Команда, що здатна зробити. Як реалізувати потенціал України

Здається, Україна після розвалу СРСР була приречена ввійти до низки провідних країн світу. Натомість ми – найбідніша країна Європи.

Чому це сталося?

Сьогоднішній стан – прямий наслідок обраного шляху розвитку.

Після розвалу СРСР виникла криза еліт. Старі еліти, що звикли працювати за часів соціалізму, були більше не актуальні, а нові ще не з'явилися. Україна замість розвитку стала на рейки хаосу. Відбувся перерозподіл власності та фінансових потоків на користь обмеженого кола осіб.

З роками в Україні сформувався монопольно-олігархічний тандем, що паразитує на природних ресурсах та суспільних благах. Його захищають політики, які продовжують ретельно ділити Україну за ознаками мови, віри чи історії.

Такий наратив влаштовує владно-олігархічний прошарок, та не залишає шансу більшості людей. Країна слабшає, держава втрачає інституційну спроможність. Промислово-індустріальний потенціал виснажений. Інвестування в бізнеси невиправдане та здебільшого небезпечне. Потенціал величезної країни до розвитку заблокований. Корупція за таких умов – не причина, а наслідок системи стосунків у політикумі.

Продовжувати йти цим шляхом – це віддалятися у бік Євросоюзу та повернутися в обійми Росії. Мета РФ зрозуміла. Але найгірше те, що ми все робимо самі.

Що робити? На мою думку, це питання дещо маніпулятивне. Краще запитати: "Хто зможе?".

Що треба робити – ми добре знаємо. Роками численні політики казали розумні речі, обіцяли міцну державу, відновлення справедливості, гарантії для людей, але проблема була в іншому. Насправді вони не збиралися робити те, що обіцяли.

Звідти виникли проблеми, які, на перший погляд, виглядають незрозумілими. Як могло статися, що президент обіцяв низькі тарифи, а натомість їх збільшив? Як може бути, що дедалі більше українців мають їхати за кордон, аби знайти роботу?

За таких обставин проти України грає навіть допомога МВФ, Світового банку, ЄБРР та інших міжнародних інституцій. Вони кажуть слушні речі, але навіть слушні поради не працюють, якщо до них ніхто не дослухається. Натомість монопольно-олігархічні політики зловживають владою, пояснюючи власні дії… вимогами МВФ.

На жаль, експеримент з розбудови в Україні так званого громадянського суспільства дав несподівані результати. Країни-донори хотіли спиратися на цей актив, аби зруйнувати стару систему та створити замість неї ефективну.

Зруйнувати стару систему він зміг, а побудувати нову – ні. Нашвидкуруч створений під вузькі цілі, він став закритою кастою та запорукою негативного сприйняття в суспільстві провідників західних цінностей. Населення не підтримує руйнівників із Заходу, так само як не підтримує руйнівників зі Сходу.

Як це змінити? МВФ та країни-донори, так само як громадяни України, мають нарешті отримати надійного партнера.

Змінити наявний статус-кво може лише прихід до влади нових еліт, яких, за словами Володимира Зеленського, немає. Але вони є. Вони не орієнтовані на жодне політико-олігархічне угруповання і зацікавлені жити в самостійній та розвиненій Україні.

Сформувати цей прошарок буде напрочуд складно. Багато років інституційна та кадрова основа в Україні свідомо руйнувалася. Проте, немов всупереч усьому, в Україні таки склався клас людей, які здатні стати новою елітою та реалізувати потужний потенціал країни.

Для цього потрібна сильна професійна команда у владі, що ставить на перше місце верховенство закону, спроможна побудувати міцну державу, встановити єдині прозорі правила гри для всіх, перш за все – для монопольно-олігархічних угруповань. Але найбільш важливо не лише встановити, а дотримуватися цих правил.

Що я пропоную? Перш за все – обрати команду для змін. А вже другим пунктом – зробити нагальні зміни. Ось три принципи, на яких базується запропонована мною програма.

Принцип перший. Новий суспільний договір

Зараз в Україні держава слабка, а суди корумповані. Є чимало добрих законів, але вони не працюють. Усюди панують подвійні стандарти.

Ліквідація системи подвійних стандартів через відновлення верховенства права та усунення практики вибіркового правосуддя – ось перший необхідний крок, аби змінити Україну. Закон і правила мають бути єдині для всіх. "Виняток з правила" має бути підставою для покарання, а не принципом життя.

Верховенство закону – це також захист права власності, що є фундаментом бізнесу. Це можливість будь для кого створити стартап, а за три роки перетворити його на корпорацію з мільярдними оборотами. Це можливості реалізації та робочі місця для мільйонів людей.

Верховенство закону неможливе без сильної держави, дієвого парламенту та незалежних судів. Щоб отримати все це, потрібен новий суспільний договір.

Суспільний договір – це нові правила гри, за якими гратимуть усі. Той договір, що існує зараз, вичерпав свій потенціал і зараз веде країну до глибокої кризи, яка може коштувати нам незалежності. Новий суспільний договір – це перш за все запорука виживання країни.

Новий суспільний договір має відновити паритет стримувань та противаг у трикутнику законодавчої, виконавчої та судової гілок влади. Так само треба змінити баланс відносин у трикутнику "Суспільство-Влада-Бізнес".

Зокрема, я наполягаю, що має бути знищена конституційна колізія в розподілі влади, що породжує своєрідну мішанину. Інститут президента або має очолити виконавчу владу, або бути ліквідований. Вважаю за необхідне внести зміни до Конституції, аби ліквідувати інститут прем'єр-міністра України з передаванням повноважень виконавчої влади уряду на чолі з президентом. Цей крок дозволить покласти край теперішньому протистоянню та покладе на президента повну відповідальність за дії уряду. Він має не абстрактно "гарантувати", а реально працювати на країну та суспільство.

Скласти новий договір маємо усі ми, найкраще шляхом референдуму. Яким би не був новий суспільний договір, він має бути зафіксований у Конституції. А згодом під нього має бути адаптоване все законодавство, а найголовніше – відносини суспільства, влади та бізнесу.

Принцип другий. Потужна конкурентна економіка

Монопольно-олігархічна модель вигідна лише обмеженому колу осіб. Вона блокує створення нових бізнесів та, що найгірше, можливості людей працювати на Батьківщині. Ми бачимо це на прикладі мільйонів заробітчан.

Отже, здорова конкурентна економіка – це шанс для кожного. Для бізнесмена – створити робочі місця та отримати нові прибутки. Для заробітчанина – повернутися додому та отримати гідний дохід, не залишаючи родину. Це шанси для професійних чиновників, вчителів та лікарів.

Розблокування всіх цих можливостей неможливо без сильної держави. Зараз держава слабка та тримає правила гри, вигідні лише нинішнім групам впливу. Цю систему потрібно переналагодити.

Верховенство закону є фундаментом майбутнього зростання. Наступний крок –сильний уряд.

Сильний уряд здатний ліквідувати теперішню рентно-корупційну модель та здійснити перехід до ринкових відносин у заблокованих олігархами сферах.

Сильний уряд покладе край періоду первинного накопичення й перерозподілу капіталу.

Сильний уряд створить умови для переходу до цивілізованої моделі розвитку, у тому числі через амністію капіталів, нульову декларацію, запровадження загального декларування.

Сильний уряд визначить пріоритети – так звані точки зростання економіки, яким надасть першочергову підтримку.

Не треба повторювати помилки попередників, які декларували знищення олігархів, а натомість лише посилювали їхній вплив. Демонополізація автоматично має наслідком деолігархізацію економіки. Замість боротьби з впливом певних осіб потрібно створити єдині правила гри та перетворити олігархів на великий бізнес.

Метою України є перехід до виробництва товарів з високою доданою вартістю і створення робочих місць для подолання міграційної кризи.

Стратегічним для України є питання землі. Ринок землі потрібен, але його модель має бути іншою. Вона має захищати конкуренцію та гарантувати рівний доступ до ринку землі перш за все громадянам України. Досвід країн Європи є для нас визначальним. Створення та запуск Земельного банку – необхідний інструмент прозорого управління державними землями сільськогосподарського призначення.

Чи є у цьому сценарії місце для іноземних інвесторів? Наголошую: вони мають стати рушійною силою змін. Навіть напівзруйнована промисловість має величезний потенціал – інфраструктура, земля, логістика – для створення потужних виробничих об'єктів. Ніде в Європі не знайти таких стартових умов.

Принцип третій. Гарантії громадянам та суспільству

Менш ніж за десять років ми можемо жити, як у Східній Європі. Для цього потрібні Закон та потужна держава. Вони дозволять забезпечити громадянам робочі місця, справедливий дохід, забезпечену старість, а найголовніше – гарантії для наступних поколінь.

Діти, що народжуються в Україні, повинні отримувати всі ті можливості, задля яких вони зараз вирушають за кордон. Учитися, працювати та жити в Україні має бути так само комфортно та безпечно, як у Євросоюзі.

Гарантувати все це може виключно сильна держава. Саме вона здатна балансувати інтереси в трикутнику "держава – бізнес – суспільство". Це її природне покликання.

Зараз баланс у ньому зміщений у бік "держава – бізнес", залишаючи суспільство осторонь розв'язання важливих питань. Більшість громадян України відчувають себе використаними в інтересах політичних проєктів монопольно-олігархічної влади.

Аби виправити це, держава має стати самостійним гравцем, що балансуватиме інтереси бізнесу та суспільства.

Бізнесу – захист та гарантії розвитку. Суспільству – робочі місця та соціальні гарантії. Усім – закон, друзям – тим більше закон.

Гадаю, ви вже чули раніше щось подібне. Чим я відрізняюся від попередників, що теж обіцяли зміни? Лише двома речами.

Перша – я знаю, як втілити все це в життя, та не раз доводив, що живу за тими ж принципами, які сповідую.

Друга – я збираюся жити і працювати в Україні. Я не збираюся повторювати шлях псевдопатріотів, які бачать Україну лише як місце, де вони зароблять мільйони, перш ніж вирушити до Лондона чи Москви.

Якщо ви сповідуєте ті ж цінності – доєднайтеся до нашої команди та змінюймо Україну просто зараз.

Смотрите также беседу шеф-редактора портала "Хвиля", политолога, соучредителя Украинского института будущего Юрия Романенко и журналистки Миры Агни, в ходе которой они поговорили о методах ведения бизнеса матери Гетманцева и о скандале с Travel Professional Magazine, вскрывшем проблемы с уплатой налогов.

Подписывайтесь на канал «Хвилі» в Telegram, на канал «Хвилі» в Youtube, страницу «Хвилі» в Facebook, канал Юрия Романенко на Youtube, канал Юрия Романенко в Telegram, страницу в Facebook, страницу Юрия Романенко в Instagram