Українцям розповіли, яка відповідальність загрожує за борги по комунальним послугам.
Як передає "Хвиля", про це пише Соцпортал.
Так, у 2024 році тих українців, які не платять за комунальні послуги, незважаючи на умови військового стану, можуть штрафувати, нараховувати пеню, стягувати заборгованість за ЖКП у примусовому порядку та навіть припиняти надання послуг. Такі умови повернула ухвала Кабміну від 29 грудня 2023 року № 1405.
Слід зазначити, що у 2024 році заборону на штрафування за несплату ЖКП продовжать на тимчасово окупованих територіях та там, де ведуться бойові дії.
Тим часом для решти території України постанова Кабміну від 29 грудня 2023 року повертає:
нарахування штрафів та пені за несплату житлово-комунальних послуг;
стягнення заборгованості за ЖКП через суд;
ймовірність відключення від комунальних послуг боржників, які не оплачують ЖКП, або сплатили послуги у неповному обсязі.
Крім того, до правил надання житлово-комунальних послуг додалася норма щодо необхідності надати постачальникам комунальних послуг заяву про тимчасову відсутність у житловому приміщенні споживача та інших осіб понад 30 календарних днів. Саму заяву та документальне підтвердження можна надавати в електронній або паперовій формі. Таке підтвердження необхідно оновлювати кожні півроку.
Зокрема, засвідчити факт відсутності можуть:
довідки з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання;
довідки про проходження військової служби (зокрема отримані в іноземній державі);
Банки України посилять контроль: клієнтам доведеться розкрити джерела доходів
Комісія замість кешбеку: ПриватБанк викрили у махінаціях із комунальними платежами
ПФУ зробив заяву про виплати за грудень: чи встигнуть українці отримати гроші до Нового року
Це найдурніша річ: Трамп висловився про війну та підтримку України
довідки про відбування покарання;
документи, що підтверджують факт перетину державного кордону України у відповідний період.
Стягнення пені
Як зазначається, у разі несвоєчасного здійснення платежів за ЖКП на борг нараховується пеня, розмір якої зазначений у договорі з виконавцем послуги.
При цьому пеня не повинна перевищувати 0,01% від суми боргу за кожен день прострочення. До того ж, загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу.
Умови стягнення пені з користувачів комунальними послугами регулюються статтею 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Відключення від послуги
У свою чергу, припинення надання послуги регулюються вже зазначеним Законом "Про житлово-комунальні послуги", а також постановами НКРЕКУ та Уряду. Як йдеться у статті 8 Закону, виконавець комунальної послуги має право, зокрема, припинити/зупинити надання комунальних послуг у разі їх несплати або оплати не в повному обсязі. Таке відключення відбувається у порядку та у строки, встановлені законом та договором.
Стягнення заборгованості через суд
А ось до тих, хто заборгував за комуналуу і відмовляється сплатити борг добровільно, або провести його реструктуризацію, щоб мати змогу погашати заборгованість частинами, можуть застосовувати примусове стягнення. Рішення про стягнення плати через суд приймають у спрощеному режимі відповідно до Розділу II Цивільного процесуального кодексу України. Відповідний наказ видають без запрошення боржника до участі у судовому засіданні.
Насамперед йдеться про примусове стягнення коштів – на рахунки можуть накласти арешт та автоматично списувати борг. На додаток до цього, за рішенням суду, на боржника можуть накласти санкції: заборона залишати країну, арешт рухомого та нерухомого майна тощо. Стягнення на майно накладається невідкладно, якщо боржник недостатньо цінностей, які могли б покрити борг, але за умови, що сума боргу перевищує перевищувати 20 мінімальних зарплат (зараз це 142 тис. гривень).
Сплата заборгованості може бути індексована через інфляцію за весь час прострочення, а також включати 3% річних від суми боргу.
При цьому в Реєстрі боржників на сайті Мін'юсту можна перевірити, чи отримувач послуг вважається боржником і чи накладено на нього примусове зобов'язання сплатити борг.
Також названі випадки, за яких борг за несплату не нараховується.
Власники пошкодженого чи зруйнованого житла
Так, борги за несплату послуг ЖКП не повинні нараховуватись тим громадянам, житло яких було зруйновано чи пошкоджено. Після заяви громадянина до поліції (таку заяву також можна подати до "Дії") - органи місцевого самоврядування проводять обстеження стану житла та оцінюють ушкодження. Комунальні підприємства автоматично отримують інформацію про пошкоджене та зруйноване житло від органів місцевого самоврядування.
У разі нарахування плати за ЖКП має відбутися коригування.
Громадяни, які виїхали за кордон
Українці, які перебувають за кордоном, можуть істотно знизити рахунки за комуналку, подавши заяву постачальнику послуг. Для цього необхідно надати довідку, що протягом 30 днів одержувач послуги не знаходиться у будинку, який обслуговують постачальники послуг. Надання такої інформації, зокрема, вимагає і постанова Кабміну № 1405. Надіслати документи постачальнику можна онлайн або поштою.
Однак, як зазначається, мешканців багатоквартирних будинків це не позбавить необхідності платити за опалення та обслуговування систем і прибудинкової території будинку.
Раніше повідомлялося, що українці можуть одержати субсидію за наявності боргів за комуналку.
