Можна потрапити на 120 тисяч гривень: як суд може штрафувати українців

Українцям загрожують суттєві штрафи за невиконання судового рішення. Кабмін ухвалив законопроект №9462 у першому читанні.

Як передає "Хвиля", про це йдеться у матеріалі Судово-юридичної газети.

Так, до Цивільного кодексу запровадять нову норму, згідно з якою під час здійснення судового контролю за виконанням судового рішення суд може стягнути до доходу державного бюджету з відповідача, боржника чи керівника боржника (якщо боржник є юридичною особою) штраф. Він буде у розмірі від 20 до 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб – від 60560 гривень до 121120 гривень.

Крім того, у ЦПК передбачається, що невиконання боржником рішення суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна стягувача або майна, присудженого на користь стягувача, протягом 2 місяців з дня винесення ухвали про відкриття виконавчого провадження є самостійною підставою для зміни способу та порядку виконання такого судового рішення про стягнення з боржника суми вартості відповідного майна. Крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, вартість майна неможливо визначити або майно відповідно до закону не може оцінюватися. Вартість майна при цьому визначається відповідно до вимог Закону "Про оцінку майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні".

Судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснює суд, який ухвалив судове рішення.

Зокрема, суд, який ухвалив судове рішення, за письмовою заявою стягувача може зобов'язати боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення у таких категоріях цивільних справ:

• що виникають із трудових правовідносин;
• що виникають із сімейних правовідносин;
• про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим пошкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, або шкоди, заподіяної внаслідок скоєння кримінального правопорушення;
• про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури чи суду;
• про відшкодування моральної шкоди;
• із захисту прав споживачів;
• із захисту честі, гідності та ділової репутації;
• в інших справах немайнового характеру.

При цьому стягувач може звернутися до суду із заявою у разі невиконання боржником судового рішення та при відкритті виконавчого провадження.

"Якщо судове рішення набуло законної сили, відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням не перешкоджає розгляду заяви, крім випадку призупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження", - пише видання.

Так, за заявою стягувача суд зобов'язує боржника подати до встановленого судом строку звіт про виконання рішення суду незалежно від категорії цивільної справи, якщо боржник є органом державної влади, органом місцевого самоврядування, суб'єктом державного або комунального секторів економіки.

У свою чергу, за письмовою заявою позивача, суд може вирішити питання про зобов'язання відповідача (боржника), подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення суду під час його прийняття, незалежно від того, чи воно набрало законної сили. Така заява може бути подана позивачем не пізніше завершення судових дебатів, а якщо справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження – не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, за наслідками розгляду звіту боржника суд своєю ухвалою приймає або відмовляє у прийнятті звіту. Постанова суду за результатами розгляду звіту боржника є остаточною та оскарженню не підлягає.

Зверніть увагу, що суд відмовляє у прийнятті звіту у тому випадку, якщо боржником не наведено обґрунтованих обставин, що ускладнюють виконання судового рішення. Або ж заходи, що вживаються боржником для виконання судового рішення на переконання суду, недостатні для його своєчасного та повного виконання.

У разі відмови у прийнятті звіту, суд одночасно може:

• встановити новий термін для подання звіту;
• застосувати до боржника штраф;
• розглянути питання про зміну способу та порядку виконання судового рішення.

Таким чином, якщо боржник є юридичною особою і суд зобов'язав подати звіт про виконання рішення особисто керівнику боржника, штраф застосовується до такого керівника.

А от у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його своєчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту, а також застосовує до такого боржника штраф.

Так, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю виконавця у виконанні судового рішення порушено їхні права чи свободи.

Нагадаємо, українцям відповіли, що буде, якщо не оновлювати дані у ТЦК і не сплачувати штрафи.