На першій пресконференції на посаді генерального секретаря НАТО Марк Рютте заявив про незмінність курсу української підтримки, і пообіцяв зробити все, щоб максимально наблизити Україну до НАТО. Але сама зміна керівника блоку не може вплинути на процес вступу Української держави до Альянсу. Усе залежить від позицій кожної держави-члена НАТО.

Таку думку в ефірі телеканалу FREEДОМ озвучив голова Центру політичних досліджень "Доктрина" Ярослав Божко.

"Генсек НАТО не керує країнами-членами блоку. Виконання зобов’язань, які на себе бере Альянс, залежить дуже сильно від позицій країн, від того, як кожна національна держава зробить цю роботу окремо. І часто генеральний секретар не має на це можливості вплинути. Він залишається таким своєрідним перемовником, який завжди шукає компромісне рішення, знаходить середні позиції між основними гравцями в Альянсі. І тому, звичайно, я думаю, що загальна тенденція, яку ми називаємо нерішучість НАТО, збережеться", — сказав Божко.

Але насправді ця нерішучість — не позиція НАТО, а окремих членів блоку, позиція яких визначає політику Альянсу, вважає експерт.

"На жаль, позиція окремих держав залишається головним гальмівним фактором для всього Альянсу, тому що побічно впливає і на позиції інших країн НАТО теж", — зазначив Божко.

Через зміну генерального секретаря рішення щодо вступу України до блоку не зміниться, вважає він.

"Це рішення насамперед залежить від Сполучених Штатів. І ми побачимо зелене світло рішенню, якщо США змінять своє ставлення до цього питання, вийдуть у більш таку творчу межу підходу до ситуації з війною (РФ проти України, — ред.). Тому що насправді не приймати країну з певними територіальними конфліктами — це ж не установчі документи НАТО. Це резолюція Вашингтонського саміту 1990-х років. І якоюсь мірою новий саміт міг би потенційно колись ці документи нівелювати, якби була на те політична воля. На жаль, не генеральний секретар НАТО ухвалює це рішення, інакше Україна б уже могла бути набагато ближчою до вступу в Альянс", — резюмував політолог.