Остання конференція національного консерватизму в Маямі проявила небезпечні тенденції для України всередині Республіканської партії, в якій посилюється вплив прихильників ізоляціонізму. Прикметно, що жодна панель на цій конференції не була присвячена нашій країні, бо з точки зору багатьох американських правих, головним пріоритетом зовнішньої політики США повинно бути стримування Китаю, а не витрачання мільярдів доларів на Україну, в той час коли влада в Америці відмовилась охороняти американські кордони.

Ізоляціоністи в США вважають, що Америка надала більше допомоги ніж всі інші країни, незважаючи навіть на обмежені американські національні інтереси в Україні. Тому з їхньої точки зору, багаті європейські країни найбільш задоволені тим, що саме американські платники податків несуть основний фінансовий тягар цієї війни, коли конфлікт між Росією та Україною є перш за все викликом для європейської безпеки. Отже, ізоляціоністи переконанні в тому, що американці все більш і більш не будуть схвалювати надсилання своїх доларів забраних у них після сплати податків до України, тоді як заможні європейські країни не бажають виконувати своїх обов’язків щодо безпеки власного двору в Європі.

Американські ізоляціоністи чомусь не замислюються, як в Азії могла би бути сприйнята поразка України від слабкої кривавої Росії. В тому випадку якби США не змогли стримати Росію в Україні, азійські еліти, побачивши слабкість Америки, переорієнтували би геополітично свої країни на Китай, де влада чудово розуміє, що РФ є тараном направленим на руйнування ліберальної міжнародної системи.

Недарма прем’єр – міністр Японії Фуміо Кішіда заявляв, що якщо допустити зміну статус – кво з використанням військової сили проти України, це може негативно вплинути на Азію. Американським правим, нарешті, потрібно зрозуміти, що посилення геополітичного впливу США в Індо – Тихоокеанському регіоні, напряму залежить від здатності України відстояти свою незалежність за рахунок американської військової допомоги.

Щодо фінансової допомоги та збитків для платників податків, то США, насправді, не займається геополітичною благодійністю в Україні, бо військова допомога для героїчних ЗСУ рятує життя десяткам тисяч американських військовослужбовців. Джозеф Байден постійно наголошує, що кожен дюйм території НАТО буде захищений США, тож якби Америка залишила Україну сам на сам з нацистською Росією переставши надавати нашій країні військову допомогу, наслідком чого стала би можлива поразка демократичної України та вихід російських терористичних військ до кордонів Альянсу, з подальшою агресією проти союзників Вашингтона, яких США вимушені були би захищати. Ізоляціоністам в США варто замислитись, а наскільки будуть більшими збитки для американських платників податків в разі реалізації цього сценарію?

Кремль завжди прагнув знищити трансатлантичний союз між США та ЄС, тому коли американські праві заявляють, що європейські країни не бажають збільшувати фінансовий тягар для підтримки України, вони повинні знати про діяльність російських агентів впливу в Європі, які поширюють кремлівський наратив про те, що збільшення цін на енергоносії із – за війни в Україні дозволяє США послаблювати своїх європейських економічних конкурентів. Путіну не потрібен сильний ЄС, як і сильні США, тому конфлікт між союзниками буде грати лише на користь путінському терористичному режиму.

Позиція Ілона Маска, яка шокувала багатьох українців, зовсім не є прикрою випадковістю, вже декілька місяців американські ізоляціоністи обговорюють можливий мирний план, який передбачає відмову України від Криму, нейтральний статус для нашої країни та проведення на окупованих українських територіях повторних референдумів під наглядом ООН.

Серед американських правих активно поширений кремлівський наратив про незаконний заколот проти Януковича та подальше повстання етнічних росіян в Східній Україні. По – перше, Янукович, який здійснив державну зраду працюючи в інтересах Кремля, вже не був легітимним президентом. По – друге, його втеча була наслідком спецоперації Кремля по дестабілізації розколу та провокуванню штучного громадянського конфлікту в Україні. По – третє, про який незаконний заколот може йти мова, якщо після Революції Гідності новий уряд був призначений голосуванням більшості депутатів Верховної Ради, а потім були двічі проведені демократичні та конкурентні президентські і парламентські вибори, визнані законними в тому числі і Російською Федерацією.

Особливо ж дивною є точка зору деяких американських ізоляціоністів про те, що більшість мешканців Східної України є етнічними росіянами, які в 2014 році повстали проти нової антиросійської влади. Всі соціологічні опитування, які проводились в Східній Україні, засвідчували, що більшість мешканців східних регіонів нашої країни вважали себе не росіянами, а українцями. Навіть відомий російський терорист Захар Прилєпін казав, що мешканці Донецька “хохли”(українці), а не росіяни.

Без втручання росіян збройний спротив проти України на території Донбасу був би неможливим, що не один раз визнавав колишній полковник ФСБ Ігор Гіркін. Нажаль, дуже багато західних експертів, журналістів, політиків були введені в оману кремлівським наративом про боротьбу сепаратистів на Донбасі з українською владою. Перебування російських військових та силовиків на території окремих районів Донецької і Луганської областей, окупованих Росією з 2014 року, та примусова мобілізація чоловічого місцевого населення проведена по наказу з Москви, ніякого відношення до сепаратизму не має.

Люди, якими керують російські офіцери, воюючи за російських окупантів та приєднання окупованих територій до Росії, не можуть вважатися сепаратистами, бо, де – факто і де – юре, вони є колаборантами. Наратив про сепаратизм був потрібен Кремлю, перш за все, для зняття з себе відповідальності за окуповані Росією території України та нав’язування західним корисним ідіотам думки про громадянський конфлікт в Україні.

Ініціативи про проведення референдумів на окупованих Росією територіях під наглядом ООН, є ознакою впливу російської пропаганди на багатьох західних політиків, експертів та журналістів, які вважають, що на території нашої країни існують проросійські регіони. В умовах масових військових та сексуальних злочинів, навіть по відношенню до неповнолітніх українців, здійснених російськими окупантами, після втечі проукраїнського населення, коли мешканці окупованих територій позбавлені будь яких прав, а за проукраїнську позицію їх можуть незаконно ув’язнити, катувати, вбити, проведення повторних референдумів на територіях не контрольованих Україною є справжньою утопією.

Відмова України від Криму та її згода на проведення повторних референдумів на окупованих Росією територіях, створила би прецедент небезпечний для всієї світової архітектури безпеки. Всі потенційні агресори зрозуміли би, що погрози щодо застосування ядерної зброї дозволяють анексувати території інших країн, а незаконну окупацію можна легітимізувати за рахунок проведення референдумів.

Популярні новини зараз

Ракетна атака на Україну: "прильоти" у Києві, Вінницькій та Одеській областях, є загиблі

Українці можуть замінити газовий лічильник: чому це потрібно зробити швидко

В Україні впали ціни на бензин, дизель та автогаз

Українцям продовжують виплачувати гроші від ООН: де отримати 6600 гривень

Показати ще

Здійснення територіальних поступок Україною під тиском Заходу для запобігання ядерної війни, лише б переконало Путіна і корпорацію чекістів в ефективності ядерного шантажу. Західні політики повинні самі собі задати питання, а що потім завадить Росії після агресії проти країн Балтії або Польщі погрожувати Заходу ядерним ударом, домагаючись від західних політиків виведення військ Альянсу на позиції 1997 року, коли до НАТО ще не вступили країни Центральної та Східної Європи. І чи не забажає Китай після створення цього небезпечного прецеденту анексувати Тайвань, використовуючи ядерний шантаж?

Пропозиції ж щодо нейтрального статусу для України переважно озвучуються американцями, які вважають себе прихильниками “реал політик”, з їхньої точки зору, Україна знаходиться в зоні життєво важливих інтересів Росії, тож для недопущення прямого конфлікту між північною імперією зла та США, американським політикам варто враховувати для балансу інтересів безпекові занекопоєння Кремля.

Хибність цієї точки зору полягає в тому, що Україна вже мала позаблоковий статус, який не захистив її від військової агресії Росії. Для російської еліти Україна є частиною історичної Росії, фактично, Кремль не визнає права на незалежність для нашої країни. Західним аналітикам варто більш детально дослідити ідеологію сербських фашистів “Велика Сербія” для кращого розуміння ідеології “русский мир”.

Сербські фашисти вважали, що не існує окремої хорватської мови, бо вона є діалектом сербської мови, а сама Хорватія є штучним проектом створеним Заходом для знищення Сербії. Для виправдання військової агресії Сербії проти Хорватії сербськи пропагандисти постійно заявляли, що в Хорватії до влади прийшли нацисти, які планують влаштувати геноцид по відношенню до сербів. Війна ж проти хорватів, боснійських мусульман та косоварів, була, з точки зору ідеологів “Великої Сербії”, священною війною.

Себе ж сербські фашисти, навіть після всіх скоєних ними жахливих військових злочинів під час етнічних чисток в Боснії і Герцеговині, Хорватії та Косово, вважали безневинними жертвами західної змови. У сербів, як і у росіян, була манія власної величі та богообраності, підкріплена вірою в власну непереможність, недарма Слободан Мілошевич казав: “Можливо ми не вміємо працювати, но ми знаємо, як воювати”.

Західним політикам та експертам потрібно уважно прочитати текст російського шовініста Олександра Солженіцина “Как нам обустроить Россию”, який в чомусь схожий з меморандумом сербської академії наук і мистецтв, в якому була описана необхідність перетворити Югославію з федеративної на сербську національну державу. Солженіцин також був переконаний, що замість федеративного Радянського Союзу повинна з’явитися російська національна держава на території Росії, України, Білорусі та Казахстану.

Україна - не Австрія, яка оточена з усіх сторін миролюбними сусідами, які є членами НАТО та ЄС. Нацистська Росія заперечує право на існування нашої країни, тож нейтральний статус не здатен зупинити північну імперію зла від прагнення знищити нашу батьківщину. Вступ до НАТО нашої країни вигідний не тільки Україні, а і Заходу, отже коли Олаф Шольц заявляє, що Німеччина не може передати свої танки Україні, бо не прагне спровокувати прямий конфлікт між Росією і НАТО, він припускається великої помилки.

Зараз кривава Росія повністю загрузла в Україні і не здатна здійснити агресію проти НАТО. Лише заморожування конфлікту на території України та виграш часу для Кремля дозволили би Росії відновити свій бойовий потенціал для військового удару по країні, яка є членом НАТО. Кремль прагне перетворити всю Центральну Європу на свій буфер, тому якщо Олаф Шольц не бажає щоб Німеччина стала знов фронтиром між Заходом і Сходом, а німецькі військовослужбовці не гинули в Нарві або Кракові, він повинен прийняти рішення про надання Україні всієї необхідної їй військової допомоги.

Мирні ініціативи Ілона Маска не є простим хайпом відомого бізнесмена, скоріше за все його заява була узгоджена з лідерами Республіканської партії і мала на меті перевірити реакцію суспільства. Представникам української влади потрібно почати більш активно співпрацювати з лідерами Республіканської партії, запросивши їх до України, щоб вони на власні очі побачили звірства російських нацистів в Україні.

Американські консерватори полюбляють казати, що вони є прихильниками християнських цінностей, тому їхня підтримка України відповідала би консервативній ідеології Республіканської партії. Росіяни часто стверджують, що вони є захисниками християнських цінностей, але хіба можуть вбивці, які розстрілюють, катують, здійснюють сексуальне насильство над жінками і дітьми, бути носіями цих цінностей. Народ без емпатії та моралі, який підтримує свою владу в її прагненні знищити українську націю, жодного відношення до християнських цінностей не має.

Якщо американською цінністю є свобода, то консерватори з Республіканської партії повинні підтримати Україну, яка бореться проти російської тиранії. Фактично, українці віддають свої життя за цінності про які можна прочитати в тексті гімну США, а саме нескорених американців, які протидіють банді убивць, воюючи з військом найманих рабів: “Де хоробрих наш дім, та земля де свободи”.