Чим є Україна для США? – 2: про мрію Путіна

Читайте також першу частину.

Чому США дозволили виграти час терористичній Росії для створення потужних ліній оборони на півдні України, чому американські високопосадовці чудово розуміючи, що героїчні ЗСУ не отримали всієї необхідної їм зброї для успішного наступу, продовжують зволікати з наданням нашій країні критично необхідного сучасного озброєння?

Відповідь на це питання полягає в тому, що США не зацікавлені в повній військовій перемозі України над нацистською Росією, яка може призвести до падіння путінського кримінального режиму, американці, насправді, зацікавлені в обопільному виснаженні українців та росіян. Контролюючи конфлікт за рахунок постачання зброї, представники американської влади прагнуть, щоб зменшення бойового потенціалу України та фашистської Росії призвело до глухого кута на фронті і заморожування конфлікту на території нашої країни.

Якщо працівники ЦРУ вважають, що конфлікт відбувається по правилах встановлених між американцями та росіянами, які їх дотепер дотримуються, якщо існують обмеження накладені адміністрацією Байдена для країн готових піти на ризик під час протистояння кривавій Росії, що абсолютно не влаштовує Вашингтон, то у громадян нашої країни буде все більше і більше критичних питань до нашого заокеанського партнера.

Дуже важливо, що про передвоєнні домовленості між Вашингтоном та Москвою написав відомий американський журналіст Вільям Аркін, який довгий час також працював радником різних розвідувальних і аналітичних структур в США.

Фактично, наш найбільший західний партнер перед повномасштабним вторгненням імперіалістичної Росії “поставив хрест” на Україні, передаючи їй лиш зброю для ведення партизанської війни і лише героїзм українців та рішення нашого президента Володимира Зеленського, який залишився в Україні, не дозволило реалізуватися сценарію нової “Мюнхенської змови”.

Представники американської влади, які прагнуть заморожування конфлікту в Україні, чомусь не враховують інтереси кремлівського фюрера, який не бажає завершувати геноцидну війну направлену на знищення української нації.

Коли збільшуються рейтинги ультраправих партій в Німеччині, Франції і навіть Польщі[партія “Конфедерація”], коли за рахунок продовження військової агресії проти України фюрер з Кремля може обвалити рейтинг Джозефа Байдена перед президентськими виборами в США, то перемир’я за нинішніх геополітичних реалій абсолютно не потрібне міжнародному терористу Путіну.

Ті ж американські інтелектуали, які вважають що в Україні можна реалізувати корейський сценарій, повинні зрозуміти, що його можна було реалізувати з 2014 по 2022 рік, якби на території нашої країни були створені американські військові бази, знаходження яких на території нашої країни не дозволило би терористичний Росії розпочати повномасштабну війну.

Росія не Північна Корея де династія Кімів прагне перш за все зберегти свою тиранічну владу, російська ж еліта бажає відродити Російську імперію за рахунок знищення незалежності декількох країн на пострадянському просторі.

Ніхто з представників російської еліти ніколи не прагнув перетворити Росію на “православну Північну Корею”, чекісти ж зараз хочуть застосувати досвід комуністичного Китаю для контролю за російським суспільством. Незважаючи на всі ілюзії американських інтелектуалів, навіть найбільш критично налаштовані представники російської еліти, ніколи не бажали перетворити Росію на фронтир по стримуванню Китаю.

З їхньої точки зору, Російська Федерація повинна займати позицію нейтралітету під час конфлікту між Китаєм та США, граючи на протиріччях між ними для отримання геополітичної вигоди Росією.

Чи є зразковою країною Україна, звичайно що ні, так само як не була прикладом для наслідування в 50 – х роках Південна Корея, де на той час існував дуже високий рівень корупції, який не став на заваді для американців, які воювали за незалежність цієї прекрасної країни.

Тоді представники американської владу чудово розуміли, що не зупинивши комуністів в Південній Кореї, вони спровокують ефект доміно, а саме “експорт” комунізму до інших країн Азії.

Російський фюрер на відміну від західних політиків, які думають лише про наступні вибори, мріє увійти до історії історичною особистістю, яка створила конфедеративний союз між Російською Федерацією, Україною та Білоруссю. Державним діячем який наніс геополітичну поразку США, домігшись тим самим домінування кривавої Росії в Європі. Тому до американських високопосадовців виникає абсолютно логічне запитання, скільки вони ще готові надати шансів міжнародному терористу Володимиру Путіну для реалізації його мрії?

Також дивіться дискусію за участю Олексія Арестовича, Юрія Романенка, Наталії Глоби, Владислава Оленченка та Миколи Фельдмана щодо стратегії України: