Процес реформування в Україні набирає все більших обертів. Виділити «головну» реформу важко, але трапляються випадки перехрещення, коли реформи підсилюють одна одну. Процес утворення об’єднаних територіальних громад в розпалі, а енергоефективність є пріоритетом для усієї держави. Яким чином пов’язані ці два процеси?

Енергоменеджмент та Угода мерів

Омельницька об’єднана територіальна громада (ОТГ) Полтавської області створена однією з перших у 2015 році. До складу громади увійшло 20 населених пунктів, але загальна чисельність не така й велика, всього 5,5 тисяч осіб. Зате громада активна –вигравала обласні конкурси (Державний фонд регіонального розвитку (ДФРР), конкурс проектів обласної ради) та гранти від міжнародних донорів. З подивом дізнався, що у громаді є посада енергоменеджера. Тож вибір, з ким поспілкуватися, був очевидним.

Реформа децентралізації стимулювала зростання відповідальності громад, самоорганізацію та збільшення бюджетів. Процес творення громади доволі складний: він починається з ініціювання, прийняття рішення про об’єднання, після чого відбуваються вибори. Але вийти на прямі міжбюджетні зв’язки, тобто отримати ресурси у власні руки, громади можуть лише з наступного року після виборів.

На рівні Полтавської області заплановано створити 60 об’єднаних громад. На початку 2017 року нараховувалося 23 об’єднані громади, які охоплюють 12,5% території області. За кількістю громад Полтавщина посідає 8 місце в Україні. За 2016 року надходження доходів загального фонду бюджетів 12 об’єднаних громад області разом з трансфертами з держбюджету збільшилися майже у 4 рази (порівняно з 2015 роком) і склали 542 млн. грн., з них 333 млн. – це власні доходи громад.

(Торговий центр у центрі Омельницької громади)

Поки чекаю на зустріч, спілкуюся з двома місцевими жительками, Антоніною та Наталією. Жінки фотографуватися відмовляються, але поспілкуватися не проти. Наразі встановили собі індивідуальне опалення (живуть у багатоквартирному будинку). Тепер у квартирі по 25-30 градусів і платимо набагато менше, бо у кожного свій лічильник – розповідають мені. Раніше, при централізованому опаленні, температура бувала і 8 градусів. Про ініціативи сільської ради з енергоефективності не цікавилися, але не проти узяти участь.

Відходячи, помічаю, що труби у будинку заізольовані. Енергозбереження, як-не-як!

Юлія Ядоманко, 27 років, енергоменеджер об’єднаної громади, зустрічає мене у приміщенні ради. Постійне місце роботи знаходиться у сусідньому селі Рокитне, але сьогодні вона зголосилася показати досягнення громади.

— Я працювала в Рокитненській сільській раді перед об’єданнням. Олександра Іванівна (голова громади. – авт.) запропонувала посаду і я погодилася. Коли заступила було цікаво, для мене це абсолютно нове, тож довелося навчатися. Чим наразі займаюся? Я проводжу енергомоніторинг по всім установам ради – газ, світло контролюю, адже є ліміти. Поміняли вікна, скажімо, я повинна визначити що змінилося, та внести зміни до відповідних планів. Така собі планувальна функція. Пишемо проекті заявки, звичайно, без цього зараз важко.

З подивом дізнаюся, що громада є підписантом Угоди мерів з 2014 року.

— Щоб стати підписантом Угоди мерів необхідно скласти План дій зі сталого енергетичного розвитку. – розповідає Юлія. – Це одна з обов’язкових умов.

Популярні новини зараз

ГУР підтвердив існування російського плану з окупації України та її розділу

Зеленський позбавив держнагород колишніх міністрів, депутатів, силовиків та артистів: список зрадників

Білий дім: Росія попередила США про запуск ракети по Україні через ядерні канали зв'язку

Водіям нагадали важливе правило руху на авто: їхати без цього не можна

Показати ще

Угода мерів – це ініціатива Європейського Союзу, метою якої є підвищення енергоефективності та використання відновлювальних джерел енергії місцевими і регіональними органами влади. Підписуючи Угоду, учасники беруть на себе зобов’язання зменшити власні викиди СО2щонайменше на 20% до 2020 року, сприяючи таким чином «зеленому» економічному зростанню. Кожен учасник зобов’язаний розробити власний План дій зі сталого енергетичного розвитку та виконувати його. Підписантами Угоди в Полтавській області є Кременчук, Горішні Плавні, Омельник, Засулля, Лубни та Миргород.

(Приміщення клубу в Омельнику)

— Велика увага приділяється власне просвітницьким заходам. У нас третій рік поспіль проводяться Дні сталої енергії, дітям демонструємо фільм «Дім» Люка Бессона, в садочках готується постановка казки на тематику енергозбереження, енергоефективний велопробіг у громаді (сміється) і ще багато чого – веде мову Юлія. За словами дівчини, рада громади дотримується думки, що основа енергозбереження закладається у дитинстві. Саме тому стільки уваги приділяється вихованню.

Основними досягненнями з енергозбереження Юлія називає встановлення вуличного освітлення, заміну вікон у двох школах та чотирьох дитсадках, ремонт приміщення амбулаторії, утеплення будинку культури. На перший погляд невеликі кроки, але вони є значними для об’єднаної громади.

Світлана Неіленко, попередниця Юлії на посаді енергоменеджера, нині перший заступник сільського голови. Розповідає, що проекти енергоефективності реалізовувалися і до підписання Угоди мерів, але з того часу робота стала більш системною. У минулому році реалізовували проекти за рахунок трьох джерел – власного бюджету, коштів з державного бюджету та донорів (DESPRO, GIZ, ПРОМІС, ПРООН). Планів на майбутнє багато та все зробити заважає брак ресурсів.

Органічне виробництво на старих вікнах

Вирішую відвідати кілька об’єктів, які назвала енергоменеджер. Разом з Юлією мене супроводжує Марія Іванівна, працівниця ради. Вона місцева жителька та працює на різних посадах з 2009 року разом з головою ради.

Виходячи з ради звертаю увагу на приміщення церкви, яке більше нагадує двоповерховий будинок.

— А он на церкві у нас сонячна батарея, – вказує Марія Іванівна. – місцевий священник встановив, вона дозволяла освітлювати вночі кілька ліхтарів поблизу церкви. А зараз там ремонт і його немає. – немов передбачає моє бажання познайомитися з таким енергоефективним батюшкою.

Але Марія Іванівна пропонує глянути на приміщення навпроти ради – магазин меблів. Двоповерхова будівля утеплена, а власник магазину ще й видав кредит жителям на утеплення другого поверху.

У школі зустрічає Ольга Миколаївна, завгосп. Заміна вікон дозволила зменшити витрати на опалення, так що економим, розповідає жінка. А старі вікна не залишилися непотребом – з них зробили тепличку біля школи. Це ідея однієї з вчительок, яка доглядає за рослинами разом з дітворою. А продукцію – на шкільну кухню. Органічне виробництво.

Сергій Клименко, завідуючий місцевою амбулаторією, зустрічає нас з розкритими руками. Одразу видно, що людина досвідчена, та неодноразово проводила екскурсії своєю «вотчиною». Дві будівлі були модернізовані та на їхній основі створено одне приміщення амбулаторії із застосуванням енергозберігаючих технологій.

— Я вже 33 роки тут. Одразу була дільнична лікарня, зараз амбулаторія. Заміна обладнання у нас відбувалося у 80-х роках минулого століття та в 2016 році за гроші спонсорів. А так все старе, що давали нам у радянські часи. Тому назвати його енергоефективним не можна (розводить руками). Тому ця «зовнішня цукерочка» створена за кошти громади, а вже внутрішнє наповнення – це допомога спонсорів. Розова мрія у мене – поставити сонячний колектор та вітрячок. Роторний вітрогенератор хотілося б, але вони дорогі поки що. Звичайного не хочу, я коли побачив роторний, то тепер тільки його. Мрія!

Дитсадок у Демидівка також є однією з причин гордості громади. Реконструкція зроблена нещодавно, з осені по весну його модернізували. Приміщення було утеплене, поміняні вікна, садок повністю опалюється за рахунок електроенергії. І головне чим похваляються вихователі – тепла підлога! Для дітей це особливо важливо, оскільки діти можуть гратися на підлозі цілий рік.

Поряд з дитсадком знаходиться приміщення школи. Зараз вона не працює, але плани на будівлю вже є. Голова громади хоче зробити там будинок для літніх людей – ділиться секретом Марія Іванівна: «Олександра Іванівна каже, що коли буде стара, то гратиме там в карти з Сергієм Івановичем (зав. амбулаторії – авт.)».

Олександра Шереметьєва, голова Омельницької об’єднаної громади

«Ми повинні аналізувати реально – держава намагається змінити свідомість населення. І через децентралізацію, і через енергоефективність. Дати зрозуміти, що можна існувати тільки за рахунок своїх зусиль. Якщо я у себе в хаті не прибираю, то хто мені прибере? Ніхто. Децентралізація дала можливість громадам зробити ривок. Хто зробив – ті молодці. Тут я однозначно за децентралізацію. Розвиваються і людські ресурси – сформувалася молода команда, яка готова сама працювати. А головне – формується довіра. Але повірте, як це важко».

Проекти для енергоефективності

Наразі проекти енергоефективності зводяться до зменшення витрат енергії на утримання численних закладів. Зовнішнє фінансування важливий елемент для швидкого реформування.

В рамках проектів Державного фонду регіонального розвитку виділено кошти на три проекти енергоефективності у об’єднаних громадах. У 2016 році проведено термомодернізацію будівлі Михайликівської школи (Шишацька об’єднана громада), в результаті якої очікується економія споживання природного газу на рівні 30%. На 2017 рік заплановано два проекти у даній сфері в об’єднаних громадах: термомодернізація гімназії у Піщанській громаді та ремонтно-будівельні роботи Ліцею майбутнього в Омельницькій об’єднаній громаді.

Обласна рада через власний конкурс проектів також стимулює заходи з енергоефективності. Об’єднані громади вперше взяли участь у конкурсі цього року, підтримку отримало кілька проектів. Наприклад у Сергіївській ОТГ — реконструкція системи опалення в приміщенні будинку культури з будівництвом модульної топкової на твердому паливі, у Омельницькій ОТГ — капітальний ремонт системи теплогазопостачання Омельницького культурно – спортивного комплексу «Дивограй».

Вадим Штефан, експерт проекту ULEAD

«В сфері енергоефективності необхідно створення таких проектів, які б виконувалися швидко (не більше року), вимагали незначних фінансових ресурсів і презентували ефект в перший рік. Щоб люди побачили результат уже в своїх платіжках, в своїх доходах. Люди повинні побачити ефект в скороченні видатків. Це програма мінімум. Одночасно слід пам’ятати про залучення довгострокових інвестиційних проектів, які б створювали в об’єднаних громадах додану вартість і робочі місця на рівні територіальних громад. А додана вартість – це ресурси для подальшого розвитку громад».

В рамках проекту ПРООН/ЄС «Місцевий розвиток орієнтований на громаду» реалізовано 29 мікропроектів у 8 районах області, відібраних на конкурсній основі (Зінківський, Кременчуцький, Козельщинський, Лохвицький, Оржицький, Пирятинський, Чутівський, Шишацький). Пріоритетними напрямими проектів є енергозбереження, водовідведення та водопостачання, охорона здоров’я. Діє проект «Енергоефективність у громадах», що виконується Німецькою федеральною установою з міжнародного співробітництва GIZ. Містами-учасниками Проекту розробляються та реалізуються Плани дій сталого енергетичного розвитку, реалізується компонент бенчмаркінгу та вводяться в експлуатацію системи енергомоніторингу.

Полтавська облдержадміністрація запровадила систему енергомоніторингу в обласних бюджетних закладах охорони здоров’я, освіти, культури та соціального захисту населення Полтавської області. За рахунок впровадження системи енергомоніторингу забезпечено економію споживання енергоресурсів за період з 2014 по 2016 рік (теплопостачання на рівні 22%, водопостачання та водовідведення – понад 34%, електроенергії – понад 11%).

Що далі?

(Сонячна електростанція потужністю 6 МВт в Закарпатській області. Фото автора)

Отримання додаткових повноважень громадами стимулюватиме й енергоефективність. Можливості знаходяться на поверхні, необхідно лише докласти мінімальних зусиль та отримати результат.

Голова Сергіївської ОТГ Ігор Лідовий розповідає, що наразі відбуваються переговори з інвестором про виділення ділянки під сонячну електростанцію. Але запропонувати ділянку – це лише початок. Під електростанцію планується виділити 50 гектар – це близько 25 МВт потужності! В більш зрозумілих величинах – одночасна робота 11 363 електричних чайників потужністю по 2200 Вт. Основна умова – це реєстрація на території громади, що дозволить платити податки у місцевий бюджет. Ідея про встановлення сонячних батарей виникла давно, але конкретні кроки розпочалися нещодавно.

Що цікаво, інвестор сам звернувся з пропозицією до громади. Тож попит існує. Залишилося створити пропозицію!