Киргизстан між двох вогнів - санкціями Заходу та залежністю від Росії

Киргизстан як ланка для обходу санкцій

З початком повномасштабного вторгнення РФ до України, експорт з Киргизстану до Росії зріс більш ніж удвічі, а імпорт із Китаю майже потроївся. За кордон стали відправляти товари, які раніше не були характерними для експорту Киргизстану.

Все вказувало на те, що Бішкек бере активну участь в допомозі Москві отримувати підсанкційні або товари подвійного призначення. Збільшення імпорту з КНР свідчить про типову китайську схему: відправляти товари не напряму, а через треті країни. Влітку 2023 року на чотири киргизькі компанії були накладені перші американські санкції, незважаючи на те, що чиновники Киргизстану відкидали звинувачення в участі в обході санкцій.

Окрім цього, саме в той час на Заході почали все активніше лунати заяви про покарання третіх країн за участь в обході санкцій.

Зміна вектору

Таким чином, Киргизстан вирішив діяти. Наприкінці 2024 року Національний банк Киргизстану (НБКР) заборонив банкам проводити платежі за контрактами на товари, роботи чи послуги, які фактично не постачаються на територію Киргизстану. Тобто після цього транзит товарів через країну ускладнився, адже вони не постачалися напряму до Киргизстану.

Для мінімізації ризиків санкцій влада вдалася до структурних змін у банківському секторі. Усі розрахунки в російських рублях були централізовані через два банки: “Керемет Банк” та “Капітал Банк Центральної Азії”. Президент Киргизстану Садир Жапаров пояснював, що влада свідомо обмежила операції з рублем лише двома банками під контролем держави, аби убезпечити решту фінансової системи. Це означало, що тепер усі міждержавні транзакції в рублях повинні були проходити лише через один канал.

Захід усе одно вводить санкції

Незважаючи на реформи, у січні 2025-го Сполучені Штати запровадили санкції проти киргизького «Керемет Банку», звинувативши його у створенні фінансового хабу для торговельних платежів на користь Москви.

Міністерство фінансів США заявило, що цей середній за розмірами банк сприяв проведенню транзакцій для російського підсанкційного банку «Промсвязьбанк» і використовувався для обходу cанкцій. Наступним кроком стали обмеження вже з боку Лондона. 20 серпня 2025 року Велика Британія оголосила про введення санкцій проти кількох киргизьких фінансових структур. Під обмеження знову потрапив державний «Капітал Банк Центральної Азії» разом з його директором Кантеміром Чалбаєвим. Британська сторона заявила, що цей банк використовувався Москвою для оплати військових товарів. Одночасно Лондон завдав удару й по новітніх каналах фінансів, що виникли останнім часом.

У центрі уваги опинилася криптовалютна інфраструктура навколо стейблкоїна “A7A5”, створеного в Киргизстані. Цей цифровий токен прив’язаний до курсу російського рубля та, за твердженням влади Британії, був навмисно запущений, щоб допомогти Росії обходити санкції. За оцінками Financial Times, токен A7A5 лише за перші чотири місяці існування прокачав близько $9,3 млрд – колосальний обсяг транзакцій, непропорційний розмірам киргизької економіки. Токен A7A5 торгувався переважно на платформі Grinex, яка, за даними західних слідчих, є наступником сумнозвісної російської біржі Garantex (закритої та санкціонованої США і ЄС за відмивання грошей).

Також в екосистемі брав участь криптообмінник Meer – його інфраструктурою займалася компанія CJSC “Tengricoin”, яка опинилася у списку санкцій Британії. Безпосереднім же емітентом стейблкоїна A7A5 була киргизька фірма “Old Vector” – саме ця компанія запустила рубльовий криптотокен для транскордонних розрахунків. Її було внесено у санкційний перелік разом з пов’язаними особами. Так, під санкціями опинився Леонід Шумаков, якого вважають директором проєкту A7A5. Таким чином, Британія фактично заблокувала всю “екосистему” рубльового стейблкоїна – банк-розрахунковий центр, дві криптобіржі (Grinex і Meer), емітента токена та ключових бенефіціарів.

Більше того, з’ясувалося, що російсько-молдовський олігарх Ілан Шор, який перебуває під санкціями США, придбав контрольний пакет акцій «Керемет Банку». На думку Вашингтона, це могло бути частиною прихованої схеми реекспорту до Росії товарів подвійного призначення та фінансування її оборонного сектору. Британські санкції також торкнулися Altair Holding S.A. – компанії в Люксембурзі, пов’язаної з Іланом Шором. Більше того, криптовалютні схеми Киргизстану використовувалися для фінансування проросійських сил у Молдові. Допомагав у цьому вищезгаданий Ілан Шор.

Про це заявив Андрей Курерару – експерт з публічної політики WatchDog.MD.

Киргизстан відкидає звинувачення

Бішкек болісно сприйняв рішення США та Британії та наполягав на своїй невинуватості. Президент Садир Жапаров різко розкритикував західні санкції, назвавши їх бездоказовими та політично вмотивованими. Глава держави заявив, що ні Лондон, ні Вашингтон не надали конкретних фактів порушень з боку киргизьких фінансових установ: “Жодного доказу нам не представили… і їх просто не існує,”. Жапаров закликав Захід “не політизувати економіку”. За його словами, Киргизстан сумлінно дотримується міжнародних зобов’язань і не займається протиправними схемами.

Жапаров детально пояснив логіку дій свого уряду, аби зняти підозри у подвійній грі. Він нагадав, що для запобігання санкційних ризиків було прийнято непросте рішення: обмежити роботу з російським рублем тільки державними банками. Більше того, президент заявив, що після санкцій проти «Керемет Банку» в січні, Бішкек намагався налагодити діалог із США: влада навіть запропонувала незалежний аудит киргизьких банків щоб міжнародні експерти перевірили транзакції і розвіяли підозри. Однак, за словами Жапарова, американська сторона відмовилася від цієї пропозиції.

Понад те, уряд запевняє, що продовжить діалог з Заходом, щоб зняти непорозуміння. Так, після американських санкцій у січні перший віцепрем’єр Даніяр Амангельдієв зустрічався з послом США та навіть їздив до Вашингтона для переговорів із Управлінням контролю за іноземними активами Мінфіну США.

Наслідки

Джерела TransCaspianUA у банківському секторі Киргизстану запевняють, що ситуація для країни дуже важка. Так, згадана заборона на оплату товарів, що не постачаються напряму до країни, майже вбила транзит через Киргизстан. Багато бізнесів через це стали користуватися іншими шляхами.

Однак, інсайдери все ж переконані, що Бішкеку все одно необхідно віддалятися від Росії, оскільки Киргизстан занадто залежний від неї. Так, наводяться наступні дані:

• До 90% паливно-мастильних матеріалів імпортується з РФ;
• Більше 80% транскордонних платежів йде з Росії через трудових мігрантів;
• Логістика в обхід Росії досі не надто розвинена (особливу увагу звертають на Транскаспійський коридор, що не працює на повну).

Ситуація у Киргизстані наочно демонструє всю складність становища Центральної Азії. Регіон знаходиться далеко від Заходу, тому будь-які кроки в сторону від Росії є дуже складними.

Те, що вони все одно робляться – це хороший сигнал. Заходу, а особливо Сполученим Штатам, варто звертати на це увагу. Підхід нової адміністрації Трампа до діалогу може допомогти в цьому. Раніше західні уряди робили акцент на демократизацію та ліберальні реформи в інших країнах, що не завжди працювало.

Дональд Трамп ж робить акцент на бізнесовий підхід: особисті звʼязки, економічна співпраця тощо.

Центральна Азія є одним з ключових регіонів світу, де змагаються за вплив Росія, Китай та Захід. Дуже важливо, щоб останній не втратив шансу налагодити відносини із місцевими країнами. Особливо, коли для цього є всі можливості.