Європейські «шептуни Трампа» можуть переконати США посилити санкції проти Росії та збільшити допомогу Києву, але їм усе ще потрібен план Б
Якщо Володимир Путін прагне миру, то дивним способом це демонструє. У вихідні Росія здійснила найбільшу повітряну атаку на Україну від початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року. Наступного дня Дональда Трампа запитали, чи готовий він посилити санкції проти Росії, і він лаконічно відповів: «Так, готовий».
Коментар президента США міг здатися спонтанною реакцією на останні російські удари. Насправді ж він відображав результат телефонної розмови Трампа з 10 європейськими лідерами у четвер, що тривала майже дві години. Серед учасників були Еммануель Макрон (Франція), Урсула фон дер Ляєн (Єврокомісія), Володимир Зеленський (Україна), Джорджія Мелоні (Італія) та Александер Стубб (Фінляндія).
Під час розмови Трамп часом висловлювався грубо і поводився конфронтаційно. Але європейці до цього вже звикли. Вони вважають, що близькі до того, аби переконати адміністрацію Трампа посилити вторинні санкції проти покупців російської енергії та наростити військову допомогу Україні.
Білий дім, небезпідставно, стверджує, що європейці мають спершу «навести лад удома». У четвер Трамп дорікнув ЄС за те, що він усе ще імпортує російську енергію. Відповідь Європи: закупівлі скоротилися до 20% довоєнного рівня — і значна їх частина припадає на Угорщину та Словаччину, дві країни ЄС, найближчі до руху MAGA.
Компромісний варіант — Європа продовжить рух у напрямку повної відмови від закупівель російської енергії, закликавши Білий дім натиснути на Будапешт і Братиславу. Міністр фінансів США Скотт Бессент підтвердив NBC, що мета — посилити тиск на російську економіку, щоб «США та ЄС робили це разом».
Під час розмови Трамп також критикував європейських лідерів за бездіяльність щодо Китаю — найбільшого покупця російської енергії, який щойно погодив будівництво нового газопроводу з Росією.
Європейська відповідь — згода працювати зі США над вторинними санкціями проти Китаю, спрямованими на товари, що підтримують російські воєнні зусилля. Єврокомісія швидко розпочне технічні обговорення цього питання. У п’ятницю фон дер Ляєн провела, за словами Бессента, «дуже продуктивну розмову» з Трампом та віцепрезидентом Дж. Д. Венсом.
Оскільки російська економіка сильно залежить від доходів від експорту енергоносіїв, посилені санкції можуть справді вдарити по Путіну. Уже є ознаки зростання економічного тиску. Але й військовий тиск на Україну зростає. США та Європа розуміють, що потрібно щось робити, щоб це полегшити.
«Коаліція охочих», яка зібралася в Парижі минулого тижня, обговорювала можливу післявоєнну військову допомогу Україні — зокрема розгортання «сил гарантії» з європейських військ у країні. Проте багато ключових членів цієї коаліції насправді не бажають відправляти війська в Україну. Серед них — Німеччина, Італія та Польща.
Навіть ті, хто заявляє про готовність долучитися до «сил гарантії», хочуть, щоб США забезпечили логістичну та авіаційну підтримку. До того ж вони готові відправити війська лише в умовах погодженого перемир’я з Росією.
Росія ж наполягає, що ніколи не погодиться на розміщення європейських військ на українській території — і вважатиме їх ціллю. Тому заява, що війська буде розгорнуто лише після перемир’я, може дати Росії викривлений стимул ніколи його не укладати.
На щастя, європейські лідери усвідомлюють ці ризики і працюють над швидшими й практичнішими способами посилення військової допомоги Україні.
Оскільки зрозуміло, що Росія навряд чи погодиться на переговорне перемир’я, тепер обговорюється ідея створення «де-факто перемир’я» за допомогою американського «повітряного щита» для України. Це передбачало б значне посилення систем ППО, здатних закрити небо від російських дронів (але не від балістичних ракет). Європейці внесли б свій вклад, зокрема за допомогою військово-морської підтримки, що могла б посилити захист українського повітряного простору. Обговорюється можливе використання авіаносців, ймовірно, європейських. Європейці розуміють, що покладатися лише на слова Трампа — помилка. Тому вони сподіваються, що більш жорсткі заходи проти Росії схвалить Конгрес. Ключова фігура тут — сенатор-республіканець Ліндсі Грем, відомий своєю жорсткою позицією щодо Росії.
Очевидна небезпека для Європи полягає в тому, що, занурившись у тонкощі дипломатії та мистецтво «шептання Трампу», вона може втратити з поля зору головне.
Президент США неодноразово чітко давав зрозуміти, що не хоче брати на себе зобов’язання щодо захисту України. За повідомленнями, нещодавно перейменоване Міністерство війни невдовзі оголосить, що Америка зосередиться на захисті власних інтересів у західній півкулі. Переконати Трампа посилити військовий та економічний тиск на Путіна — і втримати цю лінію — було б неймовірним дипломатичним успіхом. Це, безумовно, варто спробувати. Але Європі потрібен план Б — на випадок, якщо «шепотіння Трампу» не спрацює.
Джерело: Financial Times
