Бетон на крові

"Велике будівництво" було і залишається одним із найрозкрученіших і найскандальніших мегапроектів чинної влади. Кожного року воно "з'їдало" в рази більше бюджетних коштів, ніж було на нього заплановано.

Так, приміром, лише у 2021 році витрати держбюджету на будівництво доріг становили 132 млрд. грн. – це майже втричі більше, ніж було визначено попередньо. А у 2022 році планували витратити вже 140 млрд. грн.

Я ні в якому разі не стверджую, що інфраструктуру не потрібно розбудовувати. Є лише один нюанс – "злиє язикі" стверджують, що до 30% від загальних витрат на інфраструктуру складають "відкати". Більш того, деякі правоохоронні органи навіть дуже просунулись у доведенні цього твердження. Але оскільки ми живемо у правовій державі, і жодного суттєвого вироку суду з цього приводу поки нема, не будемо повторювати "московськи наративи" щоб "не розхитувати човен".

З усім тим, за три з половиною роки "Великого будівництва" в системі Мінінфраструктури був сформований виробничо-будівельний кластер компаній з освоєння державних коштів на загальнобудівельних роботах. Дороги, мости, стадіони – все це бетон, бетон, бетон … дуже багато бетону.

Після 24 лютого 2022 року здавалося б, що пріоритети держави повинні змінитися: Україна має перейти до економіки воєнного часу і керуватися виключно принципом "все для фронту – все для перемоги". І тепер начебто і мови бути не може про дороги й плитку.

Але ні … група "ефективних державних менеджерів", в кооперації з "бетонною мафією" (усі викриття будуть пізніше), швидко зорієнтувалася і у проблемах країни знайшли для себе нові можливості для освоєння коштів у космічних обсягах.

Враховуючи те, що з осені 2022 року Російська Федерація почала масовані обстріли енергосистеми України, особливо довго думати не прийшлося. Ідея лежала на поверхні – треба кинути усі ресурси на захист критичної енергетичної інфраструктури для недопущення блекауту.

Вини навмисно та послідовно дезінформували Президента України, отримали глобальний "одобрямс" на цю програму, після чого шестерні української державної машини почали крутитись.

Спеціально для цієї благородної справи Кабінет Міністрів України, на базі агентств Укрінфрапроект та Укравтодор, створив Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України (Агентство відновлення) та призначив його головою відомого антикорупціонера, блогера, журналіста, політика, патріота, шанувальника грантів і напевно фахівця-будівельника Мустафу Найєма!

Для реалізації ідеї глобального дерибану "державниками" та "бетонною мафією" була пролобійована постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2022 № 1482:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1482-2022-%D0%BF#n16

В межах реалізації цієї постанови по вертикалях інфраструктури (Шмигаль – Кубраков – Найєм) та енергетики (Шмигаль – Галущенко – Кудрицький) були спущені усі необхідні доручення.

Ну і щоб ворог не дізнався – усі закупівлі вирішено проводити без застосування публічної процедури, а усі господарські процеси та документообіг від гріха подалі був засекречений (гриф "ДСК").

Спочатку "державники" взагалі планувати в прямому сенсі закопати енергосистему під землю. "Бетонна мафія" радісно потирала руки, бо це колосальні кошти на земельних роботах і мільйони кубів такого милого серцю бетону. Але цей варіант не пішов в роботу, тому що технічно його реалізувати було просто неможливо.

В кінцевому випадку "ідея фікс" трансформувалася в будівництво на магістральних підстанціях НЕК "Укренерго" (усього 85 підстанцій) захисних залізобетонних конструкцій двох типів, назвемо їх умовно: "будки" і "черепахи".

Функцію замовника щодо такого будівництва поділили між Агентством відновлення (22 підстанції) та НЕК "Укренерго" (63 підстанції).

На 22 підстанціях, які віднесені до компетенції Агентства відновлення, знаходиться 89 трансформаторів. Планується, що кожен з цих трансформаторів буде накритий залізобетонною протишахедною конструкцією (умовно – "будки Найєма"). Додатково до цього, на 7 підстанціях (це для початку, а може і більше), на окремих земельних ділянках поруч, планується побудувати окремі залізобетонні циклопічні конструкції для подальшого повного переміщення обладнання підстанції під них (умовно – "черепахи Найєма").

На 63 підстанціях, які віднесені до компетенції НЕК "Укренерго", знаходиться 144 трансформатори. Планується, що кожен з цих трансформаторів буде накритий залізобетонною протишахедною конструкцією (умовно – "будки Кудрицького"). Тут на щастя обійшлось без "черепах".

МАЛ-1. Карта об'єктів

Попередня вартість однієї "будки Кудрицького" складає 69 млн. грн., в той самий час як вартість "будки Найєма" вже 120 млн. грн. (без геології та розуміння фундаментів, тобто обов'язково і там і там будуть додаткові угоди з коефіцієнтом десь 1,5). Слід зазначити, що конструкцію ці "будки" мають практично однакову, тобто з самого початку розцінки (простір для корупції) у Кудрицького сильно нижчі, ніж у Найєма.

Конструкція "черепах Найема" незбагненна для свідомості простого енергетика. Лише розміри цього чудовиська складають 250*250 м.

Наприклад, для ПС 750 кВ "Київська" за попередніми оцінками така "черепаха" коштуватиме 20 млрд. грн. (еквівалент $500 млн.). І це тільки загальнобудівельна частина, без вартості демонтажу/монтажу обладнання та перезаведення мереж на локацію поруч. А таких об'єктів планується 7 штук, для початку…

Неважко перемножити відповідні очікувані вартості об'єктів (100-150 млн. грн. для будки, 15-20 млрд. грн. для черепахи) на їх кількість (89+144 будок, 7 черепах), щоб зрозуміти про який масштаб дерибану йде мова!

Так от, майже рік документарно, та півроку безпосередньо на будівельних майданчиках магістральних підстанцій України цей дерибан відбувається!

У випадку Агентства відновлення безпосередніми замовниками будівництва "будок" та "черепах" є його регіональні служби (на територіях яких розташовані ці 22 підстанції). Попри усілякі там грифи "ДСК", в Україні відбувся тріумф інформатизації і є публічні сервіси (пошуково-аналітичні системи) щодо моніторингу державних витрат, наприклад цей:

https://www.007.org.ua/

Завдяки цим сервісам фінансові транзакції Агентства відновлення дуже легко відстежити. Побудова такої таблички у мене зайняла не більше 30 хвилин:

МАЛ-2. Платежі Агентства відновлення

Як ми бачимо з цієї таблиці – щурячі перегони у самому розпалі, чемпіонами з дерибану є Київська, Чернігівська, Сумська, Харківська та Львівська регіональні служби відновлення, а улюбленими підрядниками є ГК "Автострада", Ростдорстрой, Основа, Техно-Буд-Центр, Укртрансміст та Онур Конструкціон Інтернешнл.

Зрозуміти обсяг проведених транзакцій з боку НЕК "Укренерго" складніше, оскільки ці платежі проходять не через Держказначейство, а через банківську систему України. Змоги відкрити банківську таємницю у мене, на жаль, нема. Але справедливості задля треба сказати, що НЕК "Укренерго" більш прозоро організує увесь процес, ніж Агентство відновлення. Воно принаймні опублікувало свої розцінки та публікує в Prozorro результати угод з підрядниками.

31 жовтня 2023 року в ефірі програми "Альфа і Омега" я вперше в публічному просторі розказав про це (остання частина ефіру):

Як я і казав в ефірі, головною проблемою є навіть не те, що вкрадуть на бетоні. Головною проблемою є те, що цей підхід взагалі не буде працювати! Це гірше, ніж наявні альтернативи захисту критичної інфраструктури. Це шкідливо! Це забере космічні ресурси! У воєнний час це взагалі диверсія проти української держави!

Цим постом я починаю серію публікацій "Бетон на крові".

В наступних частинах моєї історії я відповім на питання:

1. Чи є в України взагалі нормативи на проектування захисних залізобетонних конструкцій (черепах), які повинні витримувати прямі удари ракет з бойовою частиною 500 кг (Х-101, Х-555, Калібр, Іскандер, Кинджал) або 950 кг (Х-22)? Або залізобетонних конструкцій (будок), які повинні витримувати прямі удари ударних дронів з бойовою частиною 50 кг (Шахед)?

2. Хто розробники цих проектів? Чи були залучені для цього кращі проектні установи України? Які нормативи використовувались для розрахунків стійкості конструкцій? Чи проводились взагалі такі розрахунки в проектах? Чи проводились якісь вибухові випробування з боку ЗСУ? Чи є на проектах погодження Генштабу ЗСУ? Скільки ударів поспіль повинні витримувати такі конструкції? Чи вони "одноразові"? Чи буде призводити повторний удар до обвалу конструкції та знищення підстанції?

3. Чи були перед прийняттям рішення щодо початку цієї програми розглянуті усі наявні альтернативи? Чи не було б доцільніше за співрозмірні кошти, додатково до допомоги партнерів, вийти на світовий ринок "з грошима", закупити та побудувати в Україні ешелоновану систему ПВО/ПРО, останньою ланкою якої були б в тому числі об'єктові ПВО на підстанціях НЕК "Укренерго"? Скільки коштує один Gepard виробництва KraussMaffei Group Gmb?

4. Який загальний термін реалізації програми захисту підстанцій? В яку саме зиму ми плануємо захищати підстанції? В зиму 2023/2024 чи пізніше? Чи є проблеми зараз (у зимовий пік навантажень енергосистеми) з допуском підрядників на підстанції НЕК "Укренерго" для проведення робіт? Як усі ці терміни співвідносяться між собою, якщо врахувати технологію заливки бетону та необхідних термінів для набрання ним міцності?
5. Яка взагалі "absorption capacity" будівельного сектору України під час війни? Які виробничі потужності ми маємо? Скільки мобільних бетонних заводів є в наявності? Скільки взагалі бетону на рік ми здатні залити? Як усе це співвідноситься з термінами реалізації програми захисту підстанцій?

6. Які реальні розцінки (відносно ринку) на усі ці роботи в Агентства відновлення та НЕК "Укренерго"? Скільки реально коштує на цих укриттях куб бетону? Чи укладались додаткові угоди до договорів? Який реальний масштаб дерибану в цих роботах?

7. Хто такі "державники" та "бетонна мафія"? Хто приймав рішення? Яку політичну та кримінальну відповідальність вони мають за це нести?

Не перемикайтесь, буде гаряче …

Автор: Віктор Куртєв