22 травня на засіданні третьої сесії Всекитайських зборів народних представників 13-го скликання прем’єр-міністр Держради КНР Лі Кецян виступив із традиційною промовою про основні контури внутрішньої та зовнішньої політики Пекіна.

Він окреслив плани соціально-економічного розвитку на 2020 рік, а також підбив підсумки попереднього року.

Ми вже робили подібний аналіз виступів китайського прем’єра у 2018 та 2019 роках, і цього року вирішили не переривати вже усталену і добру традицію. Для тих, кому цікаво, запрошуємо ознайомитися з минулорічними матеріалами:

Аналіз щорічної промови прем’єр-міністра КНР — 2018 рік

Аналіз щорічної промови прем’єр-міністра КНР — 2019 рік

Цей 2020-й рік важливий для китайського уряду, адже Китай повинен досягти своє довгострокової мети – побудови середньозаможного суспільства (сяокан). Саме тому завдання уряду Китаю сфокусується на «шести сферах»: зайнятість, фінансова система, зовнішня торгівля, внутрішні і іноземні інвестиції, ринкові очікування.

Ми проаналізувати основні тези прем’єр-міністра КНР і пояснюємо, що вони означають для глобальної стратегії Китаю у світі в контексті цьогорічних викликів.

 

Економіка та інновації

Виходячи з минулорічної доповіді та цьогорічних статистичних показників можна констатувати досягнення урядом поставлених цілей. Зокрема китайська економіка зросла на 6,1% (цільові межі 6-6,5%), індекс споживчих цін – 2,9% (план – 3%), рівень зареєстрованого безробіття 3,6% (план – 4,5%).

Важливо зазначити, що цьогорічний план скорегований з урахуванням наслідків коронавірусної пандемії, а також побудований у «пріоритетному порядку» - стабілізувати зайнятість, забезпечити добробут населення, побороти бідність та виконати завдання у побудові середньозаможного суспільства. Прем’єр-міністр небагато говорив про важку промисловість, та будівництво, натомість зосередив увагу на інноваціях і високих технологіях на кшталт запровадження 5G у країнах світу, будівництва високошвидкісних залізничних колій та розвитку “інтернету речей”.

Вперше з 1994 року уряд не визначив цільового показника зростання ВВП. Це обумовлено невизначеністю через глобальну пандемію та торговельно-економічні виклики. Цільовими показниками на 2020 рік китайський уряд визначив наступні:

Окрім цього, для фінансування боротьби з епідемією планується випустити державні облігації на суму 1 трлн юанів.

За словами Лі Кецяна, фінансова, монетарна та інвестиційна політика повинні бути спрямовані на стабілізацію зайнятості. Так планується створення нових інструментів монетарної політики, які напряму обслуговуватимуть реальний сектор економіки, спрощення процедури отримання кредитів підприємствами, стимулювання безперервного зниження відсоткових ставок.

Наука, дослідження і розробки є драйвером економічного зростання. Серед заходів, які сприятимуть активізації інноваційної діяльності наступні: фінансування фундаментальних та прикладних досліджень, реінвестування підприємств у дослідження і розробки, а також розширення інфраструктури і посилення міждержавного наукового співробітництва.

 

Зовнішня торгівля та інвестиції

Протягом останніх двох років американсько-китайське торговельне протистояння мало суттєві негативні впливи на макроекономічну стабільність обох держав та світової економіки в цілому. Відтак, у планах на 2020 рік враховано загрозу торговельно-економічних конфліктів. Тим не менше, Китай продовжуватиме дотримуватися розширення “відкритості зовнішньому світу, зберігаючи стабільність функціонування виробничих ланцюгів”.

Прем’єр-міністр Лі Кецян окремо наголошував на тому, що Китай продовжуватиме працювати над реалізацією першої фази американсько-китайської торгової угоди, якої сторони досягли у кінці минулого року. Її планують запустити у січні 2021 року, тобто якраз коли почне роботу нова адміністрація Білого Дому у США після виборів. Відповідно до угоди, Китай зобов’язався купити американських товарів на загальну суму $ 200 млрд протягом 2 років, включаючи американському сільськогосподарську продукцію на $ 40 млрд.

Таким чином, Китай позиціонує себе конструктивним і стабільним партнером для переговорів. Це цілком відповідає риториці офіційного Пекіна останніх кількох років щодо глобальних трансформацій у світі. Зокрема, у Китаї наголошують на тому, що у світі постала загроза глобалізації, а головним “винуватцем” анти-глобалістської хвилі називають США. У такий спосіб Китай натякає, що має намір очолити глобалізаційну хвилю, і допомогти їй розвиватися надалі, але з китайською моделлю у її ядрі замість американської.

Серед заходів стимулювання зовнішньої торгівлі наступні: збільшення обсягів кредитування, страхування експортних кредитів, зниження комплаенс-витрат в експортно-імпортних операціях, підтримка реалізації експортних товарів на внутрішньому ринку. Вагоме місце має трансгранична цифрова торгівля.

Китай планує активізувати використання іноземних інвестицій шляхом спрощення доступу іноземного капіталу на китайських ринок, створення пілотних зон вільної торгівлі та комплексних бондових зон в центральному та західному Китаї. Також китайський уряд націлений на сприяння лібералізації та спрощення процедур в торгівлі і інвестуванні.

 

Соціальна політика та інфраструктура

Як вже зазначалося, завдання плану на 2020 рік сконцентровані довкола мети побудови середньозаможного суспільства. Окрім зазначених економічних показників, важливе місце посідають система охорони здоров’я, розвиток освіти, соціальні гарантії та духовно-культурне життя.

Так заплановано підвищити рівень базових медичних послуг – норми держбюджетних дотацій на медичне страхування для сільського та непрацюючого міського населення будуть збільшенні.

В галузі освіти – покращення якості освіти в сільській місцевості, підвищення доступності вищої освіти для абітурієнтів з села та слаборозвинених районів.

Планується підвищення базових пенсій для пенсіонерів та мінімальної норми базової частини пенсій за віком для сільських мешканців та непрацюючих містян.

З метою активізації внутрішнього споживчого попиту урядом планується інвестувати у будівництво інфраструктури нового типу: інформаційні мережі нового покоління, впровадження технологій 5G, розвиток інфраструктури для електрокарів. Також планується збільшити інвестиції через цільові облігації, які спрямовані на розвиток сучасної інфраструктури у сільській місцевості.

 

Оборона і безпека

За словами Лі Кецяна, на цей рік Китай заклав у бюджет $ 178 млрд на оборонно-промислові програми. Таким чином, бюджет зростає лише на $ 11 млрд (на 6,6%) порівняно з минулим роком. Це найнижче зростання за останні десятиліття. Утім, зниження витрат на оборону також не сталося, попри коронавірусну пандемію та інші глобальні економічні негаразди. Оборонний бюджет Китаю зростає протягом останніх 20 років.

У своїй промові Лі Кецян заявив, що Китай планує взятися за “формування правових інститутів по захисту національної безпеки” у окремих адміністративних регіонах, таких як Гонконг, Макао і Тайвань, “реалізуючи конституційну відповідальність”. Мова йде про масштабні антиурядові протести, які сколихнули Гонконг минулого року, і спорадично тривають і донині.

На сесії Всекитайських зборів народних представників планують прийняти законопроект “Про вдосконалення правової системи та механізму правозастосування Гонконга”. По суті, це повторна спроба посилити контроль Пекіна над Гонконгом та його адміністративною системою, і надалі інтегруючи його у загальну китайську систему — те, чого владі не вдалося зробити минулого року через спалах антиурядових протестів.

Законопроект дозволить Раді з національної безпеки ухвалити ряд рішень, спрямованих на посилення боротьби з сепаратизмом, підривною діяльністю, а також зовнішнім впливом, у якому Китай послідовно звинувачує США відносно ситуації у Гонконзі. Скоріше за все, китайська влада не може ухвалити такі закони на місцевому міському рівні через минулорічні протести та перемогу опозиції на місцевих районних виборах, а тому ставка зроблена на ухвалення рішень на центральному рівні.

Крім того, ескалація протистояння зі США актуалізувала питання Тайваню.

У своєму виступі прем’єр-міністр КНР окремо заявив, що Пекін продовжуватиме боротися з сепаратизмом, і закликав Тайвань до “об’єднання”. Цікаво, що цього року він опустив слово “мирне” перед об’єднанням, що стало доволі цікавим поворотом, адже раніше офіційні посадові особи Китаю рідко це робили, тим більше не такому високому представницькому рівні, як щорічне послання прем’єра Всекитайським народним зборам.

Скоріше за все, така риторика стала відповіддю на активізацію США на тайваньскому напрямку і заявами Держдепартаменту про наміри продати Тайваню 18 торпед для субмарин вартістю $ 180 млн., а також посилити поставки озброєння на острів у цілому.



Зовнішня політика

У своєму виступі, прем’єр-міністр КНР Лі Кецян зробив кілька важливих заяв, що окреслюють контури зовнішньої політики країни на цей і наступний роки:

  • Підготовка до 3-ї Китайської міжнародної виставки імпортних товарів;

  • Реалізація першої фази американсько-китайської торговельної угоди з січня 2021 року;

  • Сприяти укладенню угоди про економічне партнерство у регіоні та домовленості щодо Зони вільної торгівлі з Японією та Південною Кореєю;

  • Зосередження на принципах “взаємної вигоди” при реалізації численних проектів КНР у межах глобальної ініціативи “Один Пояс, Один Шлях”.

Хоча прем’єр-міністр Китаю про це говорив зовсім небагато, зовнішньополітична риторика Пекіна помітно змінилася за останній час, і основні тези прем’єра певною мірою відображають їх.

Як вже було зазначено, Китай сприймає нинішню глобальну кризу як виклик глобалізації. На думку офіційного Пекіна, анти-глобалістські тенденції на Заході спалахнули через те, що там почали сприймати глобалізацію як процес, вигідний в основному країнам, що розвиваються, а не розвинутим державам. Рушійною силою анти-глобалізму Китай вважає Сполучені Штати, звинувачуючи їх у тому, що вони підривають існуючий світовий порядок і паралізують його арбітражні функції. Зокрема, це і мав на увазі Лі Кецян, коли наголошував на важливості реформування Світової організації торгівлі.

У хвилі анти-глобалізму зовнішня політика Китаю бачить загрозу, яку називають “декитаїзацією” глобалізаційних процесів. Іншими словами, США намагаються витіснити Китай з глобалізації, підриваючи його розвиток. На противагу цьому, Пекін і розвиває публічну риторику з закликами зберегти глобальну координацію, розвивати багатосторонні дипломатичні ініціативи, не відмовлятися від глобалізації як інструменту тіснішої співпраці у різних сферах, в яких Китай постає ефективним, конструктивним і стабільним партнером (на контрасті зі США): охорона здоров’я, торгівля, інвестиції, інфраструктура, боротьба з тероризмом тощо.

“Декитаїзацію” у Пекіні бачать й у спробах США забрати свої підприємства з Китаю. Відтак, Лі Кецян невипадково говорив про те, що всі країни матимуть рівні права та можливості працювати на китайському ринку, а уряд працюватиме над вдосконаленням свого бізнес-клімату, попри коронавірусну пандемію. Китай пропонує зберігати політику відкритості відносно компаній з іноземним капіталом, а також утримувати компанії на ринку, пропонуючи їм вигідні умови роботи.

У цьому контексті останнім часом спостерігається суттєвий злам зовнішньополітичної риторики Китаю, те, що деякі аналітики називають “дипломатією вовчого воїна”, перехід від консервативного, пасивного і не нав’язливого підходу до більш про-активних, рішучих і наступальних дій. З кінця березня, наприклад, прес-служба МЗС КНР доволі агресивно відповідала на критику Китаю з боку інших країн через коронавірусну пандемію, часто набуваючи конфронтаційних і жорстких рис, особливо відносно США та їхніх союзників.

Це серйозний поворот для Китаю, який пов’язаний з їхньою глобальною дилемою світового лідерства: чи готова країна брати на себе відповідальність за світові процеси та систему, перебираючи частину функцій гегемона?

Судячи з виступу прем’єр-міністра Китаю, а згодом і прес-конференції представника МЗС, Китай поступово відходить від принципів, сформованих ще Ден Сяопіном: “залишайся в тіні, май терпіння, але в той же час потихеньку вирішуй свої задачі”. Нинішня зовнішня політика Китаю більше схиляється до сформульованих його керівництвом “принципів чотирьох впевненостей”: у своєму особливому шляху, у своїй культурі, у своїй політичній системі та у своїх керівних теоріях. Власне, ці принципи відображають зростання націоналістичної складової у зовнішній політиці Пекіна.

 

Загальний висновок: попри коронавірусну пандемію, Китай намагається демонструвати впевненість у власному політичному курсі, позиціонує себе як лідера нового, глобалізованого порядку майбутнього на противагу деструктивним анти-глобалистським, анти-китайським блокам на чолі зі США, а також закликає до посилення багатосторонньої складової у міжнародних відносинах з китайською моделлю на чолі, яка демонструє успіхи навіть у боротьбі с коронавірусом. 

Зовнішня політика Китаю зазнала чималих змін, і готова виходити на новий рівень, більш впевнений, наступальний та конфронтаційний, по мірі зростання регіоналізму міжнародних відносин в умовах формування вакууму впливу через послаблення ролі США як світового поліцейського. 

Автори: 

Ілія Куса, експерт з питань міжнародної політики Українського інституту майбутнього 

Ольга Дроботюк, директор Інституту досліджень сучасного Китаю ім. Б. Курца, асоційований експерт Українського інституту майбутнього

 

Подписывайтесь страницу на канал «Хвилі» в Telegram, на канал «Хвилі» в Youtube, страницу «Хвилі» в Facebook, на страницу Хвилі в Instagram