Я там був. І на власні очі бачив цього дивовижного 70-річного клоуна і його 46-річну плагіаторшу-дружину під світлом софітів.
І чув невгамовну юрбу, яка несамовито кричала і плескала Трампу, як плескають маленькі діти, побачивши на арені цирку розмальованого і кумедного клоуна.
Я був там, на національному з’їзді республіканської партії США у Клівлянді, Огайо.
Я приїхав, як представник законодавчої влади своєї країни аби спитати у Дональда Трампа, чи збіжить він, як Депард’є, до москви, у разі свого закономірного фіаско на цих найбрудніших за всю історію США виборах. Я приїхав спитати, скільки конкретно коштує зрада інтересів США і здача кремлю України в умовних одиницях. Я приїхав привітати тих республіканців, які не побоялися кинути виклик Трампу і його недалекоглядній більшості. Я приїхав до Трампа, але обіцяні 5 хвилин для України він так і не знайшов. Як і не знайде їх і в майбутньому, якщо, не дай Боже, стане президентом найвпливовішої, найбагатшої і найозброєнішої країни світу.
Місяць тому, напередодні національного конвенту, Дональд на одній із своїх зустрічей з виборцями зухвало і риторично запитав:
«Навіщо нам ця Україна, це безглузде ярмо в центрі Європи, яке загрузло у корупції і екстремізмі?»
Ну що тут відповісти?
Відповідь на це запитання тягне, як мінімум, на доповідь, причому яскраву, довгу і змістовну. Але Трампу доповіді не потрібні.
За всіма його концепціями і промовами стоїть політтехнолог біглого президента януковича Пол Манафорт, а за його контакти відповідає прихильник володимира путіна Картер Пейдж. А це говорить про наступне: якщо цей блазень насправді прийде до влади, Україна опиниться фактично сам на сам з чудовиськом, яке республіканці минулих часів не даремно та влучно назвали Імперією Зла.
Здається, путін є ледь не кумиром пристарілого мільярдера-лібертаріанця. Він готовий здати усі національні інтереси США заради гіпотетичної вигоди від дружби і співробітництва з російською педерацією.
І справді, ніхто з «друзів» путіна в накладі ще не залишався.
У разі виграшу Гіларі Клінтон і початку судових процесів проти Трампа, москва залюбки надасть Дональду дах над головою і трибуну у сотні засобів масової інформації по всьому світу. А промови йому так і писатиме яниківський Монафорт.
Треба сказати, що опозиція в істеблішменті самої республіканської партії неодноразово робила спроби зірвати висунення Дональда Трампа в президенти США. Останній раз вони це зробили вже на самому з’їзді. Але, на жаль, вони зазнали чергової поразки. Трамп набрав майже втричі більше голосів, ніж Тед Круз – 1543 проти 559. Проте, деякі відомі руспубліканці демонстративно проігнорували з’їзд імені Трампа. Організатори цього разу недорахувалися таких відомих постатей, як сімейство Бушів, Мітта Ромні, Джона Маккейна і Джона Кейсіка, губернатора штату Огайо, який власне і приймав цей пафосний у всіх розуміннях конвент.
Украинцам придется платить за въезд в Евросоюз с 1 января
Путин оставил регионы РФ без защиты ради двух городов, — глава СНБО Коваленко
Ваши банковские данные под угрозой: где нельзя использовать Wi-Fi
"Киевстар" меняет тарифы для пенсионеров: что нужно знать в декабре
Цей політичний демарш не завадив Дональду Трампу стати офіційним кандидатом від республіканців, проте він продемонстрував усій Америці і навіть всьому світові, що навіть усередині Республіканської партії є потужна опозиція цьому занадто балакучому і нафарбованому блазню.
Особиста зустріч з губернатором Джоном Кейсіком підтвердила, що допомога Україні, не зважаючи на риторику кандидата від республіканців, не зменшиться, а ще й збільшиться навпаки. Україна отримає обіцяну летальну зброю попри всі проблеми і негаразди. Бо навіть перша особа в Америці не вирішує все і для всіх. Так побудована справжня демократія.
Покидаючи Клівлянд, я завдячив численній українській діаспорі Огайо за моральну пітримку і всебічну допомогу, яку вони надають Україні. За гроші, медикаменти і навіть машини швидкої допомоги, які вони відправили протягом двох років в АТО. Ці люди не прощають зради. І навіть ті, хто традиційно завжди голосував за республіканців, голосуватимуть цього разу за Гіларі Клінтон. Адже таких запитань, які ставить Дональд Трамп, вони не прощають нікому:
«Навіщо ми захищаємо Україну, коли навколо неї є й інші країни, які нічого не роблять?
Що робить Україна аби вижити, пане Трамп, ми добре знаємо. А от що робитимете ви аби вижити після цих пергонів, ми ще подивимося!
Джерело: блог Євгена Рибчиньського на УП
