Я там був. І на власні очі бачив цього дивовижного 70-річного клоуна і його 46-річну плагіаторшу-дружину під світлом софітів.
І чув невгамовну юрбу, яка несамовито кричала і плескала Трампу, як плескають маленькі діти, побачивши на арені цирку розмальованого і кумедного клоуна.
Я був там, на національному з’їзді республіканської партії США у Клівлянді, Огайо.
Я приїхав, як представник законодавчої влади своєї країни аби спитати у Дональда Трампа, чи збіжить він, як Депард’є, до москви, у разі свого закономірного фіаско на цих найбрудніших за всю історію США виборах. Я приїхав спитати, скільки конкретно коштує зрада інтересів США і здача кремлю України в умовних одиницях. Я приїхав привітати тих республіканців, які не побоялися кинути виклик Трампу і його недалекоглядній більшості. Я приїхав до Трампа, але обіцяні 5 хвилин для України він так і не знайшов. Як і не знайде їх і в майбутньому, якщо, не дай Боже, стане президентом найвпливовішої, найбагатшої і найозброєнішої країни світу.
Місяць тому, напередодні національного конвенту, Дональд на одній із своїх зустрічей з виборцями зухвало і риторично запитав:
«Навіщо нам ця Україна, це безглузде ярмо в центрі Європи, яке загрузло у корупції і екстремізмі?»
Ну що тут відповісти?
Відповідь на це запитання тягне, як мінімум, на доповідь, причому яскраву, довгу і змістовну. Але Трампу доповіді не потрібні.
За всіма його концепціями і промовами стоїть політтехнолог біглого президента януковича Пол Манафорт, а за його контакти відповідає прихильник володимира путіна Картер Пейдж. А це говорить про наступне: якщо цей блазень насправді прийде до влади, Україна опиниться фактично сам на сам з чудовиськом, яке республіканці минулих часів не даремно та влучно назвали Імперією Зла.
Здається, путін є ледь не кумиром пристарілого мільярдера-лібертаріанця. Він готовий здати усі національні інтереси США заради гіпотетичної вигоди від дружби і співробітництва з російською педерацією.
І справді, ніхто з «друзів» путіна в накладі ще не залишався.
У разі виграшу Гіларі Клінтон і початку судових процесів проти Трампа, москва залюбки надасть Дональду дах над головою і трибуну у сотні засобів масової інформації по всьому світу. А промови йому так і писатиме яниківський Монафорт.
Треба сказати, що опозиція в істеблішменті самої республіканської партії неодноразово робила спроби зірвати висунення Дональда Трампа в президенти США. Останній раз вони це зробили вже на самому з’їзді. Але, на жаль, вони зазнали чергової поразки. Трамп набрав майже втричі більше голосів, ніж Тед Круз – 1543 проти 559. Проте, деякі відомі руспубліканці демонстративно проігнорували з’їзд імені Трампа. Організатори цього разу недорахувалися таких відомих постатей, як сімейство Бушів, Мітта Ромні, Джона Маккейна і Джона Кейсіка, губернатора штату Огайо, який власне і приймав цей пафосний у всіх розуміннях конвент.
Більшість українців виступають проти другого президентського терміну Зеленського, – соціологічне опитування
Путін пригрозив "відрізати Україну від моря" та знищити Європу
Кінець "амністії": кому загрожують позови за комунальні борги
Українці зможуть купувати молочні продукти на третину дешевше
Цей політичний демарш не завадив Дональду Трампу стати офіційним кандидатом від республіканців, проте він продемонстрував усій Америці і навіть всьому світові, що навіть усередині Республіканської партії є потужна опозиція цьому занадто балакучому і нафарбованому блазню.
Особиста зустріч з губернатором Джоном Кейсіком підтвердила, що допомога Україні, не зважаючи на риторику кандидата від республіканців, не зменшиться, а ще й збільшиться навпаки. Україна отримає обіцяну летальну зброю попри всі проблеми і негаразди. Бо навіть перша особа в Америці не вирішує все і для всіх. Так побудована справжня демократія.
Покидаючи Клівлянд, я завдячив численній українській діаспорі Огайо за моральну пітримку і всебічну допомогу, яку вони надають Україні. За гроші, медикаменти і навіть машини швидкої допомоги, які вони відправили протягом двох років в АТО. Ці люди не прощають зради. І навіть ті, хто традиційно завжди голосував за республіканців, голосуватимуть цього разу за Гіларі Клінтон. Адже таких запитань, які ставить Дональд Трамп, вони не прощають нікому:
«Навіщо ми захищаємо Україну, коли навколо неї є й інші країни, які нічого не роблять?
Що робить Україна аби вижити, пане Трамп, ми добре знаємо. А от що робитимете ви аби вижити після цих пергонів, ми ще подивимося!
Джерело: блог Євгена Рибчиньського на УП
