17 березня відбувся черговий прояв державної зради з боку української влади, було прийнято зміни до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування для окремих районів Донецької і Луганської областей». У Верховній Раді практично реанімувалася так звана «ширка» часів Віктора Януковича. Дві провладні фракції «Блок Петра Порошенка» і «Народний фронт» разом із своїми колишніми колегами по ПР із груп «Відродження» та «Воля народу», повторюючи як мантру, що терористи і РФ проти цього закону, проголосували за фактично законодавче оформлення здачі Україною частини своєї території на Донбасі.

Варто зазначити, що у цьому процесі взяла участь і фракція «Об’єднання «Самопоміч», без якої і так вистачало голосів для успішного проштовхування здачі національних інтересів, купившись на нічого не вартісний закон від влади про окупацію цих територій. По-перше, Україна як несла так і далі продовжуватиме нести фінансове навантаження у вигляді підтримки терористів, постаючи електроенергію та газ на тепер вже де-юре окуповані території, по-друге, цей закон входить у дисонанс із юридичним статусом АТО, оскільки окупація території передбачає не проведення АТО, а введення воєнного стану, проведення загальної мобілізації і військових операцій із звільнення цих територій від окупантів. Але з огляду на курс президента України щодо «сліпого» дотримання мінських домовленостей, очікувати на це не доводиться.

Неприйнятність і злочинність цього закону полягає в тому, що Україна практично законодавчо легалізувала Мінські домовленості, відторгнувши частину Донбасу. Згідно з оновленим законом, райони Донбасу, які контролюють самопроголошені «ДНР» і «ЛНР», отримають спеціальний статус самоврядування лише після проведення місцевих виборів. Відтак тепер, у разі виконання цього закону, на де-факто окупованих Росією українських територіях, на Донбасі буде легалізована влада теперішніх бойовиків, або їх послідовників, які воювали проти ЗСУ, НГУ та добровольчих батальйонів, на кшталт ДУК Правий сектор. Вони будуть обрані до органів місцевого самоврядування, сформують свої органи прокуратури і суди. Потім потраплять до ВР у якості народних депутатів, оскільки не викликає жодного сумніву, що саме вони будуть обрані до парламенту від цих де-факто і де-юре окупованих територій, адже на Донбасі завжди обирали переважно тільки «своїх». А після АТО і поготів, керуючись антиукраїнськими настроями, будуть обрані саме ці бойовики, інспіровані російськими спецслужбами провідники російських інтересів, які масово залишаться на Донбасі і будуть суттєво впливати як на внутрішню так і зовнішню політику вищого законодавчого органу України.

Найімовірніше і левова частка іншої частини Донбасу, що знаходиться під українською владою, також проголосує за сепаратистів і агентів Кремля, оскільки мають далеко не проукраїнські, державницькі настрої, що не могли змінитися за час проведення АТО. Адже українська влада фактично нічого не зробила для інформаційно-роз’яснювальної роботи серед мешканців цього регіону, як власне, нічого не робилося протягом усього часу існування української держави, через що і був втрачений Крим та частина Донбасу. Більше того, українці з власної кишені ще й профінансують прихід до влади теперішніх сепаратистів, і їх діяльність в якості загонів народної міліції на цих територіях, відповідно до мінських угод. Таким чином, на окупованій території Донбасу, фактично утворюється автономне утворення, що вороже налаштоване до української державності, незважаючи на всі запевнення про зворотнє владної верхівки України.

Наразі, єдине на що нам доводиться сподіватися, що РФ раптом не змінить своє рішення не погоджуватись на виконання так званими ЛНР і ДНР цього закону, як вже було оголошено і керівником МЗС РФ С. Лавровим і очільниками цих злочинних угрупувань. Прогнозуючи подальший розвиток подій відповідно до оновленого закону щодо спеціального статусу для окремих районів Донбасу, найімовірніше відбудеться зрив мінських домовленостей унаслідок нової ескалації конфлікту з боку бойовиків і відповідно нівелювання оновленого закону про самоврядування цих територій. Про це вже свідчать повідомлення штабу АТО про формування ударних угруповувань російсько-терористичних військ на критично важливих напрямках лінії фронту, а також факти просування та закріплення на території в Луганській області, яку контролюють сили АТО.