Теракт у Франції в черговий раз довів просту істину: жодна сучасна держава не спроможна забезпечити власним громадянам безпечного існування винятково за рахунок діяльності спецслужб. Проти озброєних терористів нічого не можуть зробити не лише беззбройні цивільні, але й звичайні поліцейські, бо їх виявляється замало для протистояння навіть мізерному за чисельністю угрупованню в місці скупчення людей. Українцям варто про це пам’ятати, бо так звана антитерористична операція в на триває вже більш ніж півтора року. Тому питання самозахисту та захисту держави поступово має займати все більш значну частину в повсякденному дискурсі.
Але це не тільки філософія, але й економіка. Політики вже другий рік поспіль верзуть нісенітниці щодо того, що економічний занепад України спричинений лише війною з невідомо ким, бо офіційно в нас війни немає. Як немає й демократії, бо як зазначав президент США Бенджамін Франклін, портрет якого можна побачити на всіх 100-доларових банкнотах: «Демократія – це договір про правила між добре озброєними джентльменами». Тому, озброєння законослухняних громадян з метою підвищення безпеки в суспільстві не лише призводить до зростання демократії а й до росту економіки. Суттєвому, доречи.
Прийняття змін до Конституції, що регламентують право українців на збройний самозахист та захист майна й територіальної цілісності країни і, відповідно, закону, що врегульовує питання придбання, володіння, зберігання та застосування зброї цивільними, дозволить впродовж 3-5 років збільшити ВВП України на 80-100 млрд грн. або на 5-7% (в цінах 2015 року).
Найбільший розвиток прогнозується у таких напрямках як:
- Виробництво зброї і боєприпасів
- На даний момент в Україні фактично відсутня власна зброярська галузь, яка повинна задовольняти цивільного населення у стрілецькій зброї (мисливської гладкоствольної, нарізної та короткостовольної) та набоях до неї. Відповідно, немає виробництва й спеціалізованих видів стрілецької зброї – учбової та спортивної, і вітчизняні біатлоністи та стрілки на всіх змаганнях використовують зброю та набої іноземного виробництва.
- Якщо ємність ринку стрілецької зброї для потреб населення можна оцінити достатньо чітко (про що піде мова нижче), то ємність ринку боєприпасів порахувати складно, але орієнтовно потреба декілька мільярдів одиниць на рік. Зараз ніхто не зможе спрогнозувати середню вартість одного набою, але для орієнтиру можу зазначити, що один набій до мисливської рушниці коштує від 10 до 15 грн, до нарізного карабіну – 20-25 грн, до пістолету – 15-20 грн. Тобто в сучасних цінах ринок боєприпасів для стрілецької зброї цивільного призначення це десятки мільярдів гривень. Окрім того, часткове, вітчизняне виробництво набоїв могло б задовільними потреби армії. Нагадаю, що сучасні запаси набоїв робились ще у 80-их роках минулого сторіччя. Зараз спливає 35 років боєприпасам радянського виробництва і їх потрібно замінювати на нові. До 2020 потреба Збройних сил України – 15-17 млрд набоїв на рік. І головна проблема із початком виробництва набоїв та залученням до цього процесу іноземних інвестицій – це відсутність законодавчого врегулювання цієї діяльності.
- Продаж зброї на первинному ринку та вторинному ринках
- З сучасних 20 тис дозволів на придбання мисливської зброї на місяць в перші роки після прийняття законодавчої бази їх кількість може потроїтись (до 50-60 тис на місяц – 600-700 тис на рік), хоча згодом можна очікувати на скорочення до сучасних меж
- Скоріш за все, що всі, хто вже мають мисливську зброю, в найближчі 2-3 роки придбають й нарізну коротко ствольну зброю, а це щонайменше 1,5 мільони осіб
- Кількість магазинів (мережа продажу) буде збільшена орієнтовно в 4 рази, відповідно збільшиться кількість робочих місць
- Навчання поводження зі зброєю
- Має бути створена система навчань майбутніх власників зброї. Її розгалуженість буде не меншою, ніж зараз має система підготовки водіїв, а це близько 2500 автошкіл по всій Україні, де щорічно навчаються до 150 тис осіб. Оскільки дозволів на володіння зброєю видається, як заначалось вище близько 240-250 тис на рік, то кількість центрів навчання може бути й більшою за мережу автошкіл приблизно на дві третини, тобто – близько 4000 по країні. До цього ж додається розвиток мережі тирів та стрілецьких комплексів, які можуть бути як частиною/підрозділом школи, так й окремими бізнес-одиницями.
- Вартість навчання майбутніх зброярів (власників зброї) може бути співставною із вартістю навчання на курсах водіїв – 4 тис – 6 тис грн.
- Навчання поводженню зі зброєю в разі прийняття закону 1135-1 буде необхідною та обов’язковою умовою отримання дозволу на її придбання
- Подібний бізнес з навчання є максимально прозорим та легальним, оскільки кожна школа несе відповідальність за законом за якість навчання. Більш того, персональну відповідальність нестиме кожен тренер. Тому його оподаткування не викликатиме жодних проблем
- Окремо постає питання запровадження (скоріше відновлення) військової підготовки в школі, потребуватиме забезпечити щонайменше 500 тис учнів-юнаків 10-12 классів (з 2016 року) стрілецькою зброєю для навчання та набоями до неї. Але поки що концепція патріотичного виховання залишається не буде зрозумілою, тому розглядати потреби цього типу навчання у коштах и засобах зараз не досить доцільно, але згадати про нього вважаю за потрібне
- Охоронна діяльність
- За даними профільних асоціацій в структурі охоронного бізнесу працює щонайменше 400-500 тис осіб. Розширення ринку охоронних послуг відбувається щорічно через погіршення криміногенної ситуації в країні. Після введення в дію закон про «Цивільну зброє та боєприпаси», та отримання охоронцями можливості легально використовувати коротко ствольну нарізну та гладкоствольну зброю для захисту охороняємих осіб та майна призведе до масового озброєння цієї категорії населення коротко ствольної нарізною зброєю та викличе потребу у забезпеченні їх службовою зброєю з боку роботодавця, проведенні навчань та регулярних занять із стрілецької підготовки. Лише щорічне підтвердження кваліфікаційних вимог щодо володіння пістолетом та карабіном (рушницею) це 3 млрд грн в сучасних цінах лише за самі набої до них (щонайменше 80 – на пістолет, 120 – карабін)
- Ремонт, тюнінг та кастомізація зброї
- Кількість ремонтних майстерень збільшиться пропорційно зростанню мережі закладів продажу
Наразі важко оцінити економічний ефект від розвитку супутніх та дотичних галузей та підгалузей, наприклад таких як:
- Колекціонування зброї
- Виробництва та продажу іграшкової зброї
- Виставкової діяльністі
- Спеціалізованих зброярських друкованих ЗМІ та появи ТВ й радіопрограм, цільовою аудиторією яких буде зброярська спільнота
- Тактичної медицини.
Але вважаю за потрібне згадати й про них, бо сервіс завжди розвивається поряд із іншими видами бізнесу та додає свою частку у розвиток економіки країни.
Також вважаю за доцільне нагадати, навчання, ремонт, тюнінг та кастомізація зброї, організація тирів та стрілецьких комплексів й інші сервісних послуги будуть надаватися переважно малими приватними підприємствми, які отримають ліцензії в Мін’юсті на подібну діяльність (це кошти для держбюджету) та будуть сплачувати податки на місцевому рівні, як передбачено стратегією фінансової децентралізації, що зараз впроваджується Урядом за підтримки Парламенту. Тобто розвиток зброярської галузі в призведе до збільшення доходів як державного, так і місцевих бюджетів.
Таким чином збільшення рівня безпеки безпосередньо пов’язане із розвитком економіки. І це не враховуючи кумулятивний ефект від зменшення кількості злочинів проти власності. Але це тема для зовсім інших матеріалів.
