Голова Національного банку Андрій Пишний прокоментував ухвалений Верховною Радою закон про довічний фінмоніторинг політично значущих осіб (РЕР).
На своїй сторінці у Фейсбуці він пояснив, що ніхто довічно не "тероризуватиме" колишніх чиновників перевірками.
"Ніхто не збирається карати PEP якимись довічно посиленими перевірками", - зазначив Пишний.
Глава НБУ додав, що фінмоніторинг застосовується до всіх клієнтів банків, а чиновникам до РЕР може бути наданий низький, середній або високий рівень ризику.
"Апріорі високий рівень ризику призначається тільки іноземним РЕР. Навіть якщо до вас застосовуються посилені процедури фінмоніторингу, це не означає, що вони безстрокові", - зазначив Пишний.
В інших випадках, через 12 місяців після того, як РЕР перестав виконувати видатні публічні функції і банк переконався, що ризиків, властивих РЕР, немає, а його операції зрозумілі, до нього застосовуватимуться звичайні процедури фінмоніторингу як до будь-якого іншого клієнта. До ризиків, властивих РЕР, голова НБУ відніс рівень впливу, обсяг повноважень у минулому, зв'язок між минулими та чинними повноваженнями.
Пишний наголосив, що банки не відмовлятимуть РЕР в обслуговуванні. Також він спростував заяви про те, що нібито всі операції таких осіб блокуватимуться без розбору.
"Я чудово розумію, звідки такі очікування. Ми маємо не найкращий досвід дуже формального підходу з боку низки банків до обслуговування РЕР, зокрема встановлення всім без винятку необґрунтовано високого рівня ризику. Однак ситуацію змінюємо. І ситуація змінюється", - пообіцяв він.
Глава НБУ додав, що регулятор не приймає підхід банків, коли вони, щоб уникнути клопоту з РЕР, готові відмовитися їх обслуговувати.
"Зрештою передбачено дуже суттєві штрафи, якщо фінустанови відмовлятимуться застосовувати ризикоорієнтований підхід", - додав він.
Так, небанківські фінансові установи можуть оштрафувати на 1,7 млн. гривень, а банки – до 10 млн. гривень.
"І хто б що не казав, його норми щодо PEP відповідають і стандартам FATF, і Директиві ЄС 2015/849, і вимогам МВФ для отримання макрофінансової допомоги. Зміни можуть бути неприємними, тому що вони впливають на звичну реальність, хоча такі норми існували з 2020 до 2022 року. Але без змін не буде прогресу", - наголосив Пишний.
Аналітик пояснив, чому Європа "обере" Молдову замість України
Вибори в США: що відбувається
Сніг, дощ, сильний вітер, а потім потепління: синоптик Діденко попередила про погодні "гойдалки"
МВС спростило процедуру отримання водійських прав: що можна зробити самостійно
Нагадаємо, ми повідомляли, що українським банкам удвічі збільшили ставку податку на прибуток.
