Досліджуючи тему розвитку сільського господарства в Україні і світі, автор даних рядків звернув увагу, як рідко в дописах всіляких експертів і просто зацікавлених осіб, у нас в країні, звертається уваги на два основоположні фактори, які будуть мати глобальний вплив – це зміна клімату на планеті і постійний приріст населення. Так, ці фактори, а також розвиток технологій (і в аграрному секторі зокрема) періодично з’являються в стрічках новин телеканалів і соцмереж, але мало хто уявляє який вигляд матиме сільське господарство через 10-20 років.
Нещодавно на сторінках науково-популярних видань з’явилась новина, що від шельфового льодовика в Антарктиді найближчим часом відколеться крижина розміром 5200 км2, а об’єм прісної води, який вона вивільнить, підніме рівень світового океану на 10 см. Для того, щоб уявити масштаби кліматичних змін, достатньо поглянути на зображення, представлене нижче. Це орієнтовна схема підтоплення прибережних зон створена авторами журналу National Geographic. Як бачимо деякі країни (Україна в тому числі) можуть втратити суттєві території.
Але це ще оптимістичний сценарій.
Існують і ось такі прогнози:
З екологічною складовою розібрались без заглиблення в проблематику, тепер поглянемо на прогнози росту населення планети.
Так, згідно з оприлюдненою, Департаментом з економічних та соціальних питань Секретаріату ООН, щорічною доповіддю від 29 липня 2015 року, темпи зростання населення Землі вищі ніж очікувалося раніше. Прогнозується що до 2030 року воно зросте до 8,5 млрд чол., а в 2050 році – 9,7 млрд чол.
Поєднавши ці два фактори, не важко зробити висновок, що сама по собі суша буде в дефіциті, не говорячи про придатні до землеробства землі. Логічним буде запитання: «А як же новітні технології, які покликані полегшити життя і вивести людство на новий рівень свого існування?». Технологічний розвиток, автор навмисно не поставив на один рівень з факторами зміни клімату і зростання населення, бо на даному етапі, технології не дозволяють займатись тераформуванням Землі чи інших планет або хоча б активно і в потрібних параметрах змінювати її атмосферу, тому людство буде змушене пристосовуватись до перших двох глобальних трендів використовуючи інновації і науковий прогрес. І судячи з новин, що надходять, деякі країни почали робити кроки в правильному напрямку.
2016 рік став цікавим не тільки з точки зору геополітичних змін, економічних потрясінь та розпалених з новою силою воєнних конфліктів, а й встановленням досить цікавих, навіть знакових рекордів в сільському господарстві. Згідно з даними Продовольчої і сільськогосподарської організації Об’єднаних націй (ФАО), в 2016 році споживання риби населенням Землі вперше досягло рівня в 20 кг на людину за рік. Та цікавою є не сам об’єм споживання, а дві важливі тенденції, які за цим стоять, по-перше – це те, що споживання саме риби і морепродуктів зростає з року в рік, а по-друге – вперше риби вирощеної в штучних водоймах спожили більше, ніж виловленої в морях і океанах. Враховуючи те, що 71% поверхні планети вкрито водою, людство просто зобов’язане перенести засоби виробництва з суші в моря і океани.
Кілька фактів про традиційне тваринництво:
-
в світі налічується 33 мільйони км2 сільгоспугідь,які використовують як пасовища для худоби, це приблизно територія африканського континенту;
-
на тваринництво припадає 15% парникових газів, що більше ніж викидають усі види транспорту разом взяті.
Враховуючи наведені факти, а також в рази менше навантаження на екологію від вирощування риби і морепродуктів, тренд на заміщення м’яса птиці і худоби рибою буде тільки посилюватись.
У Туреччині спрогнозували "переломний момент" війни в Україні
В Україні скасували обмеження на перескладання водійського іспиту: що змінилося
У Києві - гострий дефіцит водіїв маршруток: готові дати житло та бронь від армії
Ультиматум для Путіна: що пропонує опозиція Німеччини
Ще один перспективний напрямок, який «покладе на лопатки» традиційне тваринництво – м’ясо «in vitro» або штучно вирощене. Технологія побудована на вирощуванні м’яса із стовбурових клітин. На даний час процес виробництва штучного м’яса ще потребує вдосконалення, а саме м’ясо жорстке і прісне, але розробники обіцяють широке впровадження технології з 2025 року. А беручи до уваги те, що в цю розробку інвестували Сергій Брін (співзасновник Googl) та Біл Гейтс, в перспективності технології сумніватись не доводиться.
Що ж стосується землеробства, то тут «проривними» технологіями є «точне землеробство», «вертикальне сільське господарство» і широке використання дронів і робототехніки. І якщо «точне землеробство» спрямоване на більш раціональне використання вже наявних ресурсів та засобів виробництва з одночасним зменшенням навантаження на екологію, то «вертикальне сільське господарство» — це революція в аграрному секторі. В основі даної технології лежить гідро та аеропоніка, що дає можливість вирощувати сільськогосподарські культури без ґрунту.
Ось так це виглядає на прикладі японської компанії Pasona, яка перетворила штаб-квартиру в закриту екосистему.
Для забезпечення роботи такої ферми необхідно на 40% менше енергії, на 80% менше добрив і на 99% менше води.
А тепер додамо до «вертикального землеробства» здешевлення технології опріснення морської води за рахунок зниження вартості енергоресурсів і отримаємо можливість вирощувати с/г культури будь-де на планеті.
Своє бачення вертикального садівництва нещодавно презентували і в Китаї. Ось такий вигляд матимуть перші «зелені вежі».
Але в даному проекті зусилля спрямовані на покращення екологічної ситуації в містах. Планується, що 6000 м2 таких насаджень будуть поглинати до 25 тонн вуглекислого газу на рік і вивільняти 60 кілограмів кисню на добу.
На завершення хотілося б привести кілька цифр, щоб охарактеризувати ринок венчурних інвестицій в сільське господарство.
В 2015 році інвестиції, залучені в Agtech (високотехнологічні розробки і стартапи в агросекторі), склали $4,6 млрд , що майже вдвічі перевищило показник 2014 року ($2.36 млрд сукупно). Даний напрям венчурного інвестування демонструє просто вибуховий ріст.
Посилання на першоджерело інфографіки https://inventure.com.ua/analytics/investments/obzor-mirovogo-rynka-agtech-2015
Цікаво також те, що інвестиції в agtech росли набагато швидшими темпами ніж в інших секторах венчурного капіталу. Так якщо сукупне фінансування венчурних компаній в 2014 році показало приріст в + 78%, а в 2015 — + 44%, то венчурні інвестиції в agtech + 166% і + 92% відповідно.
Хочеться сподіватись, що позитивні тенденції будуть тривати і далі, негативні вдасться ефективно подолати, а людство врешті доросте у своєму розвитку до відповідального проживання на планеті Земля.