Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй ухвалила чергову резолюцію, спрямовану на зміцнення міжнародної співпраці та пом'якшення довгострокових наслідків Чорнобильської катастрофи. Документ був підготовлений Україною та отримав підтримку 97 держав-членів ООН. Водночас неочікуваним результатом голосування стало те, що Сполучені Штати опинилися серед країн, які голосували проти резолюції, поряд з Росією, Білоруссю, Китаєм, Північною Кореєю, Нікарагуа та Нігером.
Ще 39 держав утрималися. Голосування відбулося в той час, коли Україна переживає один з найскладніших періодів у своїй сучасній історії, прагнучи захистити свої національні інтереси на тлі переговорів зі Сполученими Штатами щодо можливих параметрів припинення російської агресії. Слід нагадати, що попередній мирний план із 28 пунктів, розроблений Стівом Віткоффом за участю кількох російських чиновників, викликав різку негативну реакцію як у Києві, так і в європейських столицях.
У відповідь Україна та її партнери розробили альтернативні пропозиції, які згодом були представлені американській делегації.
Останній раунд переговорів відбувся в Берліні. Результати зустрічі, яку в неділю відкрив федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, залишаються неясними. Тим не менш, заяви учасників дозволяють вселяти обережний оптимізм.
Одним із найскладніших питань залишається майбутнє українських територій, які зараз перебувають під російською окупацією.
Президент США Дональд Трамп висунув ідею часткового виведення українських та російських військ з певних районів Донбасу та створення демілітаризованої «вільної економічної зони», де могли б діяти американські бізнес-інтереси.
Українська сторона та європейські лідери наполягають на тому, що будь-який прогрес у територіальних питаннях можливий лише за умови надання Україні чітких та надійних гарантій безпеки з боку Сполучених Штатів та низки західних партнерів, порівнянних за своєю суттю зі статтею 5 Статуту НАТО.
Членство в НАТО
Президент Володимир Зеленський заявив про готовність піти на компроміс, утримавшись від прагнення до негайного членства України в НАТО за умови укладення спеціальної, юридично обов'язкової угоди про колективну оборону.
Київ розглядає цей підхід як баланс між політичними реаліями та необхідністю надійних гарантій безпеки.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус зазначив, що наразі він не бачить реальної готовності з боку президента Росії Володимира Путіна брати участь у справжніх мирних переговорах.
Водночас він назвав візит американських посередників до Берліна позитивним кроком.
Президент Зеленський назвав таку вимогу «червоною лінією»
Путін висловився про захоплення України, мирні переговори, війну з Європою, "Орєшнік"
До українців прийдуть додому: ПФУ попередив, кого перевірять через субсидії та пільги
У ПФУ пояснили, як змінити вид пенсії та отримувати більше
Згорять першими: які прилади потрібно знеструмити при відключеннях світла
За даними джерел, знайомих з переговорами, американська сторона наполягала на тому, щоб Україна погодилася відмовитися від Донбасу.
Президент Зеленський назвав таку вимогу «червоною лінією» та підтвердив, що не готовий йти на такі поступки.
Він також наголосив, що Україна наразі не має прямого діалогу з Росією, і що її інтереси фактично представляють американські посередники.
Запланована онлайн-зустріч між міністрами закордонних справ ЄС та керівниками делегації США на переговорах не відбулася через неочікувані технічні збої, причини яких залишаються невідомими.
Майбутнє заморожених російських активів
Європейський Союз матиме додаткові можливості для координації своїх наступних кроків найближчими днями.
У вівторок у Брюсселі міністри закордонних справ ЄС продовжать обговорення порядку денного саміту, запланованого на четвер.
У середу лідери «східного флангу» Європи, включаючи країни Балтії та Польщу, зустрінуться в Гельсінкі.
Очікується рішення щодо майбутнього заморожених російських активів
У четвер усі 27 лідерів ЄС зберуться в Брюсселі на саміт, який може стати одним із найважливіших за останні роки.
Очікується рішення щодо майбутнього заморожених російських активів — рішення, яке матиме вирішальне значення як для майбутнього України, так і для ролі Європейського Союзу як глобального політичного гравця.
Російсько-американське зближення
Нова Стратегія національної безпеки США фактично передбачає розвиток елементів російсько-американського партнерства, яке вже почало проявлятися в практичних кроках.
Підтримка Вашингтоном позиції Москви під час голосування в ООН щодо Чорнобильського питання стала першим сигналом цього зрушення в багатосторонньому контексті.
Сполучені Штати опинилися на боці країн, які часто критикують за авторитарні тенденції, що не викликало занепокоєння громадськості з боку Білого дому.
Водночас у риториці керівництва США Європа все частіше зображується як слабка та другорядна.
За оцінками експертів, російсько-американське зближення почало набувати обертів після зустрічі Дональда Трампа та Володимира Путіна на Алясці.
Досягнуті там домовленості вже дають відчутні результати: Москва активно не протидіє діям Вашингтона у Венесуелі, тоді як президент США все частіше та публічно стає на бік позиції Росії щодо припинення війни в Україні.
У 2025 році нова адміністрація США значно скоротила військову та фінансову допомогу Києву, дефіцит, який Європа досі не змогла повністю компенсувати. Це вже почало впливати на ситуацію вздовж лінії фронту.
За роки повномасштабної війни Україна завдала Росії значних втрат у людських ресурсах та техніку, демонструючи високий рівень ефективності у використанні міжнародної допомоги.
У цьому контексті призупинення підтримки США не можна тлумачити як припинення «необмеженого фінансування», як це іноді зображується в американському політичному дискурсі.
Не можна виключати, що Вашингтон прагне тиснути на Україну, щоб вона якомога швидше відмовилася від частини окупованих територій, щоб створити перший міжнародний прецедент такого роду.
Якщо країна-засновниця Організації Об'єднаних Націй буде змушена під зовнішнім тиском відмовитися від частини своєї території, це згодом може бути використано як виправдання в подібних конфліктах в інших країнах світу.
Примітно, що Данія вже заявила, що її національна безпека стикається з потенційними загрозами з боку Сполучених Штатів.
