Глухий кут державних інвестицій, або що не так з енергоефективністю?

Світова економічна криза стає для України реальністю.

Експерти очікують знецінення гривні, згортання внутрішнього та зовнішнього попиту на наші продукти, скорочення доходів від експорту української продукції і, як наслідок, — брак ресурсів.

Інвестори обходять стороною ризиковані та нестабільні юрисдикції, тому для України очевидним наслідком сьогоднішніх бурхливих подій в світі стане брак коштів та суттєве скорочення регіональних, муніципальних та локальних бюджетів.

В умовах кризи кожна бюджетна копійка стає на вагу золота, бо доходи зменшуються, а видатки зростають. Саме криза має стимулювати впровадження виваженого підходу до витрачання вкрай обмежених коштів, які держава збирає з платників податків для задоволення суспільних потреб.

Але чи буде так і до чого тут енергоефективність?

Інвестування в енергоефективність є однією з найгостріших суспільних потреб, бо через підвищену енергоємність всі ми — держава, муніципалітети, компанії та домогосподарства – щорічно втрачаємо великі гроші — на рівні USD 9,2млрд.

Справедливості раді варто додати, що такі витрати є прямим наслідком прийнятих управлінських рішень, які роками не враховували кінцеву суму витрат, що буде сплачено споживачами протягом всього життєвого циклу закупленої продукції/обладнання.

Ми втрачаємо і знаходимось у стані перманентного пошуку ресурсів: зараз критичним є черговий транш МВФ на рівні USD 5,5 млрд. ціною якого є створення ринку української землі.

Сьогодні енергоємність нашої економіки, як раз, є таким внутрішнім ресурсом, а впровадження заходів з енергоефективності – інструментом монетизації цього ресурсу.

Але чи існують умови для здійснення ефективних інвестицій в цю сферу?

На превеликий жаль, існуюча модель інвестування бюджетних коштів через публічні закупівлі створює умови для поповнення кількості реалізованих енергоНЕефективних проектів.

Таке становище пов’язане з тим, що при закупівлі обладнання (техніки) для потреб публічного сектору – державного, регіональних, муніципальних та локальних бюджетів, основним критерієм визначення переможця тендеру є ціна закупівлі.

За існуючою практикою, під час тендеру Виконавець повідомляє про ціну, яку Замовник сплачує одразу після укладання угоди про поставку, але лишаються прихованими від Замовника його інші витрати, що пов’язані з володінням закупленим товаром — ціною експлуатації обладнання(техніки), його сервісним обслуговуванням, утилізацією тощо.

Приймаючи рішення про закупівлю, Замовник не бере до уваги кінцеву суму витрат, що буде ним сплачено протягом всього життєвого циклу обладнання, що закуповується.

Відсутність норми про визначення ціни закупівлі за критерієм  оцінки вартості життєвого циклу обладнання/техніки фактично стає перешкодою, що не дозволяє високотехнологічному енергоефективному обладнанню впроваджуватись на ринку публічних закупівель.

Таку перешкоду тривалий час не помічали (або не бажали помічати) державні органи, що регулюють енергетичну сферу в Україні, які за нескінченною чергою яскравих енергоефективних форумів останніх років не помічали системних помилок, за які сплачували всі ми — українські споживачі.

Внаслідок цього, величезний внутрішній ринок, що об’єднує розпорядників державних коштів та складає 15% ВВП України (близько USD20 млрд. на рік), зараз діє за принципом – «Чим дешевше, тим краще»)).

Що це означає для типового замовника – районної ради, муніципалітету, громади?

Можна навести яскравий практичний кейс – закупівлі каналізаційних насосів для водоканалів, що експлуатуються від 12 до 24 годин на добу.

насос Насос

No name Вартість закупівлі, грн 54 600 24 840 Термін експлуатації обладнання 10 років 10 років Витрати на експлуатацію, включаючи витрати на електроенергію та енергоносії, грн 118 440 287 490 Витрати на сервісне технічне обслуговування обладнання протягом життєвого циклу, грн 30.000 57.000 Спожита електроенергія 49 350кВт 119 787 кВт Екологічний компонент –

викиди СО² (коеф.2,7-2,8 для вугілля) 16 389 т 39 779 т Грошовий еквівалент викидів CO₂, що утворюються під час експлуатації обладнання, 10 грн/т 163 890 397 790 Ціна за методою «Повний життєвий цикл», € 366 930 767 120

Цей практичний кейс наочно демонструє переваги насосу «No name» у разі врахування параметру «ціна закупівлі», а також суттєві переваги енергоефективного насосу у разі оцінки закупівлі за критерієм LCCA — Life Cycle Cost Analysis, що враховує витрати протягом життєвого циклу експлуатації.

З таблиці вбачається, що первинна економія при закупівлі насосу «No name» на рівні 29 760 грн в подальшому, протягом терміну експлуатації, призведе до перевитрати коштів Замовника на рівні 400 190 грн.

Співвідношення – 1 до майже 13,5!!

Скільки часу буде потрібно Україні для того, щоб вийти з кризи за такою логікою управлінських рішень, що врегульовані нашим законодавством?

У сфері енергоефективності аналогічні випадки стосуються вентиляційного обладнання, систем освітлення, електричних систем опалення та теплових насосів, систем утеплення фасадів та віконних систем, електродвигунів, трансформаторів тощо.

Нижче яскравий приклад бюджетного утеплення закладу освіти, що є ілюстрацією прислів’я – «Ми не такі багаті, щоб купувати дешеві речі».

Але ця тема більш широка, ніж здається на перший погляд, бо досягнення розумного балансу між витратами на закупівлю та експлуатацію намагаються досягти при будівництві доріг (з бетону чи з асфальту?), закупівлі поїздів (Хюндай або Крюківський ВРЗ?), вертольотів (французькі або виробництва Мотор Січ?).

Балансу, якого Замовник досягнути не може, якщо не бачить своїх подальших витрат.

Виправлення накопичених недосконалостей є коштовною справою.

За оцінками експертів, для перетворення щорічних втрат в ресурс розвитку держава, муніципалітети, бізнес та господарства мають реалізувати десятки тисяч проектів з енергоефективності та залучити зовнішні та внутрішні кредитні/інвестиційні ресурси на суму від USD 40  до 60 млрд.

Залучені ресурси мають приносити дохід кредиторам/інвесторам на рівні від 10 до 30% річних, що збільшують ціну для України – тобто нас з вами — до величезних USD90 – 100 млрд.

Боляче усвідомлювати, що кожного року через недосконалість системи публічних закупівель в Україні — ця сума збільшується. У новій редакції Закону України «Про публічні закупівлі» про критерій повного життєвого циклу продукції згадали, але фактично у режимі благого побажання, що не є обов’язковим до виконання))

То що потрібно робити для того, щоб ситуацію виправити?

Існує два взаємодоповнюючих рішення:

• в проект нового Закону України «Про енергетичну ефективність» ввести норму про необхідність ОБОВЯЗКОВОГО застосування під час енергоефективних закупівель критерію оцінки повного життєвого циклу продукції, що відомий у проектному менеджменті під назвою – LCCA — Life-Cycle Cost Analysis.
• Докласти системних зусиль з підготовки/перепідготовки якісних управлінських кадрів для сфери енергоефективності, які не можна підмінити інформуванням населення про переваги енергоефективних рішень)))

Враховуючи гостроту проблеми та її значний вплив на економіку України в цілому, Центр енергоменеджменту НаУКМА у співпраці з Шведською бізнес-асоціацією ініціював проведення науково-практичного дослідження «Зниження енергоємності та підвищення ефективності економіки України через подолання організаційних розривів в системі публічних закупівель».

Під час дослідження ми систематизуємо дані про публічні закупівлі енергоефективної продукції/обладнання, проаналізуємо кейси ефективності закупівлі для різних типів обладнання, вивчимо досвід закупівель незалежних замовників — ЕСКО компаній та міжнародний досвід, а також відпрацюємо перспективні моделі енергоефективних закупівель, що можуть бути адаптовані до українських умов.

Про результати проведеного дослідження ми обов’язково поінформуємо читачів «Хвилі», бо ефективність влади завжди у їх фокусі, а для зміни майбутнього докладати зусиль необхідно саме сьогодні.

P.S. Якщо тема енергоефективних закупівель вас турбує або ви зацікавлені у навчанні або у співпраці – знаходьте нас у Фейсбуці. Ми відкриті до взаємовигідної кооперації.

#МагістерськаПрограма«УправлінняЕнергоефективністю»

Подписывайтесь на канал «Хвилі» в Telegram, на канал «Хвилі» в Youtube, страницу «Хвилі» в Facebook, на страницу Хвилі в Instagram