В Україні готуються до банкрутства системних банків, серед них ПриватБанк, ОщадБанк та Альфа-Банк

Влада готується до банкрутства системних банків - комітет Данила Гетьманцева вніс до Верховної Ради відповідний законопроект №8069.

Як передає "Хвиля", про це пише ubr, посилаючись на законопроект .

Так, криза у банківському секторі набирає обертів. З початку війни "луснули" вже чотири банки, які, як вважає Національний банк, не є критичними, а тепер замаячила загроза виведення вже системно важливих банків.

У Раді 23 вересня було зареєстровано законопроект №8069 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо особливостей виведення з ринку системно важливого банку в умовах військового стану". До авторів документа входить голова комітету Верховної Ради з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев та його перший заступник Ярослав Желєзняк.

Виходячи з пояснювальної записки, за умов війни оголошення неплатоспроможним системно важливого, тобто, великого банку, є обтяжливим для держави, змушеної власним коштом виплачувати 100% вкладів фізосіб, а також може викликати ланцюгову реакцію на ринку та загрози для банківської системи.

"Ліквідація такого банку може мати наслідком виникнення недовіри до банківського сектору, спровокувати подальшу ланцюгову реакцію відтоку коштів, втрату коштів клієнтами такого банку, зниження потенціалу кредитування населення та бізнесу, часткове руйнування платіжної інфраструктури", – зазначили автори документу.

Зокрема, вони пропонують такі нововведення, які мають нівелювати ці ризики:

замість обміну вкладів на акції з подальшим їх викупом держава запроваджує припинення зобов'язань банку перед контролерами та власниками суттєвої участі, а також підсанкціонними особами з подальшим зарахуванням коштів за цими зобов'язаннями у дохід банку; також збільшується капітал банку;

відшкодування вартості акцій акціонерам при її перевищенні 1 грн, згідно з висновками аудиторської компанії, буде можливим лише після компенсації збитків від Російської Федерації та виключно за рахунок таких коштів;

скасовуються всі заборони (обтяження/арешти тощо) на відчуження акцій та припинення зобов'язань банку перед контролерами, власниками суттєвої участі та підсанкціонованими особами;

передбачається, що оцінка активів банку, збитків (збитків) акціонерів та кредиторів банку здійснюватиметься міжнародно визнаним аудитором без урахування положень закону про оцінку майна виходячи з реального фінансового стану банку на дату продажу;

Фонд (ФГВЛ) протягом процедури виведення неплатоспроможного системно важливого банку з ринку за участю держави призначає за поданням Міністерства фінансів, погодженим з Національним банком, керівників банку, які приступають до виконання своїх обов'язків з моменту припинення Фондом тимчасової адміністрації у банку;

банк протягом двох місяців з дня набуття державою права власності на акції неплатоспроможного системно важливого банку проводить додатковий аналіз кредиторів. Якщо за його підсумками встановлено непрозорість джерел коштів або неможливість встановлення бенефіціарів, банк зобов'язаний здійснити блокування операцій за рахунками таких кредиторів.

Член Ради НБУ Віталій Шапран висловив думку, що це необхідний законопроект, який слід було ухвалити ще на самому початку війни. Тоді держава гарантувала 100% захист вкладів фізосіб, але юридичні особи під гарантії не потрапили. Нові механізми дозволять врахувати їхні інтереси.

"Держава взяла на себе зобов'язання щодо депозитів фізичних осіб у банках без обмеження суми таких депозитів. Це дозволило стабілізувати систему при екстремальних навантаженнях від панічних настроїв. Втім, у системі залишилася категорія клієнтів, які під ці гарантії не підпадають – здебільшого це корпоративний сегмент клієнтури. Після прийняття 8069 у тій чи іншій формі корпоративні клієнти системних банків можуть менше турбуватися за свої рахунки", – наголосив він.

Крім того, Шапран вважає, що низка положень законопроекту, очевидно, викличе стурбованість власників банків, які фактично змушують докапіталізувати їх власним коштом. Це, власне, має захистити бізнес, який тримає свої гроші в таких банках.

"Припускаю, що 8069 викликає стурбованість акціонерів системних банків, але для того 8069 і приймають, щоб у разі необхідності внесення додаткового капіталу акціонери усвідомлювали, що відкладати докапіталізацію не варто. Тому думаю, що прийняття 8069 матиме ще й хороший профілактичний ефект для корпоративних клієнтів, системних банків та їх акціонерів", – розповів він.

До системно важливих банків, яких стосується законопроект, належать: А-Банк, Альфа-Банк, Кредобанк, ОТП Банк, Ощадбанк, АБ Південний, ПриватБанк, ПУМБ, Райффайзен Банк, ТАСкомбанк, Укргазбанк, Укрексімбанк, УкрСиббанк, Універсал Банк, а також Дешево і швидко

"Навіщо окремий закон – цікаве питання. Бо поточне законодавство дозволяє націоналізувати системно важливий банк, який визнає неплатоспроможним, і без ухвалення нових законів. Можливо, ця ініціатива для того, щоб просто прискорити процес. І здешевити", – прокоментував асоційований експерт CASE Україна, екс-заступник директора департаменту фінансової стабільності НБУ Євген Дубогриз UBR.ua.

Банкіри, опитані виданням, вважають, що законопроект насамперед спрямований на виведення Альфа-Банку, який з початком війни отримав значний іміджевий удар через своїх російських власників, громадян РФ Михайла Фрідмана (частка у банку 32,86%), Петра Авена (12,4%) та Андрія Косогова (40,96%).

Як зазначається, на тлі виведення інших банків з російським капіталом – Промінвестбанку та Ощадбанку – та подальших чуток про швидкий висновок Альфа-Банку, бізнес, чиї активи не захищені Фондом гарантування, побіг з банку, що й без того посилило непросту ситуацію установи, що стала, як і всі інші банки, жертвою війни та спричиненої нею економічної кризи.

"Схоже, що виписаний "під Альфу". Мені цей законопроект більше здається схожим на "рушницю на стіні", щоб, якщо буде ухвалено рішення про націоналізацію Альфи, це можна було зробити швидко, в один день і без подальших юридичних розбирань, на кшталт " зважили на всі нюанси історії з Приватом". Тобто націоналізація не обов'язково відбудеться. Але якщо рішення буде, то можна буде швидко все зробити і в легальному полі", – висловив думку Євген Дубогриз.

При цьому існує й інша думка: насправді Альфа-Банк не виводять, а фактично продають. Наприклад, за націоналізації Приватбанку відповідний закон у заключних положеннях вносив зміни до системи гарантування вкладів. Подібні зміни є й у нинішньому законопроекті, однак із нюансом – врегулювання Альфа-Банку проводиться вже без держави, тобто націоналізація – проміжний процес продажу банку новому власнику.

Виходячи з повідомлень у ЗМІ, на Альфа-Банк накинув оком інвестор з Азербайджану інвестхолдинг NEQSOL. Переговори велися з весни, і формат покупки передбачав не пряму покупку у російських бізнесменів, а опосередковану через націоналізацію. Очевидно, щоб "очистити" в очах міжнародних структур купівлю банку у підсанкційних осіб, а також щоб уникнути докапіталізації державою банку на 1 млрд грн.

Нагадаємо, Закревський пояснив, як Гетьманцев заважає видобутку газу в Україні