Європейський суд визнав Росію відповідальною за порушення прав людини під час війни в Грузії

Рівно місяць тому, 21 січня 2021 року, після дванадцятирічної юридичної битви, Європейський суд з прав людини виніс своє рішення по знаковій справі, визнавши Російську Федерацію відповідальною за суттєві порушення прав людини під час війни проти Грузії у 2008 році.

Грузія звернулася до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) майже рівно через три роки після вторгнення російських сил на її територію – в серпні 2008 року, звинувативши Росію у порушенні восьми статей Європейської конвенції з прав людини, в тому числі щодо права на життя, заборони катувань, свободи та безпеки, захисту приватного та сімейного життя, а також права власності та свободи пересування. У своєму поданні уряд Грузії зазначив, що російські літаки здійснили понад 100 авіаударів грузинських об’єктів протягом п’яти днів. Існує достатньо доказів того, що російські бомби падали на цивільні райони, вбиваючи та калічачи невинних людей. Докази включають показання свідків, кадри із супутників, відео та телефонні перехоплення.

У своєму знаковому рішенні ЄСПЛ постановив, що Москва відповідальна за порушення шести статей Європейської конвенції з прав людини та численні грубі порушення, скоєні як під час війни, так і після неї. Росія була визнана винною в етнічних чистках грузинських цивільних осіб, спаленні їх будинків та вигнанні їх з домів в Цхінвальському районі (так звана “територія Південної Осетії”, яку Росія продовжує окупувати). Кремль також був визнаний відповідальним за жорстоке поводження та катування військовополонених, а також вчинення проти 160 цивільних громадян Грузії інших “принизливих дій”, які Суд “розглядав як нелюдські та такі, що принижують честь і гідність”. Також ЄСПЛ постановив, що Росія навмисно перешкоджала поверненню громадян Грузії до своїх окупованих регіонів. Крім того, Москва не змогла чітко пояснити низку подій, які передували активній фазі війни 2008 року, та подій, що відбулися після угоди про припинення вогню, укладеної 12 серпня 2008 року.

Юридична перемога в цій справі є історичною. За всю досить тривалу історію ЄСПЛ це лише четвертий випадок, коли суд виносить рішення стосовно міждержавної справи. Ця постанова також фіксує, що Росія несе повну відповідальність за події під час і після війни, які завдали Грузії значних збитків та втрат. Рішення ЄСПЛ відкриває новий розділ міжнародної юриспруденції та історичний момент для Грузії, який її уряд має успішно використати.

Попри те, що, незважаючи на підтримку Грузії з боку Заходу, реальність залишається такою, що до цього часу Росія не платила належної ціни за свою агресію у 2008 році, яка стала лише прелюдією для політики прагнення окупації не лише території Грузії, а й України. І очевидно, що відсутність гідного міжнародного тиску у відповідь на серпневу війну 2008 року спонукала Кремль до окупації українського Криму та розв’язання збройної агресії щодо України на Донбасі у 2014 році.

Разом з тим, на цей час Грузія має достатню юридичну підтримку для співпраці зі стратегічними партнерами та союзниками, щоб Кремль заплатив гідну ціну за свої військові злочини. Введення додаткових санкцій проти Росії за її безперервну агресію проти Грузії було б одним із способів покарання Москви за системні порушення прав людини. Крім того, Захід має підштовхнути Росію надати повний доступ до моніторингової місії ЄС в окупованих регіонах, оскільки за її відсутності Кремль продовжує користуватися необмеженими спроможностями щодо продовження порушень прав людини та інших злочинів.

Окрім надання необхідної підтримки для подальшого дипломатичного тиску на Росію, постанова також створила сприятливі умови та деякі юридичні прецеденти ще більшого значення. Суд встановив, що Росія здійснювала “ефективний контроль” над Цхінвалі, Абхазією та “буферною зоною” з 12 серпня 2008 року до дати, коли російські збройні сили нібито відійшли, передавши контроль над цими територіями так званій “місцевій цивільній владі”. Тим не менше, у рішенні ЄСПЛ зазначається, що з того часу фактична влада в окупованих регіонах залишається в значній мірі залежною від Москви, що вказує на те, що Росія постійно присутня і має “ефективний контроль” над окупованими регіонами Грузії.

Москва послідовно відкидає та заперечує думку стосовно підтримки місцевих сепаратистів – справді, як і у ситуації на Донбасі, вона навіть не вважає себе учасницею цього конфлікту. Водночас рішення ЄСПЛ не тільки відкидає ці аргументи, але й демонтує спроби Росії представити себе у якості нейтрального гравця, посередника у конфлікті та миротворця.

Протягом останніх 12 років Кремль продовжував війну проти Грузії й іншими засобами. Росія активно проводить політику “прикордонності”, метою якої є поступове захоплення інших грузинських територій. Сили, підтримані Москвою, систематично затримують, викрадають або навіть вбивають громадян Грузії. 18 січня цього року, лише за три дні до оголошення рішення ЄСПЛ, підтримані Росією сепаратистські сили незаконно затримали трьох громадян Грузії поблизу села Хурча – території, що контрольована Грузією. Ще один громадянин Грузії, який був незаконно затриманий сепаратистами 18 квітня 2020 року в селі Хурвалети, розташованому недалеко від окупованого Росією регіону Цхінвалі (Південна Осетія), здійснив спробу самогубства. Село Хурча розділене колючим дротом та огорожами, які розділяють сім’ї та створюють повсякденне життя пересічних громадян нестерпно важким. Тим, хто наважиться переступити межу, загрожує затримання та нелюдське поводження з боку проросійських сепаратистів.

Також відомо, що з 2008 року Москва окупувала ще 125 сіл, постійно порушуючи угоду про припинення вогню та розмістивши понад 11 тисяч військових на двох російських базах, дислокованих на окупованій території.

У свою чергу, у відповідь на рішення ЄСПЛ Марія Захарова, прес-секретар МЗС Росії, продовжила підтримувати фантазії, що Росія є просто стороннім стосовно того, що відбувається на окупованих грузинських територіях. Вона заявила, що Росія підтримує Південну Осетію у становленні сучасної та демократичної держави, додавши, що відносини між Росією та так званою “республікою” Південної Осетії “базуються на принципах союзу та інтеграції і не підлягають миттєвим міркуванням”.

Кортить мріяти, що Кремль виконає рішення ЄСПЛ, проте насправді останні зміни конституції в Росії підготували правові підстави для ігнорування Москвою як цього рішення, так і інших прийнятих міжнародними судовими органами або трибуналами.

Тим не менше, зазначене рішення ЄСПЛ – дипломатична та юридична перемога Грузії – є досвідним прикладом для України щодо відстоювання своєї позиції у міжнародних правозахисних органах.

Популярные статьи сейчас