В Інституті вивчення війни заявили про те, що публікація The Washington Post про нібито спроби Пригожина зв’язатись з українською розвідкою та обміняти інформацію про позиції російських військових в обмін на контроль над Бахмутом може бути елементом його ворожнечі з Міноборони РФ, ніж атакою на президента Володимира Путіна.
"Контакти Пригожина з українською розвідкою, ймовірно, були частиною зусиль, спрямованих на те, щоб завоювати прихильність Путіна завдяки швидкій перемозі "Вагнера" в Бахмуті та завдати шкоди російським регулярним військам на тлі закулісного протистояння з ними. Нещодавно Пригожин відмовився від своїх коментарів від 9 травня, які опосередковано висміювали Путіна, що додатково свідчить про те, що він усвідомлює свою залежність від Путіна і не має наміру протистояти йому", - йдеться у звіті.
В ISW вважають, що таким чином Пригожин продовжує свою боротьбу з Міноборони РФ, але не з російським диктатором Володимиром Путіним. Аналітики зазначили, що в Кремлі, ймовірно, знали про потенційні контакти Пригожина з українською стороною, тому не були здивовані публікацією The Washington Post.
Йдеться і про те, що в Кремлі готують механізми дискредитації Пригожина як зрадника.
"Неназвані джерела у Кремлі повідомили, що адміністрація президента Росії готує інформаційну операцію з публічної дискредитації Пригожина, але зазначили, що Кремль навряд чи загрожуватиме йому, поки сили "Вагнера" перебувають на передовій. Пригожин командує силами Вагнера на Донбасі, і його відсторонення порушило б позиції росіян у Бахмуті, а такий ризик Путін навряд чи піде", - зазначили в ISW.
Крім цього, Кремль не може просто змістити Пригожина з посади, бо група "Вагнера" - приватна компанія, і єдиний спосіб змінити її власника полягає у встановленні контролю над найманцями.
"Щоб вивести Пригожина з-під його контролю над "Вагнером", за іронією долі потрібно було б встановити прямий контроль Кремля над групою найманців, від якої Путін щосили намагається зберігати формальну дистанцію", - пишуть в ISW.
Джерело: Цензор.НЕТ
