З січня 2024 року кількість депозитів в Україні почала скорочуватися вперше з початку повномасштабної війни. На думку експертів, причинами могли стати посилення контролю держави перед рахунками, зміни до мобілізації чи зміцнення долара.
Докладніше про причини 24 канал дізнався у спеціалістів.
Так, економічний експерт Данило Монін вважає, що перша причина скорочення депозитів у січні – зростання напруги у суспільстві та туманність перспектив на 2024 рік.
"Безумовно новий закон про мобілізацію, в якому можлива норма щодо експропріації активів, теж впливає. Я сподіваюся, вона не буде проголосована в такій редакції", - зазначив він.
Економіст Ілля Несходовський зазначив, що кількість депозитів перед Новим роком зросла, тож зараз спостерігається відтік. При цьому, зазначає він, динаміка протягом року показує, що цей відтік не є показовим, що ринок йде до зменшення кількості вкладів. Тобто після великого плюсу у грудні розпочався невеликий мінус у січні, адже зокрема у багатьох закінчилися терміни розміщення депозитів.
"Населення просто вирішило почекати, подивитися, які надалі будуть рішення в тому уряду, рішення парламенту, чи буде блокування рахунків, і тому вже прийматиме рішення продовжувати депозит, чи ні", - пояснив Несходовський.
Нагадаємо, раніше голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетьманцев повідомив , що у січні відтік став особливо помітним – на 3,2% (-51,3 мільярда гривень) до 1 577,1 мільярда гривень.
На думку Моніна, відтік депозитів у гривні ніяк не шкодить банківській системі України, адже фінустанови "паразитують" на бюджеті та вкладають гроші виключно у депозитні сертифікати НБУ.
"Менше грошей – менше паразитування. Тому для бюджету це навіть корисно", – каже експерт.
Гетьманців у свою чергу оцінив стан української банківської системи як досить стійкий. Це забезпечується завдяки кільком причинам:
- з початку війни депозити у гривні зросли більш як на 70%, або на 650 мільярдів гривень.
- скорочення банківських вкладів у гривні у перший місяць року – це сезонне явище.
При цьому Монін наголошує на тому, що банківська система України має проблему – вона перестала виконувати функцію кредитування держави через купівлю ОВДП. Також він повідомив, що доходність банківської системи за підсумками 2023 року становила близько 150 млрд гривень.
Нова пенсійна формула: як зміняться виплати для 10 мільйонів українців
Банки України посилять контроль: клієнтам доведеться розкрити джерела доходів
Комісія замість кешбеку: ПриватБанк викрили у махінаціях із комунальними платежами
ПФУ зробив заяву про виплати за грудень: чи встигнуть українці отримати гроші до Нового року
Чинники впливу
Нескодовський вважає, що причинами того, що люди не бажають продовжувати свої депозити, є ініціативи уряду:
Новий законопроект про мобілізацію, в якому розглядається можливість запровадження обмежень для ухилістів, серед яких арешт рахунків та цінностей, що зберігаються у банках, обмеження на виїзд за кордон та позбавлення права керувати автомобілем.
Оподаткування всіх карткових переказів – у Національній стратегії доходів до 2030 року передбачається запровадження податку на перекази з картки на картку у розмірі 18%. Про це написав директор економічних програм аналітичного центру "Український інститут майбутнього" Анатолій Амелін. При цьому в Мінфіні спростували такі заяви щодо ставки в 18%, заявивши, що в тексті Стратегії немає жодних слів про надходження на карту фізособи.
Зміни щодо правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці – у лютому в НБУ заявили , що зміни дозволять Податковій отримувати доступ до повних номерів банківських карток українців та операцій із них. Додамо, що поки що це лише плани, висунуті на обговорення.
Слабка гривня – після ослаблення національної валюти люди вважали, що воно буде довгостроковим, а девальвація буде більшою за ставки за депозитами. Тобто гроші почали вкладати у валюту, що підтверджується статистикою Нацбанку із продажу валюти.
Ситуація з грошима у населення – скорочення депозитів може мати простіше пояснення, адже людям можуть бути просто потрібні гроші. За даними соцопитування Центру Разумкова, порівняно з 2021 роком кількість українців, які ледве зводять кінці з кінцями, побільшало.
Починаючи з 24 лютого 2022 року, ситуація помітно змінилася:
- 25% респондентів відповідають, що їхні доходи значно зменшились,
- 33% – дещо зменшились,
- 32% - що вони не змінилися,
- лише 4% – що вони дещо збільшились,
- і лише 0,7% – що вони значно збільшились.
При цьому порівняно з серпнем 2023 року частка респондентів, які називають своїм основним джерелом доходу роботу, збільшилася з 41% до 48%. А частка тих, хто називає тимчасову роботу та матеріальну роботу з різних джерел, знизилася – з 9% до 5% та з 5% до 2% відповідно.
