Однією з переваг того, що Джо Байден поступився місцем Камалі Гарріс, було те, що він зміг зосередитися на президентстві. Зараз не час ухилятися від прийняття складних рішень. Але саме це Байден і робить. Найбільш нагальною проблемою є зростаюча загроза повномасштабної війни між Ізраїлем і "Хезболлою". Але реакція Байдена на самопроголошені прем'єр-міністром Ізраїля Беньяміном Нетаньяху превентивні удари по "Хезболлі" така ж, як і на його військову кампанію в Газі.
Байден вважає, що чим ближче він до Ізраїля, тим більше важелів впливу на його дії. Але немає жодних доказів того, що це працює з Нетаньягу, зазначає Едвард Люс, національний редактор і колумніст Financial Times у США.
"Байден надає Ізраїлю будь-яку зброю і міжнародну підтримку, якої він потребує; Нетаньягу належним чином ігнорує зусилля Байдена, спрямовані на припинення вогню в Газі або зміну військової тактики Армії оборони Ізраїля", — пише колумніст.
Остання суперечлива позиція Байдена — прийняти аргумент Нетаньягу про те, що Ізраїлю необхідно "ескалація для деескалації" на півдні Лівану. Це означає, що чим жорсткіше ізраїльські військові завдаватимуть ударів по "Хезболлі" в найближчі дні, тим більша ймовірність того, що підтримуване Іраном угрупування піде на поступки.
Але "Хезболла" має великий арсенал, що включає приблизно 200 тисяч ракет. Чим більша кількість жертв серед цивільного населення Лівану, тим більшим буде тиск на "Хезболлу" для масштабної відплати.
Натомість Камала Гарріс вважає, що поведінка Нетаньягу є загрозливою. Якщо Ізраїль окупує смугу південного Лівану, щоб створити буферну зону проти загрози з боку "Хезболли" — до чого дехто з оточення Нетаньягу закликає — це може змінити електоральну ситуацію в США. Вищі ціни на нафту вдарили б по споживчих настроях американців, вважає редактор.
Щодо політики Байдена відносно України, то ЗСУ не зможуть втримати оборону, якщо не отримають дозволу для завдання ударів по російській території, як зазначає Люс. А цього Байден не хоче дозволяти.
Джерело: ZN.UA
