Візит Дуди до Києва. Огляд польської преси

Нещодавній офіційний візит президента Польщі Анджея Дуди до Києва, що відбувся 14-15 грудня, спростував перестороги, щодо того, що Польща та Україна віддаляться одна від одної. Наряду з цим, він став об’єктом пильної уваги ЗМІ, що намагалися висвітлити якомога більш подробиці цього візиту та його значення для польсько-українських відносин. Пропонуємо вашій увазі огляд матеріалів польських, який дасть вам можливість побачити польсько-українські стосунки очима поляків.

Загалом польські медіа подають візит Дуди як надзвичайно важливий для зовнішньої політики Польщі. «Gazeta Wyborcza» пише, що нинішній перший візит польського президента до Києва можливо є найважливішим з його попередніх закордонних візитів. Часописи «Rzeczpospolita», «Polskieradio», «Onet Wiadomości» та «TVN24» вказують на те, що даний візит став дуже плідним та започаткував реальний поворот у польсько-українських відносинах та перехід від декларативних заяв до конкретних дій. Загалом можна виділити кілька основних питань яким була присвячена основна увага польських ЗМІ.

Польсько-українське партнерство

Знаходячись в Києві на прес-конференції президент Анджей Дуда заявив, що «Україна є великим стратегічним партнером Польщі». Також там він зазначив, що «Ми підтримуємо українські прагнення, якщо йдеться про Європейський Союз та безвізовий режим. Я хотів би, щоб кордон між Польщею та Україною був би зразковим кордоном, надійним, але також приязним. Він не може бути стіною». – цитує Дуду офіційний інформаційний портал «Офіційна сторінка президента Республіки Польської». Інформаційний орган польського офіціозу також акцентує увагу на позиції Анджея Дуди, який підкреслив, що суверенітет та незалежність України є для Польщі однією з справ абсолютно ключових і через це польська держава з великою увагою спостерігає за реалізацією мінських домовленостей. Зазначається, що їх виконання є абсолютно необхідним першим кроком до миру в Україні, та підкреслюється, що це є тією метою, на досягнення якої варто спрямовувати всі сили.

Окремо висвітлюється позиція Дуди, щодо підтримки Польщею України на міжнародній арені. Польські медіа вказують на роль Польщі як «адвоката» та «амбасадора» України в ЄС, що представляла та надалі має намір представляти інтереси України в Європейському Союзі.

Підкреслюється, що з відповідей президентів можна зробити висновок, що вони мають намір і надалі продовжувати працю над проектами, започаткованими в попередні роки, і навіть її інтенсифікувати. «Gazeta Wyborcza» навіть пише, що на прес-конференції говорили «в один голос» та всіляко декларували згоду між собою, а президент Порошенко заявив, що співпраця між країнами тепер є розписаною по конкретним датам.

Особлива увага в ЗМІ приділяється створенню польсько-українського президентського консультаційного комітету, перше засідання якого, як сподівається президент Дуда, відбудеться одразу після Нового року. Вказується, що новий консультаційний комітет мусить стати інституцією діалогу, яка буде форумом дискусій та налагодження взаємовідносин, в питаннях науки, культури, а також, як зазначив Анджей Дуда, в питаннях, що стосуються історії. Наряду з цим польські медіа акцентують увагу на заявах президента Дуди, щодо того, що він хоче, щоб Україна прийняла участь в майбутньому саміті НАТО в Варшаві, а польська держава буде і надалі допомагати Україні в сфері проведення реформ та, зокрема, децентралізації.

Фінансова допомога Польщі та господарча співпраця

Наряду з цим, в польських медіа особлива увага приділяється кредиту в чотири мільярди злотих, домовленості щодо надання якого було досягнуто в ході візиту. Окрім фінансової допомоги Україні, згадується також питання налагодження господарських взаємин, у зв’язку з необхідністю максимально скористатися з входження України до сфери вільної торгівлі з ЄС. Увага ЗМІ акцентується на роботі польського уряду та Національного Банку Польщі по втриманню макроекономічної стабільності в Україні.

Військова співпраця

Крім того окрема увага в польських ЗМІ приділяється питанню співпраці у військовій сфері, що обговорювалася під час візиту, зокрема нещодавно створеній литовсько-польсько-українській бригаді. Командування нової бригади мусить знаходитися в Любліні, а сама бригада укомплектовуватися литовськими, польськими та українськими військовослужбовцями (чисельність останніх в бригаді має досягти 500 осіб). Бригада мусить бути приготована для дій в рамках місії ООН. Окремо також вказується на те, що Україна в ході візиту також була запрошена до бойової групи ЄС, яку творять країни Вишеградської групи, а також загалом до більш тісної у військовій сфері з цими країнами.

Війна на сході України

Окремо висвітлюється позиція Дуди щодо війни в Україні. Акцентується увага на позиції польського уряду щодо підтримки України, а також цитується заява президента Польщі: «нашою метою є відновлення контролю України над своїми кордонами». Окремо вказується на те, що Польща відмовилася від попередніх ідей участі в Нормандському форматі переговорів, але тим не менше буде уважно стежити за виконанням мінських домовленостей. Наряду з цим озвучується позиція президента Польщі, про необхідність продовження санкцій проти Росії аж до повного виведення її військ з Донбасу та повернення Україні Криму. Також цитується подяка президента Порошенка за надання Польщею медичної допомоги 250 українським військовослужбовцям пораненим на сході.

Питання спільної історії

Одночасно одним із основних питань якому надавалася особлива увага в польських медіа було питання історії польсько-українських взаємин в ХХ столітті. ЗМІ цитують висловлювання президента Дуди, який зазначив, що дискусії щодо історії мають «спиратися на історичну правда, навіть якщо ця правда є болісною». Згідно зі словами президента Польщі, кривди ХХ століття не мусять накладатися тінню на взаємовідносинах двох країн. Зокрема цією проблемою і займатиметься президентський консультаційний комітет, що має стати майданчиком для переговорів між українцями та поляками в сфері спільної історії, та, як цитує «Gazeta Wyborcza» державного секретаря канцелярії президента Кшиштофа Щерського «справ історично-ідентичнісних».

Як зазначають польські ЗМІ, це пов’язано з прийнятими 9 квітня законами, що стосуються надання прав комбатантів учасникам ОУН та УПА, а також накладання покарання на тих, хто буде заперечувати їх внесок у боротьбу за незалежність України. Питання ОУН-УПА, разом із проблемою подій 1943 на Волині, окреслюваних як «Волинська різанина» або «Волинський злочин», як це можна побачити з польських медіа, залишаються наразі одними з найболючіших у польсько-українських взаєминах.

Акцентується увага, що Польща потребує започаткування діалогу щодо спільної польсько-української історії. В ряду іншого наголошується на особливій ролі президентської консультаційної ради та присутність в президентській делегації шефа Інституту Національної Пам’яті Лукаша Камінського. В ЗМІ зазначається, що цей діалог має стосуватися найтяжчого фрагменту спільної історії, яким є Волинська різанина, яка повністю відсутня в свідомості українців.

Загалом можна констатувати, що візит президента Дуди був висвітлений в польських медіа як подія позитивна та важлива. Акцентувалася увага насамперед на планах співпраці та тих заходах, якими Польща здійснює свою допомогу Україні. Можемо бачити, що польська преса оцінила візит Анджея Дуди як новий етап польсько-українських відносин та перехід від політики декларацій до політики реальних дій.

Популярные статьи сейчас