Голова профільного комітету Галина Третьякова повідомила, що заборгованість із заробітної плати постійно зростає.

Як передає "Хвиля", про це пише Соціалка.

Так, в Україні за несвоєчасну виплату зарплати каратимуть суворо. Це стане можливим, якщо Верховна Рада ухвалить проект Закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення захисту вимог працівників щодо виплати заборгованості із заробітної плати, у тому числі у разі неплатоспроможності роботодавця" №9510.

За словами парламентаріїв, ще до широкомасштабного вторгнення 129,5 тис. українців не отримали заробітної плати вчасно. Заборгованість перед ними становила 3,1 мільярда гривень. При цьому через неотримання заробітної плати людина потрапляє у складні життєві обставини. Вони також наголосили, що неможливість, зокрема, платити кошти за спожиті комунальні послуги, призводить до невиплати заробітної плати працівникам комунальних підприємств.

Зарплати в Україні
Зарплати в Україні

"Необхідно розпочати роботу щодо вирішення питання своєчасної виплати заробітної плати в Україні, яка згідно з практикою Європейського суду з прав людини є правом приватної власності. Своєчасне отримання заробітної плати за відпрацьовані дні в повному обсязі - конституційне право працівників", - заявили в Комітеті Верховної Ради України із соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Зокрема, законопроект пропонує закріпити на законодавчому рівні норми, які:

забезпечують належний законодавчий захист права працівника на своєчасне отримання винагороди за працю;

гарантують працівникові отримання адекватної грошової компенсації збитків, завданих їм внаслідок порушення строків її виплати;

посилюють відповідальність роботодавця за затримку заробітної плати;

забезпечують створення гарантійної установи для посилення захисту вимог працівників щодо виплати заборгованості із заробітної плати у разі неплатоспроможності роботодавця.

Тим часом голова профільного комітету Галина Третьякова розповіла, що керівники підприємств несуть кримінальну відповідальність за несплату заробітної плати. Однак, засуджених за цей злочин майже немає.

"Таким чином, відповідна норма Кримінального процесуального кодексу не працює. З іншого боку, заборгованість із заробітної плати постійно зростає. Водночас підприємств, які не виплачують заробітну плату через банкрутство не так багато. Більшість підприємств, які не виплачують своєчасно зарплату, перебувають у державному секторі. Тому відповідальна за таку невиплату держава. Так каже Європейський суд з прав людини. Маємо забезпечити верховенство права", - пояснила вона.

Популярні новини зараз

Сі Цзіньпін заявив про пошук "хороших шляхів" завершення війни РФ проти України

В Україні оновили перелік хвороб для оцінки придатності до служби: документ

У Польщі дали прогноз після закінчення війни в Україні

Нова пошта пояснила, чому за легку посилку доведеться платити, як за 10 кг

Показати ще

Крім того, народні депутати висловили думку, що деякі положення законопроекту слід вводити в дію після завершення воєнного стану. Це необхідно, щоб не створювати додаткового навантаження на приватні підприємства, які сплачують податки та забезпечують громадян робочими місцями, але іноді мають фінансові труднощі.

"23 відсотки осіб, які захищають державу – підприємці. У них теж виникають труднощі. Повинні враховувати умови, що виникають. А щодо державних підприємств, потрібно розставити пріоритети та захищати громадян, які мають отримувати зарплату, щоб у них не було заборгованості, тому що вони стоять на цивільному фронті із забезпечення Збройних сил та держави", - зазначив член комітету Анатолій Остапенко.

У свою чергу експерти профспілкового середовища стверджують, що ухвалення законопроекту зробить економічно невигідним для роботодавця затримувати зарплату, створить умови для скорочення обсягів наявної заборгованості з її виплати, підвищить рівень економічного захисту працівника у разі несвоєчасної оплати праці, а також забезпечить створення механізму компенсації заробітної плати у разі неплатоспроможності.

Раніше перший заступник начальника Центрального міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці Андрій Харченко заявив, що через тіньову зайнятість бюджет країни щороку втрачає близько 100 млрд. гривень.