Чим є Україна для США?

Рішення адміністрації Байдена про ненадання до проведення українського контрнаступу F-16 та Атакамсів, яскраво свідчить про незмінність з 2014 року американської тактики щодо терористичної Росії.

Ще після незаконної анексії українського Криму американцями було прийнято рішення про поступове виснаження кривавої Росії, направлене на отримання поступок від російської еліти вигідних перш за все США. Зараз же американську еліту абсолютно влаштовує, що саме Україна, яка не є членом НАТО, приймає на себе головний удар нацистської Росії, виснажуючи її під час контрольованого американцями військового конфлікту, який до того ж зараз не загрожує союзникам США.

Доказом контрольованості конфлікту зі сторони США може служити інформація, опублікована американськими журналістами про передвоєнні домовленості, досягнуті перед повномасштабною агресією фашистської Росії. По цих домовленостях американці зобов’язувались не воювати на території нашої країни з північною імперією зла та не здійснювати дій направлених на ліквідацію путінського кримінального режиму. Росіяни ж обіцяли не поширювати військовий конфлікт на території європейських союзників США.

Дуже прикметно, що дотепер ця резонансна інформація американських журналістів, а саме домовленість між Росією та США про перетворення України на полігон, так і не була спростована представниками адміністрації Байдена, що лише доводить її правдивість.

Особливо ж дивною є точка зору деяких американських політиків та експертів які вважають, що навіть повне захоплення України російськими нацистами не загрожує національним інтересам США. Зі слів ідеологів Кремля, після завоювання нашої країни керівництво Росії планувало здійснити окупацію Молдови, Грузії, Вірменії та Північного Казахстану, а за декілька років Кремль планував здійснити гібридну агресію проти країн Балтії.

Отже завоювання України відродило би Російську імперію, показало слабкість США та силу імперіалістичної Росії для “старої Європи”, наблизивши її до північної імперії зла, наслідком чого стала поява геополітичної вісі Москва – Берлін – Париж, направленої на геополітичне витіснення Америки з Європи.

Американцям, які недооцінюють Росію, варто пам’ятати, що жоден європейський член НАТО не здатен сам на сам протистояти Росії, до того ж російсько – українська війна показала неготовність Альянсу до довготривалої війни на виснаження. Путін, зі слів Владислава Суркова, зараз дуже сильно жалкує про те, що він припустився помилки не розпочавши гібридну військову агресію проти країн Балтії.

Окремої уваги заслуговує точка зору відомого американського експерта Семюела Шарапа, який пропонує заморозити конфлікт на території України. Не можна забувати, що Семюел Шарап ще до повномасштабної агресії Росії вважав Путіна раціональним політиком не зацікавленим в окупації всієї України. Також Семюел Шарап був прихильником надання Україною особливого статусу для Донбасу, який по задуму кремлівського фюрера повинен був розпочати процес “боснізації” нашої країни, зробивши її недієздатною.

Заморожування конфлікту на території України подало би сигнал Китаю та Ірану про неготовність Заходу до довготривалої війни на виснаження. Китайська еліта також би побачила, що військова агресія винагороджується окупацією великих територій. Американці чомусь не враховують, що заморожування війни в Україні збільшило би серед тайванських політиків кількість прихильників “мирного возз’єднання” Тайваню з Китаєм, які б не хотіли перетворити їхню країну на “полігон”, територія якого стала предметом торгу між Піднебесною та США.

Для завершення війни американці повинні надіслати сигнал російським елітам, що мирні переговори, нормалізація відносин, доступ до західних ринків і технологій можливі лише після приходу до влади в Російській Федерації нового президента. Наважившись на цей крок американська влада зруйнувала би владний баланс путінської мафіозної системи та зробила фюрера з Кремля токсичним для російської еліти.

Путін, поки він знаходиться при владі, ніколи не зупинить агресію проти України. Вона також не буде відразу завершена, якщо до влади прийдуть чекісти з групи впливу Патрушева, які прагнуть нав’язати Україні невигідну їй “мирну угоду” за рахунок посилення бойових дій. Лише група впливу сформована з технократів та адекватних силовиків, які прагнуть нормалізації відносин з Заходом, може зупинити війну.

Представники цієї групи впливу прекрасно розуміють необхідність для Росії мати доступ до західних ринків та технологій, також вони готові до сплати компенсацій для України за її знищену інфраструктуру, в тому числі за рахунок російської нафти і газу. Головний виклик для України полягає в тому, що ця група впливу прагне зберегти під контролем Росії незаконно анексований український Крим та окремі райони Донецької та Луганської областей, окуповані російськими нацистами в 2014 році.

Фактично, ця група впливу бажає здійснити ребрендинг “путінізма” для просування національних інтересів Росії за рахунок м’якої сили. З точки зору адекватних представників російської еліти, до кінця 2024 року та початку 2025 буде існувати вікно можливостей для демонтажу путінського мафіозного режиму для них, України та Заходу, яке закриється на невизначений термін, якщо зацікавленні сторони не скористаються ним.

Україна не Афганістан, українці можуть не витримати геноцидної війни на виснаження, від якої також економічно виснажуються і дестабілізуються європейські союзники США. Американці мають вибір, або вони наважаться знищити путінський терористичний режим, або путінізм знищить європейську архітектуру безпеки. Джозеф Байден зараз, поки не стало занадто пізно, повинен згадати про висловлювання кривавого китайського диктатора Мао Цзедуна: “Коли в джунглях немає тигра, царем стає мавпа”.

Рекомендуємо відео: