Права рука Володимира Зеленського Андрій Єрмак в інтерв’ю для Le Monde дає оцінку актуальній військову ситуацію та закликає надавати Україні «важку техніку». Він також наголошує на необхідності створення спецтрибуналу та посилення санкцій проти Росії.

Андрій Єрмак, очільник Офісу Президента Зеленського, у Києві 12 січня 2023 року.

У зануреному в темряву президентському палаці пізно ввечері 12 січня, Le Monde зустрівся з Андрієм Єрмаком, потужний керівник Офісу Президента України Володимира Зеленського. У величезній будівлі мішки з піском складені вздовж коридорів, біля підніжжя сходів, у кожному офісі зберігаються бронежилети, а двері кількох кімнат зачинені, аби зменшити ризик нападу. Солдати регулярно проводять обходи з ліхтариком у руках, щоб перевірити, чи не ховається за щільними шторами чи в кутку будівлі якийсь підозрілий предмет. Той, кого вважають “номером два” в українській владі, поговорив з нами про ситуацію на фронті та закликав провести міжнародний саміт щодо санкцій проти Москви.

Якою є ситуація в Бахмуті та Соледарі?

Ситуація складна, навіть дуже складна, це Верденська битва 21 століття, яка зараз відбувається в Бахмуті та Соледарі. Важкі бої тривають місяцями, і нашим бійцям вдається утримувати свої позиції. Росіяни кидають у бій злочинців, яких випускають з в’язниць, і які помирають, щойно потрапляють на лінію фронту. Їхні тіла залишаються на місцях, їх навіть не забирають, людських втрат з російської сторони багато, набагато більше, ніж з нашої. Ми явно більше цінуємо життя наших солдатів. Але перед нами людська маса, яка атакує, атакує, атакує безупинно. Соледар є ареною вуличних боїв, жодна сторона не контролює місто. Росіяни там присутні, але не контролюють місто. Ситуація складна, але ми вірні нашій головній меті у цій війні – звільнити наші території, повністю відновити територіальну цілісність України.

Чи боїтеся ви нової мобілізації російських солдатів, які можуть подолати українську оборону?

З 24 лютого 2022 року ми вже нічого не боїмося. Щоб виграти цю війну, нам потрібна додаткова військова техніка, важка техніка. Наша співпраця з нашими союзниками продовжується, і все, що я можу вам наразі сказати, це те, що ми почали отримувати важку техніку. І так буде й надалі, тому що я знаю, що наші партнери й надалі підтримуватимуть нас усіма можливими способами.

Як ви розцінюєте те, що військові дії в Україні очолив начальник Генштабу Росії Валерій Герасімов?

Це доказ того, що у них проблеми, що вони не задоволені своїми результатами, що вони не прогресують на полі, і це хороші новини для нас.

Чи означає це кінець гібридної війни, де також атакують цивільну інфраструктуру?

Ні, і ми знаємо, чому вони атакують нашу інфраструктуру: для того, щоб позбавити наше населення основного забезпечення – води та електрики. Але ви самі бачите, що українці тримають моральний дух і виявляють мужність, незважаючи на масовані обстріли. За одну новорічну ніч на Україну впало двісті ракет і безпілотників, і так може продовжуватися.

Ви боїтеся нового наступу з Білорусі?

Ми не віримо, що Білорусь готова відкрито вступити в цю війну, навіть якщо ми і не забуваємо, що перші ракети були запущені 24 лютого з її території. Але, звичайно, ризик існує, коли ми бачимо концентрацію російських солдатів і військової техніки на білоруській території.

Популярні новини зараз

"Картина набагато жахливіша": Директор ЦРУ зробив тривожну заяву щодо України

Трамп прокоментував допомогу Україні після проєкту Джонсона

Відразу на 25 гривень: в Україні різко змінилися ціни на яйця та олію

Українцям призупинили обмін та продовження прав водія за кордоном: причина

Показати ще

Наприкінці 2022 року Євросоюз запропонував створити спеціальний трибунал для «російських злочинів». Чи збираєтесь ви брати участь у цьому проекті?

Для нас це дуже важливо, і, на жаль, через вісімдесят років після Нюрнберга ми у Європі знову обговорюємо створення трибуналу для розгляду воєнних злочинів, це сумне повернення в минуле. Але подивіться, що відбувається в Україні, наприклад в Ірпіні чи Бучі, подивіться на випадки катувань, зґвалтувань, вбивств мирних жителів, і ви зрозумієте, що найвище політичне чи військове керівництво, ті, хто віддавав накази, повинні бути засуджені. . Ми вітаємо підтримку багатьох країн, ми досягли прогресу та налаштовані оптимістично. У нас в Офісі Президента є команда, яка займається цим питанням і багато їздить. Ми працюємо з нашими партнерами над резолюцією ООН щодо створення спецтрибуналу. Це важлива робота, яка буде продовжуватися. Рішення про створення Нюрнберзького трибуналу було прийнято за два роки до закінчення Другої світової війни, тому чекати не варто, і я сподіваюся, що резолюція буде готова в першій половині цього року.

Чи є у вас контакти з Москвою?

Єдиний наш контакт з Росією обмежується переговорами про обмін полоненими. Кілька десятків повернулися. Я ніколи не міг уявити, що побачу в реальному житті те, що читав у книгах і фільмах. Свідчення тих, хто повернувся з Оленівки (в’язниця, відкрита росіянами в Донецькій області, де 29 липня 2022 року після обстрілу загинули 53 українські в’язні, за який обидві воюючі сторони відкидають відповідальність) чи з інших місць, шокуючі та жахливі. Жодна міжнародна організація їх не відвідувала, хоча це їх зобов’язання. Ці в’язниці – це ні що інше, як концентраційні табори 21 століття, і вони знаходяться на європейській землі.

Яку міжнародну організацію ви маєте на увазі?

Міжнародний Комітет Червоного Хреста (МКЧХ)! Я зустрічався тут, у Києві, з її керівником [Мір’яною Сполярич Еггер], пояснив їй факти, я організував зустріч з родичами та дружинами в’язнів. Я не приймаю, коли мені кажуть, що ніхто не може відвідувати в'язницю, тому що для цього у нього немає дозволу. Тим часом представники МКЧХ їдуть слухати свідчення госпіталізованих російських військових, які повертаються з фронту, де ґвалтували наших жінок, вбивали наших дітей. Щодо Оленівської тюрми, де росіяни вбили півсотні наших солдатів, наших героїв, не можна місяцями чекати дозволу на відвідування, це неприйнятно. Світу потрібна організація, яка буде на висоті місії, яка на неї покладена.

Чи варто посилювати санкції проти Росії?

Деякі санкції не працюють. Треба дивитися на факти: якщо ця війна триває, значить, санкцій недостатньо. Однак вони є однією з найважливіших видів зброї проти Росії, тому ми повинні діяти швидко, навіть якщо кожен новий пакет санкцій вимагає багато роботи. Ми також повинні йти далі. Тому я закликаю організувати саміт, міжнародну конференцію щодо санкцій проти Росії, щоб зробити оцінку і проаналізувати результати і виробити плани на майбутнє. Наприклад, ви вважаєте нормальним, що росіянки, які залишаються в Євросоюзі, телефонують своїм чоловікам, щоб спонукати їх ґвалтувати та вбивати українців? Ви дійсно хочете, щоб ці росіяни були у Франції, навчалися в Сорбонні? Ви навіть приймаєте у себе росіян, які публічно кажуть, що Франція для них ворог. Я цього не розумію.

У грудні 2022 року Еммануель Макрон повторив своє бажання надати Україні гарантії безпеки, як і Росії. Ви згодні?

Я прочитав ці висловлювання в українській пресі і не знаю, в якому контексті вони були зроблені. Але я можу судити лише про діях, по вчинках, і Франція була і залишається на нашому боці. Але якщо ви мене запитаєте, чи потрібні Росії гарантії безпеки, я вам відразу скажу, що я проти.

Ви розумієте, що компанії, які присутні в Росії, також присутні в Україні?

Покинути Росію в короткостроковій перспективі - це втрати, але в довгостроковій - виграш у плані репутації. Бренд продає не лише продукти, але й філософію, цінності. Як люксовий бренд, наприклад, може віддати свою продукцію в руки вбивць? Підприємствам є багато чого виграти від перебування в Україні, вони нам знадобляться під час відбудови. Протягом усієї війни Франція підтримувала нас, і ми це добре усвідомлюємо. Конференція, організована Президентом Макроном у грудні 2022 з метою відбудови і відновлення України була дуже важливою ініціативою, і зрештою нас об’єднує спільна історія, починаючи з київської Королеви Анни, дружини Генріха I, яка була королевою франків в одинадцятому столітті.

Олігархи зникли разом з війною?

Саме шляхом реформування інституцій ми покінчимо з олігархічною системою. Проблема не в тому, що є багаті люди, а в тому, що багаті купують політичний вплив, ставлять під загрозу свободу слова, захоплюючи засоби масової інформації або утримуючи монополії. Український народ буде пам’ятати, хто допомагав своїй країні, хто був тут чи за кордоном під час війни.

Джерело: Le Monde