В Україні відзначають День пам'яті та перемоги над нацизмом

Сьогодні, 8 травня, Україна відзначає День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні – вперше разом із країнами Європи. Свято офіційно перенесли з 9 травня.

Від минулого року вшанування пам'яті полеглих героїв та всіх борців з нацизмом у Другій світовій війні встановлено в Україні на загальнодержавному рівні на 8 травня – день капітуляції Німеччини.

До цього кроку наша країна рухалася поступово. Після Революції Гідності було запроваджено День пам'яті та примирення 8 травня.

У 2016 відмовилися від радянської назви "День перемоги" та визначення "велика вітчизняна війна". Натомість на 9 травня було встановлено День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

У 2017 році в Україні заборонили "георгіївську стрічку", яку раніше використовували на заходах до Дня перемоги, але з 2014-го ця стрічка є ознакою сепаратизму та російської агресії. Символом пам'яті про війну в Україні стала квітка червоного маку та гасло "Ніколи знову".

У червні 2023 президент Володимир Зеленський підписав закон про встановлення в Україні Дня пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 державним святом на 8 травня. Водночас 9 травня стало Днем Європи.

У мирний час 8 травня в Україні мало б бути неробочим днем, але через воєнний стан всі додаткові вихідні скасовано.

Відновлення історичної правди. Історія Дня перемоги та чому його перенесли в Україні

Програш нацистської Німеччини у війні було задокументовано в Акті про капітуляцію 7 травня 1945 у французькому місті Реймс. Однак радянський лідер Йосип Сталін відмовився визнавати документ та наполіг, щоб його підписання відбулося в Берліні, здобутому Червоною армією.

Наступного дня, 8 травня 1945, о 22:43 за центральноєвропейським часом було підписано другий Акт про капітуляцію Німеччини в берлінському передмісті. Він передбачав припинення вогню з 23:01. Тоді ж почалися велелюдні святкування на площах Лондона, Нью-Йорку, Чикаго.

На честь цієї події у Європі було встановлено свято "Victory in Europe Day" (День перемоги в Європі). Щорічно 8 травня о 23:01 у багатьох містах відбувається акція "Перша хвилина миру".

На відміну від європейських країн, у СРСР перемогу над нацизмом традиційно відзначали 9 травня. Саме цього дня 1945 року Акт про капітуляцію Німеччини було доставлено Сталіну.

Якщо в перші десятиліття після завершення Другої світової 9 травня в Союзі навіть не було вихідним днем, згодом радянська влада, а потім і російська, зробила з цього дня культ.

РФ фактично прагне "присвоїти" перемогу над нацизмом, однак внесок у неї зробили десятки країн. Воєнні дії велися на території близько 40 держав – у Європі, північній Африці, Азії, Тихоокеанському регіоні.

Українські землі були одним з основних театрів воєнних дій, місцем масштабних битв і найзапеклішого спротиву. Мільйони українців чинили спротив зі зброєю в руках у різних регулярних арміях світу, сотні тисяч боролися в підпільних і повстанських структурах. Майже всі українські підприємства були переорієнтовані на потреби оборони.

Нацистський та комуністичний режими під час окупації території України здійснювали численні злочини проти цивільного населення – Голокост, масові вбивства та депортації народів. Втрати українців у Другій світовій досягають близько 8 млн осіб, із них 5 млн – цивільних громадян та 3 млн військових.

Щоб відновити "історичну правду" та відзначити внесок українського народу у перемогу в Другій світовій війні, був ініційований законопроєкт про встановлення Дня пам'яті і перемоги над нацизмом 8 травня.

"З метою відновлення історичної правди та справедливості Україна як невід’ємна частина великої європейської родини має відзначати День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років разом з усією Європою і всім цивілізованим демократичним світом саме 8 травня", – йшлося у пояснювальній записці до законопроєкту.

Як зазначають в Українському інституті національної пам'яті (УІНП), пам’ять про війну має вести не до культу перемоги, а розвивати вміння цінувати мир, категорично і безкомпромісно захищати його всіма розумними засобами, а також виховувати сміливість та принциповість у боротьбі з агресією й несправедливістю.

"Жодна країна не може претендувати на виняткову роль у перемозі над нацизмом. Перемога – результат титанічних зусиль десятків держав і сотень народів. Так само неприпустимими є спроби прикриватися моральним авторитетом переможця в Другій світовій для реваншизму. Кульмінацією цієї агресивної політики РФ став напад на Україну у 2014 та злочинне повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022", – наголосили в УІНП.

Яке свято тепер 9 травня

З 2024 року в Україні 9 травня відзначатимуть День Європи (раніше – в третю суботу травня). Президент України Володимир Зеленський підписав указ про встановлення нової дати свята, "усвідомлюючи європейську ідентичність українського народу та з метою зміцнення єдності народів Європи".

"Це буде День Європи – нашої союзниці. Яка ніколи не називає Україну "вигаданим" чи "штучним" утворенням. І яка дає нам свою зброю, щоб ми могли захистити себе та її – нашу Європу", – заявив Зеленський.

Дата свята 9 травня має історичне підґрунтя. Цього дня в 1950 році французький міністр закордонних справ Робер Шуман виступив з ініціативою створити Європейську спільноту вугілля та сталі.

За задумом Шумана, європейські країни мали передати управління виробництвом вугілля та сталі єдиному органу. Внаслідок такого об’єднання ключові галузі військової промисловості також мали перейти під спільний контроль, що унеможливило б підготовку окремої країни до нової війни.

Вважається, що Декларація Шумана офіційно започаткувала процес створення Європейського союзу. Саме тому держави ЄС 9 травня відзначають День Європи.

Джерело: РБК-Україна