В Інституті вивчення війни заявили про те, що зусилля російської армії навколо Бахмута показують, що Москва докорінно не зробила уроків з попередніх кампаній з великою кількістю жертв, які зосереджені лише на цілях обмеженого оперативного чи стратегічного значення.
За даними ISW, з кінця травня російські війська постійно витрачають бойові сили на невеликі населені пункти довкола Бахмута; у наступні шість місяців вони змогли просунутися лише на кілька кілометрів.
Дії РФ щодо наступу на Бахмут призвели до поступового виснаження живої сили та техніки, внаслідок чого війська були затиснуті у відносно незначних населених пунктах на тижні та місяці.
Ця схема операцій дуже нагадує попередні спроби росіян взяти Сєвєродонецьк та Лисичанськ на початку війни.
За оцінками ISW, протягом червня та липня українські сили фактично дозволили російським військам зосередити зусилля на Сєвєродонецьку та Лисичанську, що мають обмежене оперативне та стратегічне значення, щоб отримати вигоду з деградації російської живої сили та техніки протягом місяців завзятих боїв.
Російські війська врешті-решт захопили Лисичанськ і Сєвєродонецьк і досягли кордону Луганської області, але цей тактичний успіх призвів до незначного оперативного ефекту, вважають експерти.
Зусилля Росії на цьому напрямі здебільшого вже зайшли в глухий кут. Навіть якщо російські війська продовжуватимуть просуватися до Бахмута, Москва не отримає серйозних оперативних переваг.
Витрати, пов'язані з шістьма місяцями жорстоких, завзятих і виснажливих боїв навколо Бахмута, набагато перевищують будь-яку оперативну перевагу, яку росіяни можуть отримати від взяття Бахмута. Наступ навколо Бахмута поглинає значну частину доступної бойової могутності Росії, сприяючи просуванню ЗСУ, резюмували аналітики.
Джерело: РБК-Україна
