“Країна в смартфоні”, по-іншому, цифровізація держави, довгий час залишалася головним козирем президента Зеленського. Якщо преса та опозиція і дорікали новій владі за провали, Михайло Федоров вирівнював репутаційні перекоси. Він – чи не єдиний, хто займався реальними справами, впроваджуючи цифрові сервіси як для громадян, так і для державних служб. Єдина сфера, яка магічним чином відокремлювалася від орбіт Федорова – армія. Свого роду держава в державі. Здавалося би, проєкти цифровізації “держави в державі” були розпочаті задовго до Зеленського, і тому приводу для хвилювання не було. Та з новими кадровими перестановками у Міністерстві оборони вмить заклякли всі перспективні розробки. За лічені дні вже при Зеленському заблоковані ключові ІТ-проєкти, які мали би перетворити армію на потужний цифровий кулак. Притомних пояснень такому лиху досі ніхто не давав майже цілий рік. Паралізована в управлінні, публічних комунікаціях та логістиці армія вже не подавала ознак оздоровлення. Аж раптом, 7 жовтня, в Укрінформі відбулася довгоочікувана подія. Міністерство оборони зненацька прокинулося і, ніби міфічний Ілля Муромець, який сидів 30 років на печі, дістало цифровий меч і стало ним косити уявне нашестя ворога.

А форматом презентації обрано щось на кшталт партійного зібрання: довгий, як на весіллі, стіл, друковані папірці, з яких зачитують номенклатурні терміни і з них же – мету зібрання.

Сьогодні керівництво держави, Міністерство оборони України і збройних сил працюють як одна команда, – промовила заступниця міністра оборони, Ганна Маляр, не відриваючи очей від роздруківки. Формулювання «Міністерство збройних сил» напружило аудиторію: невже перебудова міністерської вертикалі зайшла так далеко?

На конференції запевнили, що управлінська вертикаль Міноборони зазнала докорінної реформи, а в лічені дні, до 14 жовтня буде повністю завершено юридичні процедури відносно утворення нових органів моніторингу та управління (мережа ситуаційних центрів). Також на брифінгу анонсували створення Центру Інновацій, аналога американської DARPA. І це ще не все. Аби всі переконалися у серйозності цифрових міноборонівських досягнень, з 13 жовтня, кожному бажаючому пообіцяли унікальну можливість доторкнутися до цифрової гордості ЗСУ – продуктів та рішень, розгорнутих на виставці “Цифрове майбутнє армії”.

В принципі, якщо ви – продукт радянської епохи і у вас відсутнє критичне мислення, а ще ви не обізнані про реальну ситуацію в ЗСУ та світові тренди, можна було би повірити заявам міністерських чинів.

Але знову щось пішло не так 13 числа. “Цифрове майбутнє” на Софіївській площі постало не в образі молодецького кібер-меча, а в середньовічному брезенті наметів, міді труб оркестру, залізі гусінь квадроциклів-всюдиходів, у відремонтованих і тюнінгованих БТРів старого зразка та бронежилетах, приміркою яких захоплено вихвалялися відвідувачі шоу.

А що ж з кіберсистемами тактичного, оперативного та стратегічного рівнів? Якщо ви не в темі, вам і таке покажуть, щоби відпала щелепа.

Однак якщо таки ви в темі, то навряд чи здивуєтесь саморобкою команди, яка не довела жодного з проєктів до кінцевого результату, а для участі у виставці через фейсбук шукала банальний планшет за тиждень до відкриття.

Популярные статьи сейчас

Стало известно, кому из украинцев выплачивают пенсии в первую очередь

Укрзализныця переходит на новый график движения поездов: украинцы столкнулись с проблемой

Байден и Путин завершили переговоры: в Белом доме сделали заявление по итогам

Украинцам объяснили, стоит ли покупать сейчас доллар: прогноз на декабрь

Показать еще

Що ж насправді відбулося за ширмою спектаклю під назвою “цифрова трансформація” і чому автор цієї статті переконаний, що все це – підступна і болюча підніжка президенту Зеленському?

Уважно слідкуйте за руками ілюзіоністів. Коли вони дурять довірливого президента, то дають його опонентам в політичній грі вагомі козирі, обнуляючи шанси на виграш провідного гравця.

Щоби зрозуміти це, достатньо уважно прослухати тези прес-конференції, порівняти їх з реальністю, передивитися зразки так званих “цифрових продуктів” на виставці і пошукати, де ж зариті ті юридичні процедури цифрової трансформації ЗСУ, котрі мали б завершитися 14 жовтня.

Пройдемося по заявах брифінгу “Стан та перспективи цифрової трансформації: оснащення ЗСУ високотехнологічними зразками озброєння”.

[00:00:37] Представник Центру стратегічних комунікацій анонсує цикл заходів в рамках: “Пропагування цифрового майбутнього української армії”.

Після цих слів в уяві спливає картина дрімучої, як ліс, суспільної думки, яку доведеться міняти цією пропагандою. Ось на площах міст кореспонденти запитують перехожих:

– Ви за цифрове майбутнє армії?

У відповідь перекошені обличчя, які явно напрошуються на пропаганду:

– Наша зброя – дерев’яна палиця.

– Ми не довіряємо технологіям, тому будемо воювати на велосипедах.

– Надійний зв’язок – сигнальна ракета і морзянка.

Хіба ця картинка не надто абсурдна чи серед українців багато тих, хто проти осучаснення армії? Тож на кого націлена пропаганда цифровізації, як не на самих чиновників Міноборони, які заблокували бойові АСУ на догоду ворогу.

Виникає питання: який резон коштами платників податків займатися пропагандою технологій, якими користується все населення хоча би на побутовому рівні, хоча армія лише мріє про це?

Перейдемо до інших заяв, озвучених на брифінгу Міноборони.

[00:02:01] “Українська армія вже не є тим осколком старої радянської армії, розвивається у своєму озброєнні і йде в ногу з сучасними подіями”

Згадайте про руки ілюзіоніста або шулера. Коли той дурить глядача (в нашому випадку – президента), він його ослаблює. А там де слабко, під прицілом телекамер швидко з’являються політичні опоненти і розгортають власні піар-кампанії. Вони під прицілом телекамер тягають в окопи ящики з полуницею, а тим часом виснажені волонтери продовжують збирати кошти на оптичні приціли, тепловізори, їжу, транспортні засоби. Чому б це відбувалося у армії, яка "йде в ногу із прогресом"? Тому що прогрес ЗСУ імітується по всіх фронтах. Актуальне оборонне замовлення досі не затверджене. Військові пересуваються на морально застарілому та зношеному транспорті. Через блокування вищезазначених ДКР армія сліпа та глуха. Військові медики досі не мають статусу УБД, хоча деінде більше за інших ризикували своїм життям під кулями.

Практично всі показані "цифрові досягнення" на виставці – імітація. Візьміть хоча би "цифрового солдата", обмотаного дротами.

Уявіть, як він чи вона пробирається крізь хащі або повзе по землі. Через скільки метрів повідриваються ці навішані гірлянди цифрової показухи? Цікаво, розробник уявляє, як екіпірується солдат для виконання бойового завдання? Наприклад, зараз холодно і солдати всі – в бушлатах. Поверх бушлата – бронежилет з розгрузкою, особистою зброєю та засобами захисту (а в офіцера ще додатково до автомату, штик-ножа, гранат – пістолет і офіцерська сумка). Яка загальна вага такої амуніції? Що з маневреністю на полі бою? Зверніть увагу на вид з тилу.

Хоча можна було би відвести очі, махнути рукою та сказати:

– Гарна лялька-мотанка, приймайте на озброєння, будемо ворога лякати, як опудалом шпаків на городі.

[00:03:27] “Ми будуємо відкриту комунікацію із суспільством. Ми відстежуємо публічні дискусії щодо військової тематики, беремо у них участь.”

Ви так відстежуєте відкриту комунікацію, що по жодній з наступних публікацій на тему автоматизації ЗСУ з вашого боку не послідувало ніякої реакції:

  1. Кому вигідний зрив автоматизації ЗСУ?
  2. «Реформатори» української армії
  3. Технологічний ідіотизм в ЗСУ. Заклик до цифрового путчу

[00:06:27] “Цифрове майбутнє Збройних Сил – один з пріоритетних напрямків трансформації. Йдеться про трансформацію розвідки, автоматизованого управління.”

Замість коментаря наведу пряму мову Міністра оборони Тарана на відкритті виставки “Цифрове майбутнє армії” 13 жовтня: “Ми очікуємо від Сполучених штатів кроку нам назустріч у забезпеченні новітніми зразками засобів протиповітряної оборони і протиракетної оборони, яких поки що на теперішній час в Україні нема”.

[00:07:50] “На виставці ви зможете побачити окремі експозиції якраз в рамках проєкту цифровізації армії”

Замість коментарів, ось зразки “цифрових рішень”. Це схоже на те, що анонсовано на брифінгу?

[00:09:33] Пряма мова з папірця: “Ми рік мовчали, тому що краще за розмови кажуть справи. 17 вересня 2021 президент України Володимир Зеленський затвердив стратегічний оборонний бюлетень України, де цифрова трансформація Збройних сил, зокрема автоматизація управління військами та зброєю, моніторингу та аналізу інформації визначена одним з чільних пріоритетів”.

Тут не посперечаєшся. Ваші результати – параліч ЗСУ через консервацію діючих ІТ проєктів, що спричиняє не лише підрив обороноздатності, але й сіє фрустрацію в середовищі військових, які повірили президенту Зеленському у зміни на виборах, підтримавши його голосами.

[00:09:52] “До Дня захисників та захисниць України, 14 жовтня, буде завершено юридичний процес трансформації та побудови єдиної ланки управління всіма процесами у сфері автоматизації та цифрової трансформації в ЗСУ та Міністерстві оборони”.

14 жовтня – позаду. Ви анонсували створення мережі ситуаційних центрів та Центру Інновацій на зразок американської DARPA в контурі Міноборони. Юридичний процес – це легалізація нових структур з позначенням їх у публічних звітах та реєстрі. На разі слова лишилися словами, і в реєстрах відсутня інформація про утворення державних підприємств чи органів, які будуть займатися розробкою і впровадженням ІТ.

[00:14:08] «Наразі підписана спільна директива міністра оборони та головнокомандувача ЗСУ про створення Центру Інновацій».

З яких коштів буде будуватися та діяти Центр Інновацій (як ви кажете за зразком DARPA)? Який бюджет, де та команда, яка підніме проєкт?

[00:21:32] «Роботи, які виконувалися раніше і мали тенденцію до заблокування, розблоковано в форматі антикризового менеджменту».

Унікальне світове явище – українське Міноборони. Спочатку воно немотивовано заблоковує проєкти. Пізніше так само без пояснень розблоковує їх. А розв’язання штучно створеної самими собі проблеми тепер називається антикризовим менеджментом. Тут найцікавіше: чи знає президент Зеленський, хто поіменно є джерелом криз в українській армії?

[00:23:17] «Це є (– ред. Центр інновацій) аналогом американської добре відомої DARPA, але аналогом нашим українським саме у сфері цифрової трансформації».

До вашого відома, шановні інноватори. Початковий бюджет DARPA (у 1958 ARPA) становив 5 млрд дол. у сучасному курсовому еквіваленті. Це 50% бюджету всієї української армії. І кожна мисляча людина розуміє, що навіть приблизно таких грошей нема в бюджеті. А навіть якби були, то постає інша проблема – відсутність команди проєкту, людей з історією реальних досягнень в ІТ-сфері. Приміром, перший директор ARPA, Рой Джонсон, отримував 160 000 доларів на керівній посаді в General Electric (сьогодні це 1,5 млн дол.) в момент, коли погодився працювати за 18 000 дол. (171 000 сьогодні) у ARPA. У вас є на прикметі менеджери рівня CEO General Electric?

[00:31:56] «Оцифрування публічних послуг для нас є пріоритетом».

Вибачте, але куди подівся пріоритет автоматизації документообігу, відсутність якого призводить до паралічу всіх ланок управління? Прочитайте про це у аналітичній статті військового експерта Юрія Радченка. Зрештою, де пріоритет створення бойових АСУВ, без яких військові – як без очей, вух, в управлінні паралізовані та німі в шифрованому зв'язку?

[00:37:14] «Є певні напрацювання підприємств… і волонтерів, які намагаються забезпечити наші підрозділи засобами розвідки, зв’язку, інформаційної обізнаності, починаючи від відділення, взводу і вище».

Свята правда, без волонтерів ви недоукомплектовані та небоєздатні.

[00:56:11] «Всім мабуть відомо про проєкт «Аеророзвідка». … Він був трансформований у в/ч А2724. Це – унікальна частина, яка займалася створенням, тестуванням та впровадженням тих чи інших технічних рішень в інтересах ведення операцій об’єднаних сил. Наприклад, система відеоспостереження за полем бою. Це й безпілотні комплекси… В силу суб’єктивних рішень ця частина припинила своє функціонування. І нам довелось цю ситуацію виправляти. Це частина була унікальна, і проєкти були унікальні. Отримані реальні результати, наприклад… еммм… такі, які отримали підтримку і сертифікацію на рівні наших партнерів по НАТО. І зовсім нелогічно, коли вони будуть втрачені або не масштабовані для потреб військ. Тому Міністр Оборони рішення прийняв – директиву про створення цієї частини. Раніше частина була в частині команди військ зв’язку. Сьогодні вона буде вже безпосередньо контурі Міністерства оборони».

По цій історії було стільки досліджень та викладено таку купу підтверджень фейковості проєкту «Дельта», що годі дублюватися. Скажемо відверто – ніяких унікальних результатів і сертифікацій немає. У складі колишньої частини в/ч А2724 не було жодного експерта, який би володів знаннями щодо проєктного менеджменту в рамках ДКР, інакше би були розроблені і документ технічних вимог, і ТЗ для їх продукту – «Інтеграційна платформа «Дельта». А їх і досі не існує у природі. Як і немає підстав називати «Дельту» інтеграційною платформою. Це пряма цитата з наукових праць військового інституту ВІТІ, при якому і працювала група розробників «Дельти».

Станом на 14 жовтня, яке вже позаду, поява української DARPA не підтверджена ані експертно, ані матеріально, ані організаційно, навіть ані юридично. Ба більше, вищезгадана комп’ютерна програма «Інтеграційна платформа «Дельта», досі не пройшла державну експертизу в сфері технічного захисту інформації, тому не існує жодних гарантій цілісності та захисту даних, які обробляються та передаються через систему.

Підведемо риску. Цифровий спектакль був гарним, він сподобалася автору публікації, але дещо перегнули палку з бутафорією, декораціями та ілюзіоністами.

Та повернемося до реальної причини розгортання цифрового ілюзіону.

На поверхню виплив факт загрози відставки міністра, який очевидно скористався наступним перевіреним дідівським правилом. Кращий захист – це наступ, хоча б медійний. Судіть самі, у кого поворухнеться палець, щоби відправити на пенсію такого, на перший погляд, цифровізованого міністра оборони і його команду? Ото ж бо! Хоча практично вся міністерська команда – ніхто інші, ніж агенти паперової армії.

Тому Верховному Головнокомандувачу важливо не піддатися на трюк Міністра і вжити рішучих заходів по перезавантаженню Міністерства оборони України, як це було зроблено у Збройних Силах з приходом нової команди.

Робимо цифрову державу (М. Федоров), зробимо і цифрову армію!