Українська, створена компанією Fire-Point ракета FP-5 Flamingo, не є «чудо-зброєю», яка може змусити Росію завершити війну на умовах України. Однак це зовсім не означає, що появу цієї розробки слід ігнорувати. Навпаки — варто звернути увагу на цю подію, тим більше, що вона має вимір не лише військовий, а насамперед політичний.
Анонімний експерт, цитований журналом The Economist, сказав, що спершу, коли дізнався про параметри Flamingo, був дуже скептичним. Його сумніви викликало і те, що команда, яка створила ракету — співробітники Fire Point — не мала багаторічного досвіду в галузі, а самі конструкторські роботи тривали лише кілька місяців, а не довгі роки, як це зазвичай буває із західними аналогами. «Але коли я побачив ракету, — зізнався він журналістам, — я був приголомшений».
Відомо, що проєктні роботи, які привели до створення Flamingo, розпочалися восени 2024 року та були пов’язані з розмовою Володимира Зеленського з Джо Байденом. Тоді український президент нібито запропонував передати Україні американські крилаті ракети Tomahawk, на що Байден відреагував рішуче й навіть емоційно негативно.
Українська сторона, в рамках сформульованого тоді «плану перемоги», хотіла чинити більший тиск на Росію, завдаючи ракетних ударів дальнього радіуса по цілях у глибині країни, зокрема по важливих промислових об’єктах. Білий дім вважав, що така стратегія занадто ескалаційна. Саме ця розбіжність у підходах стала підставою початку робіт над Flamingo. І створення ракети може вплинути не лише на подальший перебіг війни, а й на рівень свободи дій Києва. Це автоматично означає зменшення можливості американського тиску і обмеження свободи дій Білого дому, особливо у питанні умов завершення війни.
США традиційно неохоче передають союзникам можливості завдавати ударів ракетами далекої дії, залишаючи за собою «останнє слово» — тобто Вашингтон має надати згоду на атаку, наприклад, за допомогою Tomahawk. Саме тому на британських військових кораблях, оснащених цими системами, присутній американський офіцер зв’язку. Формально відмову передати Україні Tomahawk можна пояснити угодою Missile Technology Control Regime від 1987 року, що обмежує поширення ракетних систем. Ця угода стосується передусім ракет ближчої дії, але накладає також обмеження на системи класу Flamingo.
Варто памятати, що Україна є стороною цієї угоди (з 1998 року). Водночас у спеціальному додатку до договору зафіксовано, що обмеження не поширюються на обмін технологіями і системами між країнами НАТО, чим підтверджується, наприклад, передача США систем Trident Великій Британії. Однак якщо Україна, як заявляли і Джо Байден, і Дональд Трамп, має залишатися поза НАТО, це означатиме, що навіть після завершення війни вона не отримає від союзників технологій і систем, здатних уражати цілі в глибині Росії. У ситуації, коли Москва не лише володіє такими можливостями, але й застосовує їх у масовому масштабі, згода Києва на такий стан справ означала б прийняття очевидної асиметрії сил.
До політичних і стратегічних питань, пов’язаних із Flamingo, ще варто буде повернутися. А зараз приділимо трохи більше уваги технічній характеристиці української крилатої ракети та думкам експертів про неї, пам’ятаючи також, що й ці оцінки мають політичний контекст.
Що стосується технічних питань, варто згадати, що, за словами конструкторів з Fire Point, натхненням для них були німецькі ракети V-2 часів Другої світової війни та радянські Ту-141 «Стриж», які надійшли на озброєння Збройних сил СРСР у 1970-х роках. Це не новаторські конструкції, й уже у грудні 2022 року українські медіа, що спеціалізуються на військовій тематиці, повідомляли про спроби переобладнати Ту-141 «Стриж» у крилаті ракети. Тодішні спроби не були обнадійливими, хоча з’являлися повідомлення про два удари по російських авіабазах — в Енгельсі та Дягілєво, у результаті яких було підтверджено знищення щонайменше одного стратегічного бомбардувальника Ту-95МС.
Різниця між «Стриж» і Flamingo є принциповою. Перший мав дальність до 1000 км, тоді як нова розробка має радіус дії близько 3000 км. Також істотно відрізняються бойові частини: «Стриж» ніс 100 кг вибухівки, тоді як Flamingo — 1150 кг. На думку деяких експертів, бойова частина має західне походження. Видання Defense Express припустило, що це може бути американська авіабомба загального призначення Mk 84 (907 кг) або протибункерна бомба BLU-109/B подібної маси, здатна пробивати майже два метри армованого бетону.
Фахівці також вказують на слабкі сторони Flamingo. Це велика конструкція, й беручи до уваги траєкторію польоту, особливо на початковій фазі, ракета, найімовірніше, буде легкою ціллю для російських радарних систем. Один із експертів, із яким спілкувалися журналісти The Economist, сказав: «З повної дистанції російський винищувач матиме достатньо часу, щоб зробити собі перерву на цигарку».
Аналітики Defence Express звертають увагу на розміри Flamingo: розмах крил становить 6 метрів, що унеможливлює її розміщення в контейнері й відповідно подовжує час підготовки до старту. Вони зазначають, що за конструкцією FP-5 Flamingo більше схожа на американські крилаті ракети MGM-1 Matador та MGM-13 Mace 1950–60-х років. Наприклад, MGM-13 Mace мала стартову масу 8,5 тонни, 7-метрові крила та дальність до 2400 км.
Ймовірно, FP-5 Flamingo також не використовує технологій, які знижують її радарну помітність, тобто є «видимою» для російських винищувачів. Знизити ризик виявлення може політ на малій висоті, але й це не гарантує успіху.
"Я не задоволений нічим": Трамп на межі зриву через впертість Путіна та Зеленського
НБУ припинив друк двох популярних банкнот: які гривні зникнуть з обігу
В Україні знайшлися найдорожчі гриби у світі: як вони виглядають і де шукати
В Україні з обігу виведуть популярну банкноту: які купюри замінять
Безперечною перевагою є ціна. Я був у компанії Fire Point кілька разів, і, за словами директорки Ірини Терех та власника, який не виступає публічно, ця розробка у 20 разів дешевша за американські аналоги подібного радіуса дії й маси бойової частини.
Окреме питання — це здатність України до масштабування виробництва. Лише масове використання Flamingo може змінити баланс сил у війні. У компанії заявляють, що наразі виробничі потужності становлять одну ракету на добу, незабаром — три, а з жовтня — до семи.
Якщо ці оцінки підтвердяться, то вже незабаром Україна зможе наслідувати російську тактику комбінованих ударів як із використанням крилатих ракет дальнього радіуса, так і дронів FP-1, які також виробляє Fire Point. Про ці дрони колишній французький військовий Клод Шенюї, який нині працює в оборонній торговій групі, сказав: «Я вважаю, що це найкращі дрони, а можливо, одні з найкращих українських дронів. Коли війна в Україні закінчиться, вони заполонять ринок».
Цей елемент майбутньої боротьби за частку на світових ринках також важливий, якщо врахувати загальний контекст подій в Україні та навколо неї. Тим більше, що згідно з останніми дослідженнями, 92% українських оборонних компаній очікують на скасування заборони експорту й готові до швидкої міжнародної експансії.
Повертаючись до розробок Fire Point, варто відзначити, що їхні далекобійні дрони досягли ефективності 1 до 526, якщо враховувати співвідношення вартості «використаних» систем та оцінених збитків від авіанальотів. Доповнення цих можливостей системами Flamingo дозволить проводити насичені удари, що виснажуватимуть російську протиповітряну оборону. Це означає, що навіть якщо більша кількість Flamingo буде збиватися, ніж їхніх американських аналогів, то все одно загальна ефективність комбінованих атак із використанням дронів і ракет Flamingo зростатиме.
Українська сторона вже зараз, лише за рахунок далекобійних дронів, змогла вивести з ладу 17% потужностей російського нафтопереробного сектору. Якщо восени Україна зможе проводити комбіновані атаки та масштабно застосовувати Flamingo, це, безумовно, негативно вплине на здатність Росії продовжувати війну.
Це не означатиме, що Росія прийме українські умови завершення війни, але поставить перед Путіним стратегічну дилему ескалації. У чому вона полягає? Російський президент не зможе адекватно відповісти на українські удари. Досі російська тактика масованих ударів як балістичними, так і крилатими ракетами (Іскандер і Х-101), а також дронами «Герань» не призвела до зламу волі України до опору. Більше того, цю тактику складно масштабувати, оскільки російські виробничі можливості обмежені.
Немає сумнівів, що одними з перших цілей, які атакує Україна за допомогою нових ракет, стануть заводи в Іжевську та промислова зона Алабуга в Татарстані. Отже, у Путіна не буде комфорту відповісти ескалацією конвенційними засобами. Якщо українські атаки будуть масованими й російське суспільство почне сприймати їх як перенесення війни на територію РФ, єдиною опцією Кремля може стати демонстративне застосування малопотужного ядерного заряду. Навіть якщо такий вибух буде здійснено над незаселеними територіями й не призведе до жертв, політичні витрати для Росії будуть великими й важко прогнозованими.
Може статися, що Китай почне чинити тиск на завершення війни, і це буде невигідно як Москві, так і, парадоксально, Вашингтону.
У цьому випадку справа не лише в тому, що Трамп мріє про Нобелівську премію миру і хоче виступати «миротворцем». Якщо завдяки українській тактиці із застосуванням ракет Flamingo зросте ймовірність завершення війни, то очевидно, що можливості США і нинішньої адміністрації, зусилля якої не призвели до припинення вогню та початку переговорів, будуть зменшуватися.
Більше того, якщо Україна стане виробником ефективної зброї далекого радіуса дії, то серед європейських країн може з’явитися спокуса «заміщати» американські можливості імпортом або спільною розробкою українських рішень. У результаті Вашингтон може втратити частину свободи маневру у відносинах з європейськими союзниками. Так само несприятливими для США можуть стати й можливі зміни у політиці Китаю — зокрема, активніша участь Пекіна у питанні завершення війни.
Варто мати це на увазі, особливо тому, що кілька днів тому у Kyiv Independent з’явилася стаття, автори якої звинуватили власників Fire Point (Єгора Скалягу та Дениса Штильєрмана) у зв’язках з адміністрацією Зеленського (зокрема з Єрмаком) та з Тимуром Міндичем, співвласником «Кварталу 95», компанії, з якою співпрацював Зеленський до того, як став президентом. У статті також містилася інформація про розслідування, яке начебто розпочало НАБУ — спеціальна антикорупційна прокуратура — щодо можливих підозр у завищенні цін продукції, яку Fire Point постачає державі.
НАБУ у спеціальній заяві повідомило, що «не веде розслідування», яке стосується ракет Flamingo. Важливо пам’ятати, що в Україні поширене переконання, що антикорупційна прокуратура перебуває під політичним впливом американців, і її справи не завжди спрямовані виключно на викорінення корупції, а можуть бути пов’язані зі стратегічними інтересами Вашингтона. У цьому тоні неодноразово висловлювалася Юлія Тимошенко (Батьківщина), а також писали ЗМІ. Мустафа Джемілєв, лідер кримськотатарської меншини в Україні та народний депутат, публічно заявив, що підтримав нещодавню й контроверсійну поправку до закону про НАБУ саме з цієї причини. На його думку, прокуратура «знаходиться під зовнішнім впливом, у тому числі президента США Дональда Трампа», і зменшення незалежності НАБУ було необхідним, адже інакше Україна могла б бути змушена укласти невигідний мир із Росією, а інструментом тиску стали б розслідування антикорупційної прокуратури.
Чому це важливо у питанні ракет Flamingo? Тому що «вузьким місцем» у масштабуванні виробництва є саме можливості зі створення силових установок. Ракета такої ваги й розмірів повинна використовувати, як стверджують експерти українського порталу Defence Express, двигуни з тягою на рівні 20–23 кН. Це клас великих двигунів, більш типовий для сучасних навчальних літаків або невеликих бізнес-джетів. Найімовірніше, у випадку Flamingo ми маємо справу з повнорозмірними авіаційними двигунами, а не зі спеціалізованими компактними ракетними моторами.
І тут «собака заритий». Щоб запустити виробництво у потрібних масштабах (а лише масовий випуск таких ракет дає Україні шанс), необхідна велика фабрика у безпечній локації. Fire Point має розподілену й дубльовану систему виготовлення компонентів та спроможність до фінального складання готових виробів, але виробництво двигунів — це зовсім інше завдання. Для цього компанії потрібне партнерство з європейськими структурами.
Переговори вже тривають — і не лише з данцями, адже, як мені вдалося з’ясувати, компанія також розглядає можливість будівництва заводу у Польщі. Публікації у пресі про сумнівні зв’язки чи навіть потенційну участь у «корупційних схемах» нікого особливо не вражають в Україні, оскільки головним є здатність підтримувати воєнні зусилля. Проте в Європі ситуація інакша: втрати репутації можуть ускладнити Fire Point створення нових фабрик і розгортання виробництва.
Парадоксально, але позбавлення Зеленського можливості здійснювати стратегічні удари власними ракетними системами нині вигідне не лише Путіну, а й Трампу та американському оборонному сектору, який дуже уважно стежить за розвитком української конкуренції. У центрі цієї уваги опинилася Fire Point. І не тому, що вона здатна створювати wunderwaffe, а тому, що здобуття нових спроможностей розширює стратегічний простір маневру України й, відповідно, Європи, а натомість звужує простір Сполучених Штатів.
