Вибори на окупованому Донбасі: Кого і що мають обирати?

Нормандський формат та Мінський процес – це різні напрямки врегулювання спричиненого російською агресією конфлікту на сході України. Втім, вони мають спільний знаменник: вибори на неконтрольованих Києвом територіях та узаконення так званого «особливого статусу».

І саме вибори зазвичай подаються, як головний чинник вирішення військового конфлікту. Проте, в більшості випадків ні громадяни України, ні ЗМІ, ні «активні діячі» (крикуни) навіть не розуміють: про що, власне, йдеться, коли мова заходить про вибори в ОРДЛО?

Відсутність відповіді на це питання дає можливості для різного роду політичних маніпуляцій та зведення проблеми тільки до однієї, буцімто єдино важливої складової врегулювання – виборів. Не заглиблюючись у суть питання виборів соціологічні компанії проводять загальні опитування, які показують домінування однієї позиції. Наприклад, за даними Центру Разумкова 50,6% громадян України виступають проти виборів на тимчасово окупованих територіях Донецької і Луганської областей до моменту повернення повного контролю Києва над ними. Підтримують проведення виборів на цих територіях 23,9% респондентів. Не підтримують ідею економічної блокади – 36%.

На нашу думку, питання формату проводити чи не проводити вибори, занадто спрощують проблему. На порядок денний має виноситися ряд питань, а саме: Про які вибори йдеться? До яких органів влади? Що таке особливий статус? Яке його наповнення?

Спробуємо розібратись.

Наразі справжні бої в переговорних процесах навколо вирішення конфлікту на сході йдуть не довкола питання про те, проводити там вибори чи ні, і, якщо проводити – то коли: до встановлення контролю Україна над кордоном, чи – після. Боротьба йде за форму самих виборів. Тобто – до яких органів влади будуть проводитись вибори.

Українська сторона відстоює проведення виборів на базі положень розпочатої реформи децентралізації. Не даремно Президент України за будь-якої нагоди згадує дану реформу і акцентує на ній увагу. Тобто, Україна пропонує провести вибори до представницьких органів місцевого самоврядування на базі об’єднаних територіальних громад, яким надані великі повноваження, в тому числі – фінансові та адміністративні. Вибори до Луганської і Донецької обласної ради, а також по мажоритарних округах до Верховної Ради України, Президентом України та представниками в переговорному процесі тримаються як ключові розмінні позиції в питанні контролю кордонів. Тобто, вибори до Луганської і Донецької обласної ради, а також по мажоритарних округах до Верховної Ради України може відбутись після контролю кордонів українською стороною, а вибори до місцевих рад на базі реформи децентралізації є основою для переговорів щодо так званого «контролю кордонів на наступний день», що було озвучено під час останньої зустрічі в Нормандському форматі. Але в цьому моменті і є пастка, оскільки вибори до обласних рад без контролю за кордонами – ризикують перетворитися на рейдерське захоплення ще не окупованих територій. Тому без контролю за кордоном – українська позиція втрачає смисл.

Позиція РФ і підконтрольних їй бойовиків в образі терористичних «ЛНР та ДНР» суттєво відрізняється. Вони наполягають на «особливому статусі» і виборах вже під цей статус. Розуміння того, що собою являє цей «особливий статус», у більшості громадян країни (та і політиків, разом з аналітиками), просто відсутнє. Втім, таке розуміння є в окремої групи депутатів від «Опозиційного блоку». Ці народні депутати ще навесні поточного року внесли до Парламенту України Проект Закону про особливості управління окремими територіями Донецької та Луганської областей (№ 4297 від 24.03.2016). Саме цей законопроект дуже близький до позиції РФ і підконтрольних їй бойовиків.

Даним законопроектом, зокрема, пропонується утворити на окремих територіях Донецької та Луганської областей, на яких тимчасово не здійснюються або здійснюються не в повному обсязі повноваження органів державної влади України, Міжобласне Територіальне об’єднання Донбас (далі – МТО Донбас).

Передбачається, що МТО Донбас матиме статус міжобласного об’єднання з самостійною системою державного управління на принципах децентралізації та широких повноважень органів місцевого самоврядування.

Законопроектом, зокрема, пропонується:

створення вищого представницького органу влади в МТО Донбас – Представницького Зібрання МТО Донбас, яке здійснюватиме представницькі, нормотворчі, контрольні функції; визначення порядку його формування, компетенції та повноважень;

створення виконавчого органу влади в МТО Донбас – Виконавчого Комітету МТО Донбас для здійснення виконавчих функцій; визначення порядку його формування, компетенції та повноважень;

запровадження особливого порядку місцевого самоврядування на території МТО Донбас.

Згідно з законопроектом, органи влади та місцевого самоврядування МТО Донбас у межах своїх повноважень і повноважень, делегованих органами місцевого самоврядування нижчого рівня, ухвалюють рішення про утворення, структуру, чисельність загонів народної міліції з охорони громадського порядку МТО Донбас і координують їх діяльність; розглядають питання про надання згоди на призначення керівників органів внутрішніх справ, служби безпеки та прокуратури МТО Донбас.

Тому, слід розуміти, що основна боротьба йде не довкола питання проведення чи не проведення виборів і надання «особливого статусу», а довкола питання формату виборів і представницьких органів, до яких ці вибори мають бути проведені.

Дуже схоже, що і наші європейські партнери по переговорах з врегулювання не надто чітко усвідомлюють різницю в баченні виборів між українською та російською сторонами. Для них важливий сам факт проведення виборів. Можливо, саме відсутність консенсусу в питанні про те, до яких органів мають бути проведені вибори, стала причиною того, що на останній зустрічі глав держав (Нормандський формат) у Берліні не було підписано ніяких документів.

Разом з цим, ситуація розвивається так, що дискусія щодо формату виборів необхідна всередині України. Тиск Заходу щодо виборів, і можливі поступки Росії можуть поставити владу в умови, коли неочікувана пропозиція щодо того в які органи і яким чином будуть проведені вибори – різко відкинеться українським суспільством.