АРМА отримало вирок аудиторів

20 грудня 2023 р. Аудиторська компанія «Кроу Україна» завершила управлінський аудит Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) за 2022 р., який став першим за сім років «холодним душем» для чиновників, оголивши численні вади та проблеми сфер розшуку та менеджменту арештованих активів в Україні, яким у відповідних аудитах за попередні роки чомусь не приділялось належної уваги.

Повнота і достовірність аудитів за 2017 — 2021 рр. мають стати предметом ретельного вивчення Аудиторської палати України, а наразі зосередимось на фактах виявлених перевіркою діяльності Агентства за 2022 р.

Правова основа

АРМА щороку проходить зовнішній аудит діяльності, який проводиться виключно міжнародною або національною аудиторською компанією, яка є визнаною та має високу ділову репутацію (абз. 8 ч. 1 ст. 12 Спеціального закону). Кабінет Міністрів у Постанові від 24.10.2018 № 874 конкретизував, що мова йде про аудит фінансової звітності та операційний (управлінський) аудит діяльності.

Названі аудити покликано в першу чергу виявляти проблеми, що існують в роботі Агентства, забезпечувати контроль за його діяльністю та зміцнювати довіру суспільства до нього. Але про який контроль та довіру можна говорити, якщо такі аудити фактично стають ширмою для прикриття невиконання чиновниками своїх службових обовʼязків і їх невідповідності займаним посадам та виконуваній роботі.

Аналіз статистики

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 9 Спеціального закону АРМА проводить аналіз статистичних даних, результатів досліджень та іншої інформації про виявлення, розшук та управління активами.

Аудитори побачили відсутність контролю за достовірністю інформації, безсистемне накопичення статистичних даних, ручну обробку відомостей, неможливість зіставлення статистичних показників, через неоднакову повноту збору інформації щодо активів.

По суті підтвердилось те, що в квітні 2023 р. зʼясувала очолювана нардепом Ярославом Железняком Тимчасова слідча комісія Верховної Ради щодо роботи БЕБ, а саме, що чиновники Агентства вигадують статистику і оприлюднюють недостовірні відомості про активи, що дозволяє приховувати факти службової недбалості та перешкоджати здійсненню парламентського і громадського контролю за діяльністю АРМА.

Державна політика

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 9 Спеціального закону Агентство готує пропозиції щодо формування та реалізації державної політики у сфері виявлення, розшуку та управління активами, розробляє проекти нормативно-правових актів з цих питань.

Аудитори встановили, що ця державна функція не виконується повністю. АРМА не внесло в установленому порядку жоднен законопроєкт, акт Президента України чи Кабінету Міністрів України. Починаючи з 2018 р. зміни до Спеціального закону пропонували виключно народні депутати, переважно, як реакцію на викриття чергової корупції в Агентстві.

Понад сім років АРМА:

працює без чіткого нормативного регулювання здійснення управління корпоративними правами, у звʼязку з чим, в нього немає жодного успішного прикладу такого управління. На цій проблемі наголошено і у пп. 1 п. 4.3.3 Антикорупційної стратегії на 2021 — 2025 рр;

бере участь в свавіллі правоохоронців, які штучно обґрунтувують, що активи є речовими доказами, з метою їх передачі в управління Агентству за ст. 100 КПК України. Оскільки законодавством не передбачено порядку такої передачі стосовно активів, які арештовано з метою забезпечення спеціальної конфіскації, конфіскації майна, як виду покарання, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення;

не заповнює прогалини в законодавстві, що дозволяють йому ухилятися від здійснення реалізації активів через торги Prozorro.Sale та відбору управителів активів за допомогою системи закупівель Prozorro;

працює без затвердженого порядку відрядження до нього працівників інших державних органів, установ, організацій, як це передбачено ст. 8 Спеціального закону. Гранична чисельність працівників АРМА, яка наразі становить 266 осіб (за Постановою Кабміну від 29.12.2023 № 1410), не повинна була перевищувати 100 осіб. До Агентства мали відряджатися працівники, зокрема, з НАЗК, НАБУ, САП, Держфінмоніторингу, що істотно б зменшувало корупційні ризики та давалоб змогу забезпечувати високий рівень взаємодії між усіма субʼєктами відносин, повʼязаних із розшуком, арештом та менеджментом кримінальних активів (у такий спосіб функціонують аналогічні органи Франції, Румунії, Бельгії, Нідерландів).

Цей список буде продовжено далі за текстом.

Розшук активів

За п. 3 ч. 1 ст. 9 Спеціального закону АРМА виявляє, розшукує та проводить оцінку активів за зверненням слідчого, детектива, прокурора, суду (слідчого судді).

Аудитори наголосили на необхідності перегляду обсягу та змісту функціоналу центрального апарату і територіальних управлінь Агентства за цим напрямком діяльності, оскільки зараз він призводить до дублювання роботи, неефективного розподілу навантаження та невиправданої централізації, фактично монополії центрального апарату, який приймає всі без винятку рішення, навіть найдрібніші та незначні, що в принципі позбавляє сенсу існування територіальних управлінь.

Збирання, зберігання та передача інформації здійснюються в ручному режимі, без використання систем та/або програм автоматизованої обробки, що створює значні корупційні ризики та можливості для приховування фактів вчинення злочинів, їх обставин та наслідків.

Не виконується функція з проведення оцінки активів за зверненнями органів досудового розслідування, прокуратури та суду, яка дозволяє встановлювати вартість активів за безпосередньої участі останніх, на етапі до їх передачі в управління АРМА. Така оцінка дозволяє закріплювати нижню межу вартості активів в рішенні суду, що несе в собі значно менші корупційні ризики в порівнянні з оцінкою активів самостійно Агентством, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 9 Спеціального закону, коли їх вже передано йому в управління.

Менеджмент активів

Пункт 4 ч. 1 ст. 9 Спеціального закону передбачає, що АРМА проводить оцінку, веде облік та управляє активами.

Аудитори зʼясували, що відбір управителів активів здійснюється непрозоро в ручному режимі, без автоматизації процесів, без використання системи закупівель Prozorro та без належно затверджених кваліфікаційних критеріїв і конкурсних процедур. Управителі визначаються в умовах високого рівня корупційних ризиків, оскільки конкурсні відбори передбачають відвідування ними офісу Агентства та безпосереднє спілкування з чиновниками останнього, до голошення переможця конурсу.

Схожі застереження аудиторами висловлено і стосовно відборів оцінювачів, в яких, зокрема, належно не визначається мета проведення оцінки активів та не встановлюються чіткі критерії щодо відбору суб’єктів оціночної діяльності.

Ведення обліку активів імітується в ручному режимі у вигляді таблиці Microsoft Office Excel, без відображення інформації у регістрах бухгалтерського обліку, як наслідок ніхто в Україні не володіє актуальною інформацією про арештовані активи, завдяки чому чиновники можуть вигадувати статистичні показники, приховувати відомості про активи та свою службову недбалість, а також перешкоджати здійсненню парламентського і громадського контролю за діяльністю АРМА.

Весь цей хаос, на думку ревізорів, у 2017 — 2022 рр. спричинив недоотримання Держбюджетом доходів у розмірі десятків мільярдів гривень.

Фінансові показники

Видатки Держскарбниці на утримання Агентства в 2017 — 2022 рр. склали 1 млрд 229 млн грн. Натомість, надходження Держбюджету від менеджменту арештованих активів, за цей же період, становли 110 млн грн.

Зокрема, загальні доходи АРМА від менеджменту арештованих активів лише в 2020 — 2022 рр. склали близько 2 млрд грн, з яких лише 90 млн грн або менше 5% було перераховано до Держскарбниці. Понад 95% доходів (1 млрд 910 млн грн) Агентство спрямувало на компенсацію витрати управителів в розмірі 1 млрд 668 млн грн та стплату винагороди управителям в розмірі понад 200 млн грн.

Ревізія встановила, що АРМА заробляє для держави в 11 разів менше, ніж витрачає на своє утримання, та не забезпечує управляючи активами рівномірне співвідношення між доходною і видатковою частинами. Чиновники можливо погоджують невиправдані витрати, які зменшують надходження Держбюджету, а управителі заробляють на активах в рази більше, ніж держава, особливо з огляду на імовірне вимивання доходів невиправданими витратами.

Управління менше ніж 2% активів, від загальної кількості записів, які містяться в Реєстрі арештованих активів, дозволило Агентству згенерувати за три роки близько 2 млрд грн доходів. У звʼязку з чим, припинення службової недбалості та налагодження менеджменту 100% активів, які перебувають в управлінні АРМА, за грубим підрахунком, може дозволити щороку генерувати доходи в розмірі близько 33 млдр грн.

Операційні показники

Станом на 31.12.2022 до Реєстру арештованих активів було внесено 51 648 записів про передачу активів в управління Агентству, з яких 130 внесено в 2017 р., 921 у 2018 р., 1 527 в 2019 р., 2 647 у 2020 р., 14 356 в 2021 р., 32 606 у 2022 р.

Поряд із цим, відповідно до щорічних звітів АРМА про свою діяльність, у 2017 — 2022 рр. воно уклало 96 договорів управління активами: 2 в 2017 р., 19 у 2018 р., 32 в 2019 р., 17 у 2020 р., 16 в 2021 р., 10 у 2022 р.

Аудитори побачили, що чиновники багато років не організовують здійснення передбачених Спеціальним законом заходів з управління активами, у звʼязку з чим, десятки тисяч арештованих активів, вартістю понад 100 млрд грн, незважаючи на судові заборони залишаються в користуванні їх власників (які продовжують отримувати за їх рахунок доходи), яких звинувачують в корупції, державній зраді та інших злочинах.

Реєстр активів

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 9 Спеціального закону, Агентство формує та веде Єдиний державний реєстр активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні.

Аудитори зʼясували, що програмне забезпечення Реєстру було запущено в дослідну експлуатацію ще в 2019 р., проте чиновники під вигаданими приводами не вводили його в промислову експлуатацію, таким чином приховуючи від суспільства інформацію про те, що відбувається з арештованими активами, які і ким здійснюються заходи з управління, що, за якою ціною і кому продаються на електронних торгах тощо.

Крім цього, відсутні численні спільні міжвідомчі накази щодо порядку взаємодії АРМА з правоохоронними та іншими органами державної влади щодо ведення Реєстру.

Службова недбалість

Станом на 31.12.2022 в Реєстрі арештованих активів містилось 46 770 записів про передачу в управління Агентству активів, арешт яких не було скасовано, з яких 618 про житлові будинки і квартири, 1 883 про офісну, торговельну, готельну і складську нерухомість, 1 223 про автомобільний транспорт, 22 про повітряні судна, 21 248 про залізничні транспортні засоби, 31 про морські та річкові судна, 598 про трактори та сільськогосподарську техніку, 5 388 про частки у статутному капіталі підприємств тощо.

Аудитори не побачили навіть натяку на те, що чиновники хоча б намагались організувати здійснення заходів, пов’язаних з проведенням оцінки та управлінням згаданої гори активів. Абсолютна більшість з них роками залишалась безхазяйною або в користуванні власників, яких звинувачують в корупції, державній зраді та інших злочинах.

Міжнародне співробітництво

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 9 Спеціального закону АРМА здійснює співробітництво з органами іноземних держав, до компетенції яких належать питання щодо виявлення, розшуку та управління активами, іншими компетентними органами іноземних держав, відповідними міжнародними організаціями.

Аудитори встановили, що Агентство в 2017 — 2018 рр. авторизувалося та стало партнером CARIN, Interpol, StAR, Europol, Платформи офісів з повернення активів держав-членів ЄС та ще пʼяти міжвідомчих мереж з повернення активів. Сказане є лише верхівкою айсберга міжнародної спільноти із повернення активів.

Далі, з 2020 р., роботу щодо укладання міжвідомчих, міжнародних угод з компетентними органами іноземних держав, фактично було поставлено на паузу. Також не розширювався перелік проектів (програм) міжнародної технічної допомоги, а десятки щорічних міжнародних відряджень та підтримка донорів, не призвели до імплементації хоч якогось зарубіжного досвіду.

Глибокий занепад названої державної функції привів до того, що АРМА, попри всі очевидні переваги соїх повноважень, на початку повномасштабного вторгнення виявилось неспроможним ні на що на міжнародній арені. У звʼязку з чим, ініціативу в переслідуванні осіб та компаній, які причетні до війни, успішно перехопило НАЗК, яке заслужено вважається еталоном вдалої міжнародної співпраці.

Повернення активів

За п. 7 ч. 1 ст. 9 Спеціального закону Агентство бере участь у забезпеченні представництва прав та інтересів України у закордонних юрисдикційних органах у справах, пов’язаних з поверненням в Україну активів, одержаних від корупційних та інших кримінальних правопорушень.

Аудитори встановили, що ця державна функція не виконується повністю, а чиновники навіть не планують заходи, направлені на створення умов для її виконання. Зокрема, досі не внесено зміни до Указу Президента України від 25.06.2002 № 581, який регулює представництво інтересів України в іноземних юрисдикціях. В ньому не те, що не розмежовано повноваження АРМА та Міністерства юстиції в частині згаданого представництва, а взагалі немає жодної згадки про Агентство.

У звʼязку з цим, за сім років роботи АРМА, немає жодного прикладу повернення в Україну виведених злочинним шляхом активів. Агентство мало стати основою і рушійною силою повернення в Україну активів, одержаних злочинним шляхом колишніми високопосадовцями, а натомість перетворилося на головне гальмо цього процесу.

Методична допомога

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 9 Спеціального закону АРМА надає роз’яснення, методичну та консультаційну допомогу слідчим, детективам, прокурорам та суддям з питань, пов’язаних з виявленням, розшуком, проведенням оцінки та управлінням активами.

Аудитори дійшли висновку, що ця державна функція теж виконується неналежним чином. Єдині методичні рекомендації Агентства, затверджені його наказом від 29.11.2018 № 343, не відповідають реаліям сьогодення, змісту діючого законодавства та не узгоджуються з судовою практикою.

Контроль ефективності

Здійснення щомісячного контролю за ефективністю управління активами є обовʼязком АРМА за ст. 22 Спеціального закону.

У 2022 році здійснено 215 заходів контролю щодо 761 активу, що складає 1,6% від загальної кількості записів Реєстру арештованих активів (46 770) про активи передані в управління Агентству, арешт яких не було скасовано. В 2021 році здійснено 248 заходів контролю, у 2020 році 264 таких заходи, а в 2019 році 438.

За висновками ревізорів безконтрольність є найбільш поширеним корупційним ризиком, а службова недбалість явищем в діяльності АРМА.

Вітер змін

В 2023 р. надходження до Держбюджету від менеджменту арештованих активів склали 87,5 млн грн. Крім цього, наприкінці року було анонсовано надходження понад 250 млн грн від управління 26 облгазами та 1 млрд грн від менеджменту Укрнафтобуріння. 25.08.2023 АРМА надало публічний доступ до Реєстру арештованих активів.

Звісно, сказаного дуже мало для того, щоб говорити про суттєві зміни в діяльності Агентства. Проте, це перші кроки у правильному напрямку, які стали приємним ковтком свіжого повітря в сфері менеджменту арештованих активів. Однак, про суттєві зміни можна буде говорити лише тоді, коли АРМА припиніть бездіяльність стосовно десятків тисяч активів і почне їх продавати на торгах Prozorro.Sale та відбирати їм управителів за допомогою системи закупівель Prozorro.

Військові рейки

За даними Реєстру арештованих активів, у перший військовий 2022 р. в управління Агентству було передано 32 606 арештованих активів, переважна більшість з яких належить власникам з росії. Після широкомасштабного вторгнення всі, як ніколи досі, почали гуртуватися навколо Прапора України, а принцип справедливості став нормою прямої дії в роботі органів державної влади.

Сказаного очікували і від АРМА, а саме, що тисячі російських активів будуть використовуватися для потреб ЗСУ, волонтерів та переселенців (вантажівки, ескаватори, крани, автобуси, легкові автівки, мотоцикли, житлова нерухомість, санаторії, готелі, офіси, склади, гаражі тощо). Натамість, аудитори встановили, що чиновники не вжили навіть найменших зусиль для цього.

Посадовці Агентства залишили у користуванні російських власників десятки тисяч активів, загальною вартістю понад 100 млрд грн. Окупанти завдяки бездіяльності АРМА продовжили отримувати за рахунок цих активів багатомільярдні доходи, які спрямовуються на фінансування війни проти України.