони самотні або відокремлені від своїх родин.

Наприкінці 2018 року 61% біженців світу жили у містах і міських районах, а не в таборах, всупереч поширеній думці. Понад 55% загального населення світу проживає в урбанізованих районах, і демографічні показники біженців відповідають цій тенденції, а в деяких випадках навіть перевищують її. Сирійські біженці переважно живуть у містах, завдяки чому чисельність біженців у цих районах подвоїлася за останні роки. 98% біженців із Сирії (6,3 млн. осіб) проживають у міських умовах. Абсолютна більшість – 90% — живуть у приватних помешканнях, як правило, орендуючи кімнати, квартири та інші приміщення у містах.

Серед міських біженців було зафіксовано більше дорослих чоловіків. Понад дві третини біженців, які проживають у сільських районах – це особи до 18 років, у той час як трохи менше половини міських біженців – це діти. Серед дорослої частки біженців, 58% тих, хто проживає у містах, становили чоловіки, порівняно з 47% у сільській місцевості.

Для отримання додаткової інформації звертайтеся до Вікторії Андрієвської, радниці з питань громадської інформації, UNHCR в Україні: +380 50 413 8404, andrievs@unhcr.org