Незабаром відбудеться Глобальний саміт миру – ініціатива українського президента, яка може бути конвертована у стратегічну ініціативу для всього світу. Для цього є всі підстави, оскільки російсько-українська війна наочно продемонструвала вразливість та крихкість світового порядку. Це серйозний виклик, на який потрібно дати відповідь, і Україна може стати драйвером трансформації світової системи безпеки.

Нова якість зовнішньої політики України

Останні місяці ми стали свідками висхідної дипломатичної та зовнішньополітичної активності України. Набутий Україною досвід показує що:

  • сучасні загрози набувають сингулярного характеру і більше не існує “далекої війни”. Глобальні виклики спричиняють локальні катастрофи, а локальні війни можуть спровокувати “геополітичний Чорнобиль”;
  • ефективна відповідь на каскадні ризики та загрози вимагає нових форматів співпраці та згуртованості від демократичних країн та їх солідарних дій на міжнародній арені. Саме тому президент України Володимир Зеленський просуває ідею Глобального саміту миру;
  • український опір російській агресії спирається на “українську формулу стійкості”. Вона може стати внеском у формування нових міжнародних стандартів стійкості та безпеки;
  • “великий перелом”, переосмислення політики стратегічного суверенітету ЄС та формування “континентального блоку” (В. Зеленський) сприятиме забезпеченню цивілізаційного лідерства та оновлення Європи;
  • саме до оновленої Європи, яка зберігає статус цивілізаційного лідера, прагне Україна і пропонує формулу “зустрічної та безпечної євроінтеграції”.

Воєнна агресія РФ спричинила ефект доміно

Розгортання геостратегічної конкуренції між країнами демократії та новими авторитарними країнами змушує переглянути наші уявлення про ризики та загрози глобальній стабільності.

Воєнна агресія авторитарного режиму з його принципами геополітичного реваншизму та ревізіонізму перетворюється у “генератор хаосу”, що продукує каскадні та нелінійні ризики та загрози.

Перш за все, війна в Україні продемонструвала ефект сингулярності безпеки. Міжнародне співтовариство постало перед необхідністю усвідомлення того, що наше традиційне розрізнення локального (регіонального) конфлікту та глобальних загроз перестає бути релевантним розвитку геостратегічної ситуації у світі.

За декілька днів війна між двома пострадянськими державами, одна з яких успадкувала ядерний арсенал СРСР, створила низку загроз. У світовій продовольчій безпеці, міграції, енергетиці тощо.

Очевидно, після появи сингулярних загроз, світ та відповідальні політичні лідери, які опікуються глобальною стабільністю, мають відмовитись від поняття “далека війна”.

По-друге, звернення РФ до війни як інструменту геостратегічної конкуренції, актуалізувало гостру поляризацію міжнародного співтовариства та конфронтацію на базі таких метанаративів, як конфлікт Південь – Північ, альянсу демократій та інтернаціоналу політичних автократій, адептів багатосторонніх інститутів (multilateralism) та прихильників поділу світу між низкою супердержав (доктрина багатополярного світу). Також відбувається загострення геостратегічної конкуренції між великими державами.

По-третє, “далека війна” в східній Європі за декілька тижнів призвела до паралічу міжнародних режимів контролю за використанням та нерозповсюдженням ядерної зброї та режиму контролю за мирним використанням атомної енергії.

Не лише Україна, але й Світ (як мінімум Європа) стала об’єктом погроз та шантажу з боку РФ можливістю застосування ядерної зброї у разі загрози її програшу у конвенційній війні. Також атомна енергетика мирної європейської країни стала об’єктом шантажу та геополітичного рекету з боку РФ. Збройні сили РФ не лише захопили Запорізьку АЕС (одну з найбільших в Європі), але й перетворили її в укріпрайон, з якого ведеться вогонь.

Перелік нелінійних та непрогнозованих впливів російської воєнної агресії в Україні можна продовжити. Але, як констатують експерти у дослідженні “Наслідки російсько-української війни для глобальної безпеки: перший багатопроблемний аналіз”, ми живемо в час “гострої потреби в розробці креативних рішень для вирішення складних викликів сьогодення”.

Популярні новини зараз

МВФ спрогнозував, коли закінчиться війна в Україні

40 тисяч гривень в місяць та понад рік на лікарняному: названі ключові зміни у соціальному страхуванні

ПФУ зробив заяву про виплати за грудень: чи встигнуть українці отримати гроші до Нового року

"Дія" запустила нове посвідчення для пенсіонерів: як отримати

Показати ще

Глобальний саміт миру: світ має уникнути геополітичного Чорнобиля

Україна є не лише жертвою неспровокованої воєнної агресії з боку РФ, але й драйвером ідей та ініціатив, які могли б покласти край війні та запобігти сповзанню світу до ще більш руйнівної катастрофи.

Принцип багатовимірного аналізу та “сингулярної безпеки” для світу був покладений в основу мирного плану Володимира Зеленського із 10 пунктів, який представив свій план лідерам, зокрема президенту США Джозефу Байдену , президенту Франції Еммануелю Макрону та прем’єр-міністру Індії Нарендра Моді, чия країна головує у G20.

Порядок денний, який витікає із мирного плану України торкається широкого кола питань національної та міжнародної безпеки та був підтриманий з боку ЄС під час останнього саміту ЄС – Україна, який пройшов в Києві.

“І Україна, і ЄС поділяють спільну мету — припинити цю війну — на основі поваги до суверенітету та територіальної цілісності України. Тому ми підтримуємо ініціативу України “Формула миру” та будемо активно працювати з Україною над мирним планом із 10 пунктів. Ми також підтримуємо ідею саміту Формули миру для запуску цього плану”, – сказав Мішель на прес-конференції з головою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн і президентом України Володимиром Зеленським 3 лютого 2023 в Києві.

Ідея Глобального саміту миру отримала підтримку європейських важковаговиків під час останнього турне президента Володимира Зеленського європейськими столицями (Лондон, Париж, Брюссель).

Зокрема можна говорити про наступні глобальні проблеми та виміри безпеки, які опосередковано витікають із українського плану президента Володимира Зеленського:

  • загроза “ядерного суіциду’” або радіаційна та ядерна безпека в епоху зростання геостратегічної конкуренції та розвитку ;
  • глобальна продовольча безпека в епоху кліматичних змін;
  • енергетична безпека в Європі та світі та перехід до нових та чистих джерел енергії;
  • людська безпека в епоху штучного інтелекту або як забезпечити когнітивний суверенітет на національному та індивідуальному рівні;
  • непорушність та забезпечення принципу територіальної цілісності та суверенітету в гіперз’єднаному світі;
  • сила права проти права сили – захист свободи потребує відновлення справедливого правосуддя;
  • запобігання та протидія екоциду та геноциду та іншим видам людиноненависницьких ідеологій;
  • побудова архітектури безпеки здатної до превентивних дій та каналізації конфліктів (війни);
  • завершення війни через юридичні та безпекові гарантії та зобов’язання сторін. Світ потребує “безпекового блокчейну”.

Заклик України, в особі президента Володимира Зеленського, до світових лідерів провести Глобальний саміт миру – це заклик започаткувати діалог про “стійку безпеку” у світі сингулярних загроз, каскадних та нелінійних ризиків. Це порядок денний, покликаний знайти спосіб, як не допустити “геополітичного Чорнобиля” та цивілізаційної катастрофи людства.

Чи здатен світ зробити правильні висновки, дізнаємося незабаром.

Володимир Лупацій, співзасновник Національної платформи стійкості та згуртованості