На сьогодні на українській політичній шахівниці вимальовується два суб’єкта олігархічного характеру, які відкрито почали боротьбу за владу. Це Порошенко та Коломойський. Інші будуть з ними взаємодіяти стараючись не висовуватися публічно. Порошенко на даний момент ходить першим, адже вже став всеукраїнською легітимною державною особою. Другий ж дихає йому у спину, добре розраховуючи свої кроки.
У цій статті я менше буду концентруватися на розкладання яєць олігархами, а більше говорити про фактор суб’єктизації українського пасіонарного громадянства. Україна швидко змінюється і простого «договорняка» між олігархами вже мало. Навіть більше, при вдалій грі та ставки на суспільство, один з олігархів може власноруч отримати владу. І більш на таку цікаво гру підходить Коломойський, адже новий президент, як бачимо, вже увійшов в договір з групою РУЕ та Ренатом Ахмєтовим. Хоча прихід до влади та її отримання змінює багато чого.
Петро Порошенко став президентом України отримавши рекордну підтримку українців. Не маючи системної політичної платформи, але якісно граючи на ситуаціях в українському політикумі, йому вдалось отримати потужний рейтинг. Для сильного державного діяча такий збіг обставин є трампліном. Суть в тому, що при раціональній політиці, бульбашковий високий рейтинг можна перетворити у досить сталий та системний. Чи вдасться це у Порошенку? Якщо ні, то досить ймовірно, що його відсотки перекочують до іншої особи, яка вдало приміряє шапку Мономаха – Ігоря Коломойського. До речі Володимира Мономаха не просто так згадано. Адже цей шанований руський князь отримав авторитет у Киян саме ефективним управлінням і вдалою боротьбою з половецькою навалою на Південному-Сході держави. Нічого не нагадує? Історія завжди любить ходити по колу, отримуючи нову якість.
Серйозним кроком для втримання високого рейтингу для Петра Порошенко, може стати часткове оновлення українського політикуму. Для цього він має включити соціальні ліфти для українського громадянства. Причиною такої нагальності стали події української революції 2013-14 рр. Не можна говорити, що Майдан змінив всі правила. Але безумовно, він дав поштовх до очищення. Тобто Майдан то не вихід, але прохід у довгий коридор кардинальних змін. Хто усвідомить це, той виграє майже все.
Зробити такі зміни новий президент, можливо, зможе через списки своєї партії «Солідарність». І для нього це стане значним викликом. Як ми знаємо, ця людина в політичному житті зробила масу помилок. Щодо цього питання, то як зазначали американські дипломати у розкритих документах WikiLeaks , то саме Порошенко став на заваді молодим та перспективним політикам у партії «Наша Україна», наситивши її дискредитованим елементом, що і стало однієї з основних причин політичної смерті партії.
Хочу також констатувати, що розбавити партію громадським пасіонарним сектором — це раціональність, а не ідеалістичний крок. Це нова кров, котра не дає політикуму серйозно забруднитися, а також серйозний сигнал суспільству. Коли активна та патріотична людина може дійти високо по східцям, то такий стан значно мотивує людей і підвищує довіру до політичної еліти.
Але знов таки, чи зможе новий президент усвідомити важливість відкриття соціальних ліфтів? Дивлячись на вибори до Київради і на штаби Порошенка, то великого оптимізму не з’являється. Хоча як вже сказав, шалях до влади і при владі – різні по своїй суті речі. Адже позиції в такому випадку серйозно змінюються і політичний гравець отримує більші можливості для власних дій.
Якщо ж Порошенко залишиться президентом «договорняка», то на наше щастя йому у спину дихає Коломойський. Ця конкуренція є нашим громадянським шансом. Адже Дніпропетровський олігарх дуже прагматичний. Його кроки з призупинення виплат по кредитах військовим, вивчення української мови, створення патріотичних батальйонів не є ідеалістичні, а прагматичні. Вивірені сьогоднішньою революційною ситуацією. Тому, з великою ймовірністю можна сказати, що для отримання повноти влади, Ігор Коломойський може піти на договір з суспільством та самотужки включити соціальні ліфти.
Отже, хто перший не тільки усвідомить, але і втілить нагальність ставки на українське громадянське суспільство, отримає потужний і сталий рейтинг, який легко переконвертується у стійку владу. Хто ж зможе пожертвувати малим щоб отримати все? Ми це побачимо дуже скоро.
