Падіння доходів, значне зниження капітальних інвестицій, стрімке скорочення промислового виробництва, підвищення у півтора рази ціни на газ, суттєве зменшення видобутку вугілля, золотовалютні резерви скоротились більш, ніж вдвічі, різке падіння реальної заробітної плати та загрозливий рост рівня безробіття, знецінення гривні, зростання витрат на оборону, рекордно високий рівень державного боргу, замороження соціальних стандартів та багато іншого негативу, таким був для України 2014 рік — економічної кризи, початку війни на Сході та величезного відтоку населення з окупованих росією територій.

Новопризначений Уряд оголосив про повернення до курсу євроінтеграції та підтвердив свої наміри підписати Угоду про асоціацію з ЄС.

В таких умовах народжувалось Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА), покликане генерувати значні доходи для Держбюджету за рахунок ефективного менеджменту арештованих активів.

Важлива місія

Агентство створювалося у 2015 році, як джерело надходжень Держскарбниці за рахунок ефективного управління арештованими активами. Натомість відповідно до законів про Держбюджет та щорічних звітів АРМА за шість останніх років з Держскарбниці на утримання Агентства витрачено 1,3 млрд грн, проти зароблених АРМА 109 млн грн у 2018 — 2022 роках.

Тобто, Агентство заробляє для держави в 12 разів менше, ніж витрачає з Держбюджету на своє утримання. При цьому, за даними веб-сайту АРМА, сьогодні на нього працює лише 22 управителя, один з яких ТОВ «ЖК «Воздвиженка».

За 2022 рік до Держскарбниці управителями Агентства перераховано 34,7 млн грн, з яких 21,4 млн грн або 61% від управління активами групи компаній «АІС», якими з 2018 року управляє ТОВ «ЖК «Воздвиженка», яке входить до групи компаній DCH Олександра Ярославського. У 2021 році цей управитель перерахував до Держбюджету близько 25 млн грн або 55% від розміру всіх надходжень від управління активами в цьому році (41 млн грн). Отже, результати управління арештованими активами групою компаній DCH це справжня історія успіху АРМА, взірцевий приклад.

Давайте подивимось, які надходження до Держскарбниці згенерували управителі Агентства в січні — жовтні 2023 року:

Популярные статьи сейчас

Несколько стран НАТО рассматривают отправку войск в Украину - Фицо

100 гривен за куб: некоторым украинцам готовят новые платежки за воду

В Украине изменятся тарифы на мобильную связь: Рада утвердила новый закон для Киевстара, Vodafone, lifecell

Не только переселенцы: кто из украинцев может получить бесплатные продуктовые наборы

Показать еще

Примітка: дані про результати здійснення заходів менеджменту арештованих активів у 2023 році, зібрано шляхом опитування вказаних в таблиці управителів Агентства; показники управління двома ТЕЦ у м. Новий Розділ та м. Новояворівськ, акціями ПАТ «Донецькоблгаз» та ПАТ “Газтранзит”, корпоративними правами 26 облгазів не враховувалися при аналізі, оскільки менеджмент цими активами є соціально орієнтованим та повʼязаний із забезпеченням енергетичної безпеки держави, у звʼязку з чим, наразі управителі АРМА свідомо несуть багатомільйонні витрати, працюють собі в збиток, без мети отримання доходів в короткостроковій перспективі; заходи з управління мисливським будинком президента-втікача Януковича в Сухолуччі не враховано у звʼязку з тим, що він згорів у 2022 році через ракетні обстріли окупантів.

Узагальнені висновки

В січні — жовтні 2023 року Агентство забезпечило надходжень до Держскарбниці від менеджменту активів в розмірі 62,5 млн грн, що втричі менше за витрати держави на його утримання — 188,7 млн грн, передбачені додатком № 3 до Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік”.

Найбільше надходжень до Держбюджету, третій рік поспіль, генерує ТОВ «ЖК «Воздвиженка», яке за десять місяців 2023 року заробило для держави 21,8 млн грн.

Найменш результативним управителем АРМА наразі є ПАТ «Укрнафта», яке поклало у Держскарбницю лише 150 тис грн, з яких 105 тис грн від управління ПрАТ «ВК «Укрнафтобуріння». При тому, що чистий прибуток цієї компанії в 2022 році склав 3,77 млрд грн, а у 2021 році — 5,65 млрд грн.

У вересні цього року Агентство повідомило про укладення з ПАТ «Укрнафта» договору управління мережею АЗК «Глуско». Договором передбачено, що управитель гарантує щомісячний платіж до Держбюджету в розмірі 5 млн грн незалежно від результатів управління названими активами. Наразі ПАТ «Укрнафта» не перерахувало державі жодної копійки доходів від управління мережею АЗК «Глуско», а також не сплатило за жовтень 2023 року гарантійний щомісячний платіж до Держскарбниці в розмірі 5 млн грн.

Нова Головиня АРМА Олена Дума, за перші пʼять місяців роботи на посаді, не провела жодного конкурсного відбору управителя. Всі управителі, які в січні — жовтні 2023 року генерували доходи для Держбюджету відібрані та уповноважені екс-керівниками Агентства Дмитром Жоравовичем, Віталієм Сигидином та Антоном Янчуком.

Державна зрада

Закон про АРМА розроблявся в 2015 році Мінʼюстом, Генпрокуратурою, СБУ, МЗС, Держфінмоніторингом, Службою зовнішньої розвідки, Нацбанком, МВС та іншими органами влади, в рамках діяльності Міжвідомчої робочої групи з координації повернення в Україну коштів, одержаних злочинним шляхом колишніми високопосадовцями України, утвореної Розпорядженням Президента України від 26.03.2015 № 296/2015-рп.

Згадана робота велася у зв’язку з необхідністю виконання відповідних вимог другої фази Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України та приписів п. 7 (i) розділу «Урядування та прозорість» Меморандуму про взаєморозуміння між Україною як позичальником та Європейським Союзом як кредитором щодо отримання Україною макрофінансової допомоги Європейського Союзу в сумі до 1,8 млрд євро (Рішення № 2015/601 Європейського парламенту та Ради від 15.04.2015 про надання макрофінансової допомоги Україні), ратифікованого Законом України від 18.06.2015 № 538-VIII, за якими Україна зобов’язалася визначити установу, яка буде діяти, як управління з повернення активів.

У звʼязку з цим, на Агентство було покладено важливу місію — повернути в Україну активи, одержані злочинним шляхом колишніми високопосадовцями України. Для цього Спеціальним законом АРМА було уповноважено брати участь у:

- забезпеченні представництва прав та інтересів України у закордонних юрисдикційних органах у справах, пов’язаних з поверненням в Україну активів, одержаних від корупційних та інших кримінальних правопорушень (п. 7 ч. 1 ст. 9);

- підготовці проектів міжнародних угод щодо розподілу та повернення активів в Україну (п. 3 ч. 1 ст. 10).

Однак, вчиняючи службову недбалість (ст. 367 КК України) та саботаж при організації здійснення названої міжнародної роботи (ст. 111 КК України), чиновники Агентства ніколи навіть не намагалися займатися поверненням в Україну активів, одержаних злочинним шляхом колишніми високопосадовцями України. Співучасниками такого невиконання вказівок міжнародних партнерів, зради ідеалам та вимогам Революції Гідності, стали Верховна Рада, якій АРМА підзвітне, та Кабмін, якому Агентство підконтрольне (ч. 2 ст. 2 Спеціального закону).

АРМА мало стати основою і рушійною силою повернення в Україну активів, одержаних злочинним шляхом колишніми високопосадовцями України, а натомість перетворилося на головне гальмо цього процесу. З 2017 року в жодному щорічному звіті про діяльність Агентства немає обовʼязкових даних, що характеризують його роботу з повернення активів в Україну, як того вимагає абз. 9 п. 2 ч. 5 ст. 12 Спеціального закону. Оскільки такою роботою ніколи не займався жоден екс-керівник АРМА (Дмитро Жоравович (червень 2023 — серпень 2021), Віталій Сигидин (липень 2021 — грудень 2019), Антон Янчук (листопад 2019 — грудень 2016).

Час покаже, чи поверне активи в Україну нова очільниця Агентства Олена Дума, як їй в цьому допоможе на днях призначений заступником Головині АРМА Грігол Катамадзе (відомий грузинський дипломат і громадський діяч), а також чи не занадто пізно через десять років починати роботу над поверненням активів Януковича та його оточення. І головне питання, чи понесуть Жоравович, Сигидин і Янчук заслужене покарання за свою бездіяльність та зраду, які призвели до того, що Україна за 10 років не повернула жодного активу, вкраденого високопосадовцями злочинної влади.

Міжнародні вимоги

У шостому моніторинговому звіті ЄС щодо виконання Україною Плану дій з лібералізації ЄС візового режиму для України у пункті 2.3.1.3 розділу «Попередження та боротьба з корупцією» Україні доручалося забезпечити інституційну спроможність у частині виявлення, розшуку та управління незаконними активами, прийняти відповідне законодавство та забезпечити повну функціональність агентства.

Утворюючи АРМА українська влада керувалася Директивою ЄС 2014/42/EU від 3.04.2014 про замороження і конфіскацію знарядь і доходів від злочинів у ЄС, якою передбачено необхідність вжиття заходів з ефективного розпорядження активами, на які накладено арешт, а також створення спеціальних інституцій, відповідальних за менеджмент такими активами з метою їх збереження або збереження їх вартості.

Засновуючи АРМА українська влада враховувала Рекомендації ХІ та ХІІ Групи держав проти корупції (GRECO) за результатами Спільних 1-го і 2-го раундів оцінювання України (20–23.03.2012), зокрема рекомендації викладені в п. 28 – ухвалити нові правила конфіскації та арешту доходів, одержаних злочинним шляхом, які дадуть можливість застосовувати ці заходи не лише до прямих, а й до непрямих (конвертованих) доходів, здійснювати еквівалентну конфіскацію та конфіскацію доходів третьої особи відповідно до Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією (Рекомендація XI) та прийняти нормативно-правові акти про управління вилученим майном, що може гнучко застосовуватися з метою ефективного збереження вартості такого майна.

Також АРМА створено на виконання вимог:

Конвенції ООН проти корупції, ратифікованої Законом України від 18.10.2006 №251-V, яка вимагає від держав-учасниць ухвалити відповідно до їх національного законодавства законодавчі та інші заходи, які можуть бути необхідними для адміністрування відповідними органами замороженого, арештованого чи конфіскованого майна (стаття 31);

Конвенції Ради Європи про відмивання, пошук, арешт і конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансування тероризму, ратифікованої Законом України від 17.11.2010 №2698-VI, яка передбачає, що кожна сторона вживає таких законодавчих чи інших заходів, які можуть знадобитися для забезпечення належного управління замороженим або арештованим майном відповідно до ст. 4 і 5 цієї Конвенції (стаття 6).

Сьогодні до Реєстру арештованих активів внесено понад 178 тис записів, із них понад 49 тис стосуються передачі майна в управління Агентству (зокрема, лише росіян на загальну вартість понад 70 млрд грн), серед якого житлова та комерційна нерухомість, земельні ділянки, автомобільний і залізничний транспорт, повітряні, морські та річкові судна, трактори і сільськогосподарська техніка, корправа сотень працюючих бізнесів. До слова відкриття в серпні 2023 року Реєстру арештованих активів стало не досягненням, а актом капітуляції АРМА перед зареєстрованим Анастасією Радіною і Ярославом Юрчишиним законопроєктом № 9515, який зобовʼязує Агентство відкрити Реєстр, а в разі невідкриття передбачає звільнення Олени Думи.

Поряд із цим, за даними веб-сайту АРМА, сьогодні на нього працює лише 22 управителя. За перші 5 місяців роботи нова керівниця Агентства Олена Дума не провела жодного нового конкурсного відбору управителя, чим нажаль продовжує згубну практику попередників (Жоравовича, Сигидина, Янчука), залишаючи десятки тисяч арештованих активів в користуванні корупціонерів і росіян або безхазяйними.

Перша ластівка

27 жовтня Головиня АРМА Олена Дума оголосило перший в своїй карʼєрі конкурсний відбір управителя комерційною нерухомістю в м. Києві по вул. Коновальця Євгена (колишня вул. Щорса), буд. 34-А, площею понад 2,3 тис кв м. Пошук відповіді на загадку чому почала з пошуку управителя лише для одного арештованого активу, а не з десятків тисяч переданих слідчими суддями в управлінні Агентству, затьмарює інформація про те, хто саме імовірний власник цієї нерухомості.

Ця нерухомість арештована у кримінальному провадженні № 52020000000000653 від 20.10.2020, за яким НАБУ перевіряє отримання екс-премʼєром Гройсманом хабаря від Микитася за призначення його людини в «Укрбуд».

З 2020 року вищезазначені обʼєкти нерухомого майна визнані речовими доказами у кримінальному провадженні та арештувані ВАКС, останній також встановив для них спеціальний порядок зберігання — шляхом передачі в управління АРМА для коменрційного використання з метою генерування значних надходжень до Державного бюджету України. Отже, згідно з приписами КПК України та Спеціального закону слідчий суддя ВАКС лише Агентству дозволив володіти, розпоряджатися та користуватися цими активами (речовими доказами).

Натомість, за даними Єдиного державного реєстру судових рішень (ухвала ВАКС від 18.02.2021 у справі № 991/10437/20), згадана нерухомість з 2021 року перебуває в строковому платному користуванні (оренді) комерційного товариства, громадської організації та адвоката, вартість оренди якими сплачувалися не до Держбюджету, а власнику арештованого майна, якому ВАКС заборонив його торкатися, а АРМА мало за цим слідкувати.

Більше того, в ухвалі ВАКС від 06.06.2023 у справі № 991/4642/23 зафіксовано, що частиною цих приміщень користується Громадський рух “Українська стратегія”, яку за даними руху Чесно очолює Євген Золотарьов, член політичної ради партії “Українська стратегія Гройсмана”, яка фінансувала на виборах партію екс-премʼєр-міністра України Володимира Гройсмана “Українська стратегія Гройсмана”, а також засновником якої є міністр Кабміну Гройсмана Олександр Саєнко, член названої партії Гройсмана.

Висновки про те, що відбувається робіть самі. Слід лише додати, що орієнтуючись на актуальні оголошення оренди офісних приміщень у цьому та сусідніх будинках, можна говорити про те, що за самими мінімальними підрахунками Держбюджет вже недоотримав близько 900 тис дол США доходів від використання цих активів, а хтось відповідно ці гроші поклав собі в кАРМАн.

Сьогодні Олена Дума офіційно розблокувала функцію менеджменту арештованих активів, це не лише довгоочікуваний крок уперед, на який всі чекали, а й важлива історична дія, оскільки заявлено, що відбір управителя відбуватиметься на відкритих торгах шляхом використання електронної системи закупівель Prozorro. Якщо це відбудеться, то лише одним цим Дума вже значно перевершить усі управлінські зусилля своїх попередників (Жоравовича, Сигидина, Янчука).