Тимчасово непридатні до військової служби особи можуть працевлаштуватися за умови надання військово-облікового документа та інших стандартних документів, таких як паспорт і податковий номер. Роботодавець зобов'язаний перевірити наявність документа з відміткою про взяття на облік.
Про це розповів юрист Сергій Богун в коментарі ЗМІ. В умовах мобілізації та війни в Україні багато громадян стикаються з питанням працевлаштування після отримання статусу тимчасової непридатності до військової служби.
Такий статус зазвичай присвоюється військово-лікарською комісією (ВЛК) особам, які мають медичні показання, що тимчасово унеможливлюють виконання військових обов’язків. Однак це не означає, що такі особи не можуть працювати.
Сергій Богун пояснює, що особа, яка визнана тимчасово непридатною до військової служби і списана у запас, має повне право влаштуватися на роботу. Це право закріплено законодавством, і роботодавці не мають права відмовляти в працевлаштуванні лише на підставі статусу непридатності до служби.
Тимчасова непридатність не є перешкодою для працевлаштування, якщо громадянин має відповідні документи. Головне, що роботодавець повинен перевірити, – це наявність військово-облікового документа, який підтверджує статус військовозобов'язаного. Юрист підкреслює, що роботодавець зобов'язаний перевірити два ключові моменти:
наявність військово-облікового документа (наприклад, військовий квиток або тимчасове посвідчення);
відмітку про взяття на військовий облік — без цього працевлаштування неможливе.
Такі вимоги регулюються статтею 24 Кодексу законів про працю України (КЗпП) та Порядком організації і ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних. Адвокат Юрій Айвазян пояснює, що, крім військово-облікового документа, при працевлаштуванні необхідно подати інші стандартні документи, а саме:
паспорт або інший документ, що посвідчує особу – основний ідентифікаційний документ;
індивідуальний податковий номер (ІПН) – документ для податкової звітності;
трудова книжка (за наявності) – документ, що підтверджує попередній трудовий стаж.
У випадках, коли це необхідно для виконання певної роботи, роботодавець також може попросити надати додаткові документи, такі як:
документи про освіту – для підтвердження кваліфікації;
довідка про стан здоров’я – якщо стан здоров’я може впливати на виконання посадових обов’язків.
Айвазян підкреслює, що вимога надання додаткових документів залежить від специфіки роботи, проте вони не є обов’язковими для кожної вакансії. За законодавством, роботодавець не має права вимагати більше документів, ніж передбачено трудовим законодавством.
Усі інші документи, які може запросити роботодавець, можуть бути надані виключно за бажанням працівника. Однак, незважаючи на це, надання певних додаткових документів може бути корисним для оцінки професійної придатності та здоров'я працівника.
Джерело: OBOZ.UA
