З початку повномасштабної війни РФ проти України Китай підтримує економіку Росії, купуючи її нафту і постачаючи країні все — від мікроелектроніки до пральних машин. Водночас Пекін отримує власну стратегічну вигоду: реальний приклад того, як можна обійти західні санкції, пише WSJ.
Міжвідомча група, створена Китаєм у перші місяці після повномасштабного вторгнення, вивчає вплив санкцій і регулярно готує звіти для керівництва країни, кажуть джерела видання. Мета полягає в тому, щоб отримати уроки про те, як пом'якшити санкційний вплив, особливо на випадок, якщо конфлікт навколо Тайваню спонукає США і їхніх союзників запровадити аналогічні санкції проти Китаю, передає ZN.UA.
У межах цієї роботи китайські чиновники періодично відвідують Москву для зустрічей з представниками російських Центрального банку, Міністерства фінансів та інших відомств, які беруть участь у протидії санкціям.
Такі "дослідження" Китаю є символом нової ери економічної війни, розв'язаної вторгненням Росії в Україну, коли межі між економічною політикою і геополітичною стратегією стають дедалі більш розмитими. Ця тенденція, ймовірно, лише посилиться під час другого президентського терміну Дональда Трампа в США, який планує активізувати використання тарифів як інструмента впливу.
Москва значною мірою завдячує своїй економічній стійкості експорту нафти та співпраці з Пекіном, оскільки лідери Росії та Китаю прагнуть кинути виклик світовому порядку на чолі з США. "Для китайців Росія - це тестове середовище, де вони бачать, як працюють санкції. Вони знають, що якщо виникне непередбачувана ситуація з Тайванем, то набір інструментів, який буде застосований проти них, виглядатиме аналогічно", - вважає директор Берлінського центру Карнегі з вивчення Росії та Євразії Алєксандр Габуєв.
Однією зі сфер, що викликає особливе занепокоєння Китаю, є його валютні резерви, які перевищують 3,3 трильйона доларів, найбільші у світі. Кроки США та їхніх союзників щодо блокування російських активів за кордоном після вторгнення в Україну спонукали Пекін активніше шукати шляхи диверсифікації своїх резервів.
Китайська міжвідомча група з питань санкцій проти РФ підпорядковується віцепрем'єру Китаю Хе Ліфену, який займається економічними та фінансовими питаннями. Він має прямий зв'язок із лідером Китаю Сі Цзіньпіном і був головним архітектором у питанні захисту китайської економіки від західних санкцій.
"Пекін цікавить практично все: від способів обходу до всіляких позитивних ефектів, таких як стимули для розвитку внутрішнього виробництва", - каже одне з джерел WSJ.
Повномасштабні фінансові санкції Заходу проти Пекіна підірвуть фінансову систему країни, перервуть торгівлю і поставлять під загрозу 3,7 трильйона доларів активів і резервів китайських банків, які працюють за кордоном, йдеться в минулорічній доповіді аналітичних центрів Atlantic Council і Rhodium Group.
Одним із головних уроків для Китаю з російського досвіду є важливість підготовки, кажуть аналітики. До повномасштабної війни Росія намагалася диверсифікувати свої валютні резерви, "дедоларизувати" економіку та побудувати внутрішню фінансову систему. Хоча її успіх у цьому виявився неоднозначним, такі кроки допомогли захистити економіку і виграти час для адаптації.
Ще один урок для Китаю - цінність і межі коаліцій. США, Велика Британія, ЄС та інші союзники працювали разом, щоб виключити найбільші російські банки з фінансової мережі SWIFT і запровадити обмеження цін на нафту, тоді як Росія відповіла зміцненням зв'язків з Китаєм, Іраном і Північною Кореєю.
"Китай зрозумів, що Захід може об'єднати свої зусилля у питанні санкцій, коли це необхідно. Тим часом, Росія знайшла власних союзників", - каже старший науковий співробітник з питань геоекономіки в Європейській раді з міжнародних відносин Агата Демаре.
Водночас, розбіжності в західній коаліції, особливо щодо нафтових санкцій через побоювання з приводу інфляції, перешкоджають реакції. А оскільки Китай має значно більший вплив на світову економіку, очікується, що глобальні витрати внаслідок санкцій будуть вищими. За оцінками аналітиків, під загрозою опиняться щонайменше три трильйони доларів у торговельних і фінансових потоках, що еквівалентно річному валовому внутрішньому продукту Франції.
