Є два способи завоювати і поневолити націю: перший – мечем, другий – боргами. Як хотілося б вкласти цей афоризм американського економіста Джона Перкінса у голову вельможного пана з Межигір’я, який розкошує в кредит, поки весь народ живе у злиднях!
Світова політика обумовлена реаліями постіндустріального суспільства: одна тонна нафти дає в середньому прибуток 20 доларів США, але рентабельність літакобудування складає 500-700%, один кілограм сучасних мікросхем коштує в 2,4 рази дорожче одного кілограма золота.
Світовий досвід засвідчує, що країни, які виробляють наукоємну продукцію, мають середню зарплату у 10-20 разів більшу, ніж країни, які експортують до них зерно, насіння соняшника, метал, мінеральні добрива тощо.
Зрозуміло, що в умовах жорсткої ринкової конкуренції у світі жоден іноземний радник-консультант (що з заходу, що зі сходу) не дасть порад, які здатні зробити Україну конкурентоспроможною країною. Особливо це стосується галузі високих технологій.
На жаль, Україна вже сьогодні опинилась на периферії світового господарства і фактично має статус сировинного придатку. Купуючи наукоємну продукцію за кордоном за кредити, взяті там же, ми проїдаємо своє майбутнє і віддаємо себе в новітнє рабство.
Кримінально-владна еліта України повністю ігнорує економічну науку. Найбільша відмінність ринку розвинених країн від ринку країн периферії (та України, зокрема) полягає в тому, що в розвинених країнах діє класична формула: гроші – товар (власне виробництво) – ще більші гроші, а в Україні діє корупційна формула олігархів: гроші – влада – гроші в квадраті.
Недарма власне гроші та капітал, що у цивілізованих державах символізує дух підприємливості та благодійності вільної працьовитої нації, більшість українців сприймає як нечисте, розбійницьке багатство, просякнуте духом корупції та соціальної несправедливості. Як ще людям ставитись до багатства, коли замість країни рівних можливостей олігархи перетворили Україну на концтабір для народу, а самі насолоджуються вседозволеністю у ретельно охоронюваних феодальних угіддях?! При цьому всі центральні телеканали належать олігархам, вони брешуть і зомбують громадян, нав’язують міфи про успіхи їх реформ та «покращення»…
Справжнім мірилом вартості кожної еліти є її здатність творити нові цінності, організовувати виробництво і життя. Найпереконливішим аргументом на користь того, що нинішня владна еліта меншовартісна, є бідність в Україні за найкращих умов для того, щоб Україні бути заможною державою.
Українському народу належить 1% суходолу Землі, але наша територія щедро наділена природними ресурсами – 5,2% від світових корисних копалин, 40% чорноземів Європи. Як бачимо, це зовсім не умови Японії, що зросла на камінні.
Україна має вигідне географічне положення і може зайняти справедливе місце одного з центрів світової економіки. У нас талановита молодь, працьовитий народ. Ми досягли певного рівня технологій, освіти та науки. Якщо б подальший розвиток у цих сферах був обраний справжнім національним пріоритетом, як альтернатива життю в борг, Україна зайняла б гідне місце на світовому ринку сучасних технологій.
Єдине, чого не вистачає Україні, так це справжньої патріотичної еліти та лідерів-патріотів на чолі держави, які б розробили стратегію розвитку і мобілізували весь природний, виробничий, технологічний і людський потенціал на користь українського народу, надавши найвищий пріоритет національним інтересам.
