За останні 5 років, незважаючи на позитивні сигнали з китайської сторони, колишній президент Порошенко зі своєю командою не зробили ніяких конструктивних кроків у далекосхідному напрямку…
Але цей вектор зовнішньополітичного розвитку вартий уваги, тому що зараз Китай:
1) інвестує за кордон, розвиваючи інфраструктуру інших країн під егідою ініціативи «Один пояс один шлях», у подальшому ОПОШ;
2) є цікавим та платоспроможним ринком для наших експортерів;
3) усвідомлює та просуває свої геоекономічні та геополітичні інтереси, активно впливаючи на світовий міжнародний порядок;
4) працює із майбутнім, розвиває індустрію 4.0 (космічна галузь, генна інженерія, штучний інтелект), впроваджуючи інновації та використовуючи технології для суспільного розвитку;
І, так, Ви правильно обурюєтесь, стверджуючи що зараз стан двосторонніх відносин з точки зору України незадовільний:
1) ми не приймаємо якої-небудь серйозної участі в ОПОШ;
2) відсутні діалог на вищому політичному рівні та інвестиції з Піднебесної;
3) торговельний оборот між обома країнами невеликий: за 2017 рік він склав $7.7 млрд, в той час як, наприклад у Польщі $28.7 млрд, а у Туреччини $26.2 млрд;
4) престиж України у Піднебесній залишає бажати кращого: сил вітчизняного посольства та «Українського дому» (створеного на кошти китайців) не вистачає щоб значно просунути наш міжнародний імідж;
5) за останні роки лише за рахунок зусиль експертно-наукового товариства як-от: Асоціації китаєзнавців України, Українського інституту майбутнього та інших, тема Китаю в Україні отримала увагу, але врешті-решт констатуємо – зараз гуманітарний стан співробітництва між країнами превалює над економічним.
Як, скажімо, явно проілюструвати те, що поточна економічна співпраця між Україною та Китаєм квола? Просто пролити світло на нашу участь в останньому форумі ОПОШ та зрозуміти що економічні дії з боку вітчизняного уряду щодо Китаю потребують негайної сублімації в конкретний план дій. Адже якраз після форуму — 水落石出 shui luo shi chu — вода пішла, каміння оголилось – можна підбити підсумки.
Зеленський зустрівся з головою ЦРУ Бернсом: війна закінчиться
Абоненти "Київстар" та Vodafone масово біжать до lifecell: у чому причина
Маск назвав Шольца "некомпетентним дурнем" після теракту у Німеччині
Банки України посилять контроль: клієнтам доведеться розкрити джерела доходів
Отож, 25-27 квітня цього року в Пекіні відбувся другий форум ініціативи «Один пояс один шлях». Делегати із 37 країн у кількості п’яти тисяч разом із китайської стороною досягнули 283 угоди в шести категоріях, як-от: надання Китаєм інвестицій через Фонд Шовкового Шляху і державні банки в інфраструктурні, енергетичні, видобувні, промислові проекти в країнах Азії, Африки, Близького Сходу та Європи, створення Китаєм та ще 33-ма країнами механізму реалізації морського Шовкового Шляху, заключення різноманітних договорів та інші [1].
Країни з яких приїхали топ-делегати на форум
За словами президента Китаю Сі Цзіньпіна під час форуму було укладено угод вартістю в $64 млрд. До традиційних гостей із Південно-східної (були присутні лідери 9 із 10 країн АСЕАН) та Центральної Азії та Африки до цьогорічного форуму приєднались представники Європи. Свої країни представляли президенти Азербайджану, Білорусії, Чехії, Росії, Сербії, Португалії та Швейцарії, канцлер Австрії і прем’єри Греції, Угорщини та Італії. Високопосадовці із цих країн своїм візитом підкреслили розуміння важливості відносин із Китаєм та свою готовність до співпраці, що непокоїть керівництво ЄС та США, особливо після приєднання Італії до ОПОШ весною цього року, що надало більшої легітимності ініціативі. Завдяки підписанню меморандуму було укладено договорів на суму $2.8 млрд. та надано доступ італійським компаніям на китайський ринок [2].
В той час як Україна була представлена на форумі делегацією на чолі з першим віце-прем’єр-міністром України — Міністром економічного розвитку і торгівлі України С.Кубівим. Наші чиновники взяли участь у профільній тематичній панелі «Торговельні зв’язки». До активів участі вітчизняних делегатів можна приписати: підписання меморандуму, який дає старт підготовці детальної дорожньої карти Україна-Китай щодо ОПОШ та погодження інвестиційної Угоди між урядами України й КНР на загальну суму $350 млн. на будівництво мосту через Дніпро поблизу Кременчука[3].
Але наскільки досягнення української делегації можна назвати значними? Українські топ-посадовці не були на авансцені форуму поряд із китайським президентом, а у фінальному комюніке форуму Україна згадана один раз… — «Національний музей мистецтв Китаю та 21 музеями мистецтва із 18 країн разом заснували Міжнародний Альянс мистецьких музеїв та галерей Шовкового шляху». Отакої! Для порівняння Польща згадана три рази: угоди по розвитку залізничного сполучення, торгівлі та вищезазначене заснування Міжнародного Альянсу[4]. Інвестиція щодо будівництва моста через Дніпро є важливою, але через те що Україна так і не включена в ініціативу ОПОШ після 6 років її запуску, наразі наша економіка не отримує такі інвестиції, як наприклад Малайзія, де буде реалізовуватися скасований раніше проект будівництва залізної дороги на суму $10,7 млрд[5].
Орієнтиром для нашого політичного класу мають бути європейські лідери, котрі мали більш фундаментальну позицію щодо співпраці із Китаєм — вони заробили більше економічних очок. Наприклад, президент Китаю Сі Цзіньпін під час заходу запропонував Австрії приєднатися до проекту 16+1 (формату кооперації між Китаєм та країнами Східної Європи) у якості повноправного учасника. Інфраструктурним бонусом для Вени може бути продовження Китаєм будівництва залізниці від грецького порту Пірей. До речі, зараз проект вже можна іменувати 18+1, адже раніше Греція долучилась до нього.
Але, на даний момент Україна не проявляє зацікавленості у 18+1, не перебуваючи навіть у якості спостерігача. Конкретної економічної активності між Україною та Китаєм у рамках ОПОШ немає: у 2017 році міністром інфраструктури України було оголошено про приєднання до ОПОШ і запуск першого потягу, а станом на 2019 рік широкого розвитку цей проект так і не отримав, в той час як національна залізнична компанія вищезазначеної Австрії ÖBB Rail Cargo Group тільки в 2018 відправила 600 потягів між Європою та Китаєм[6]. До речі, один із напрямків — «Ченду – Вена» проходить через Україну. Але, нажаль, загалом залізничне сполучення в рамках ОПОШ обходить територію Україну із півдня та півночі, не даючи їй можливості виконувати свою роль основного транзитера між Європою та Азією, це чітко видно із плану розвитку китайсько-європейського залізничного сполучення[7].
Усе виглядає красномовно, чи не так? Плюс додайте до цієї картини той статистичний факт, що станом на 31 грудня 2017-го в економіку України залучено $18,2 млн китайських інвестицій, які надійшли у виробництво товарів із деревини, виробництва паперу та поліграфії. Це, власне, підкреслює наше місце у стратегії Піднебесної.
Ви погодитесь із тим, що – новому українському президенту та його команді для відновлення співпраці із Китаєм із подальшим виходом на новий рівень діалогу потрібно розробити та імплементувати стратегію по реалізації потенціалу українсько-китайського співробітництва.
На даний момент нашому політичному істеблішменту потрібно 翻山越岭 fan shan yue ling – перейти через гори та хребти – гарно потрудитися, а саме:
1) поновити міждержавний діалог на найвищому рівні – як варіант – поїздка нового президента до Піднебесної;
2) підготувати нову вітчизняну стратегію щодо ОПОШ із конкретними економічними пріоритетами роботи (залучення інвестицій, початок співпраці України з Китаєм як лідера країн Балтійсько-Чорноморської дуги, інфраструктурні проекти, а також спроба стати «європейською Мексикою» — відкриття нових виробництв на нашій території поближче до цільових ринків та ін.);
3) створити одну чи кілька ЗВТ (зону вільної торгівлі) між Україною та Китаєм;
4) активно співпрацювати з вітчизняними експортерами та збільшити товарообіг між обома країнами, адже Китай дуже зацікавлений у якісній продукції АПК;
5) адаптувати вітчизняне законодавство (чи створити нове?): у вигляді жорстких вимог щодо якості продукції, екологічних норм, соціальної відповідальності бізнесу, задня уникнення подальших конфліктів;
6) уникати незрозумілих пауз та невизначеності[8];
7) інноваційно підійти до інституту нашого посольства в Піднебесній: а) зробити його цікавим як платформу діалогу українського та китайського бізнесі; б) зробити його ядром притягнення української громади в Піднебесній; в) переосмислити концепцію представлення України в Китаї, тобто перерости рівень країни із «красивими жінками та танцюристами», представляти роботи наших творців сучасного мистецтва, досягнення галузі IT, красоти туристичних місць та ін.; г) відкрити за підтримки посольства українське представництво в арт-просторі «798» у Пекіні – там вже є культурні центри Данії, Сербії, Ізраїлю та інших країн; ґ) перемістити посольство до іншої локації та, можливо, будівлі; д) провести аудит людського капіталу дипломатичної установи. Зараз, при всій повазі, посольство не можна назвати однією командою яка має місію – «представлення України в Піднебесній». Наприклад навіть у статтях на сайті посольства Ви можете знайти фактологічні та орфографічні помилки. Ось у цій статті Степан Кубів записаний як… «І. Кубів».
При цьому варто пам’ятати, що незважаючи на нашу проактивність існують фактори котрі можуть 暗箭伤人 an jian shang ren – нанести удар у спину конструктивним починанням, це:
1) вітчизняна політична (політиків дуже важко притягти до відповідальності) та економічна (великі ризики) турбулентність, яка негативно впливає на інвестиційний клімат — більш того у китайців вже є негативний досвід інвестування в Україну – це «кейс ДПЗКУ», коли частина з $1,5 млрд кредиту Піднебесної, наданого Державній продовольчо-зерновій корпорації у 2012 році була просто… розкрадена!
2) Російський фактор – ми знову можемо стати об’єктом геополітичних інсинуацій. Співробітництво між Китаєм та Росією на даний момент є важливим для Піднебесної. А чи позитивно приймуть у Кремлі нашу далекосхідну ініціативу? Питання риторичне;
3) невирішене питання конфлікту на Сході України;
4) геополітична та геоекономічна невизначеність нашої країни – з одного боку може виглядати що ми є повністю орієнтованими на США, але це не так, на даний момент США допомагають вирішенню проблеми виживання України. Хоча навіть якщо б ми були так близькі з Штатами як Польща – це все одно не має заважати конструктивному співробітництву з Китаєм, як раз приклад останньої це яскраво демонструє. Ми з одного боку можемо активно приймати участь у «Східному партнерстві» ЄС, а з іншого в ОПОШ – ефективно виконуючи нашу місію транзитера – пов’язувати Азію з Європою.
Зараз нам потрібно надіслати меседж Піднебесній — ми дійсно готові до поновлення міждержавного фундаментального діалогу. Як пише Кіссинджер у своїй книзі «On China» — це має бути «дипломатична революція» із проявленням зацікавленості з нашої сторони не тільки не найвищому державному рівні, але і зміна вітчизняного підходу до Піднебесної загалом.
Як тільки ми прагматично усвідомимо свої інтереси в межах двостороннього співробітництва — треба їх конкретизувати та знайти із Піднебесною ті точки взаємодії, котрі дозволять Україні стати цікавими Китаю не лише як транзитер у рамках ініціативи ОПОШ, але і як стратегічний партнер. Одним із гасел ініціативи ОПОШ є 想致富，先修路 xiang zhi fu, xian xiu lu – «хочеш розбагатіти – спочатку побудуй дорогу». У двосторонніх відносинах саме Україні зараз потрібно відчути та використати свою 势shi — силу та «побудувати дорогу» до Піднебесної своєю проактивністю, ідеями та проектами, більш того м’яч знаходиться на українській стороні поля – новообраний президент Зеленський вже отримав поздоровлення від Голови КНР Сі Цзіньпіна та зустрівся із послом Піднебесної в Україні Ду Веєм.
Якщо Вам сподобався текст, Ви можете віддячити автору на картку Приватбанку 5168 7551 1073 1078 Шевченко В.В.
1 http://www.xinhuanet.com/english/2019-04/28/c_138018896.htm
2 https://www.bbc.com/news/world-europe-47679760
4 http://2017.beltandroadforum.org/n100/2017/0516/c24-422.html
5 https://www.voanews.com/a/malaysia-pulls-about-face-ahead-of-china-belt-and-road-forum/4873299.html
7 http://www.ndrc.gov.cn/zcfb/zcfbghwb/201610/P020161017547345656182.pdf
Подписывайтесь на канал «Хвилі» в Telegram, на канал «Хвилі» в Youtube, страницу «Хвилі» в Facebook
