Українці почали забирати гроші з банків: економісти назвали причини

З січня 2024 року кількість депозитів в Україні почала скорочуватися вперше з початку повномасштабної війни. На думку експертів, причинами могли стати посилення контролю держави перед рахунками, зміни до мобілізації чи зміцнення долара.

Докладніше про причини 24 канал дізнався у спеціалістів.

Так, економічний експерт Данило Монін вважає, що перша причина скорочення депозитів у січні – зростання напруги у суспільстві та туманність перспектив на 2024 рік.

"Безумовно новий закон про мобілізацію, в якому можлива норма щодо експропріації активів, теж впливає. Я сподіваюся, вона не буде проголосована в такій редакції", - зазначив він.

Економіст Ілля Несходовський зазначив, що кількість депозитів перед Новим роком зросла, тож зараз спостерігається відтік. При цьому, зазначає він, динаміка протягом року показує, що цей відтік не є показовим, що ринок йде до зменшення кількості вкладів. Тобто після великого плюсу у грудні розпочався невеликий мінус у січні, адже зокрема у багатьох закінчилися терміни розміщення депозитів.

"Населення просто вирішило почекати, подивитися, які надалі будуть рішення в тому уряду, рішення парламенту, чи буде блокування рахунків, і тому вже прийматиме рішення продовжувати депозит, чи ні", - пояснив Несходовський.

Нагадаємо, раніше голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетьманцев повідомив , що у січні відтік став особливо помітним – на 3,2% (-51,3 мільярда гривень) до 1 577,1 мільярда гривень.

На думку Моніна, відтік депозитів у гривні ніяк не шкодить банківській системі України, адже фінустанови "паразитують" на бюджеті та вкладають гроші виключно у депозитні сертифікати НБУ.

"Менше грошей – менше паразитування. Тому для бюджету це навіть корисно", – каже експерт.

Гетьманців у свою чергу оцінив стан української банківської системи як досить стійкий. Це забезпечується завдяки кільком причинам:

• з початку війни депозити у гривні зросли більш як на 70%, або на 650 мільярдів гривень.
• скорочення банківських вкладів у гривні у перший місяць року – це сезонне явище.

  

При цьому Монін наголошує на тому, що банківська система України має проблему – вона перестала виконувати функцію кредитування держави через купівлю ОВДП. Також він повідомив, що доходність банківської системи за підсумками 2023 року становила близько 150 млрд гривень.

Чинники впливу

Нескодовський вважає, що причинами того, що люди не бажають продовжувати свої депозити, є ініціативи уряду:

Новий законопроект про мобілізацію, в якому розглядається можливість запровадження обмежень для ухилістів, серед яких арешт рахунків та цінностей, що зберігаються у банках, обмеження на виїзд за кордон та позбавлення права керувати автомобілем.

Оподаткування всіх карткових переказів – у Національній стратегії доходів до 2030 року передбачається запровадження податку на перекази з картки на картку у розмірі 18%. Про це написав директор економічних програм аналітичного центру "Український інститут майбутнього" Анатолій Амелін. При цьому в Мінфіні спростували такі заяви щодо ставки в 18%, заявивши, що в тексті Стратегії немає жодних слів про надходження на карту фізособи.

Зміни щодо правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці – у лютому в НБУ заявили , що зміни дозволять Податковій отримувати доступ до повних номерів банківських карток українців та операцій із них. Додамо, що поки що це лише плани, висунуті на обговорення.

Слабка гривня – після ослаблення національної валюти люди вважали, що воно буде довгостроковим, а девальвація буде більшою за ставки за депозитами. Тобто гроші почали вкладати у валюту, що підтверджується статистикою Нацбанку із продажу валюти.

Ситуація з грошима у населення – скорочення депозитів може мати простіше пояснення, адже людям можуть бути просто потрібні гроші. За даними соцопитування Центру Разумкова, порівняно з 2021 роком кількість українців, які ледве зводять кінці з кінцями, побільшало.

Починаючи з 24 лютого 2022 року, ситуація помітно змінилася:

• 25% респондентів відповідають, що їхні доходи значно зменшились,
• 33% – дещо зменшились,
• 32% - що вони не змінилися,
• лише 4% – що вони дещо збільшились,
• і лише 0,7% – що вони значно збільшились.

При цьому порівняно з серпнем 2023 року частка респондентів, які називають своїм основним джерелом доходу роботу, збільшилася з 41% до 48%. А частка тих, хто називає тимчасову роботу та матеріальну роботу з різних джерел, знизилася – з 9% до 5% та з 5% до 2% відповідно.